Розробки уроків. Історія України. 11 клас. Профільний рівень

УРОКИ №85—88

Тема. Економічне життя в першій половині 1990-х рр.

Мета: проаналізувати причини системної економічної кризи на початку 1990-х рр.; охарактеризувати початок приватизаційних процесів, пошук шляхів економічної системи господарювання; розвивати вміння аналізувати, порівнювати економічні показники, причини та наслідки реформування грошово-фінансової та податкової систем; виховувати в учнів почуття громадської свідомості, справедливості.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, дидактичні матеріали.

Основні терміни і поняття: економічна криза, тіньова економіка, інфляція гривні, ВВП, ринкова економіка, приватизація, фермерське господарство, інвестиції.

Основні дати і події: 14 листопада 1991 — жовтень 1992 р. — вихід із рубльової зони, перебування при владі уряду на чолі з В. Фокіним; жовтень 1992 — вересень 1993 р. — перебування при владі уряду на чолі з Л. Кучмою; вересень 1993 — червень 1994 р. — призначення виконуючим обов'язки прем'єр-міністра Ю. Звягільського; червень 1994 — березень 1995 р. — перебування при владі уряду на чолі з В. Масолом; жовтень 1994 р. — послання Президента Л. Кучми до Верховної Ради «Шляхом радикальних економічних реформ»; березень 1995 — травень 1996 р. — перебування при владі уряду на чолі з В. Марчуком; 1992 р. — запровадження багаторазових купоно-карбованців; 1 вересня 1996 р. — запровадження гривні.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: аналізувати причини та наслідки економічної кризи в Україні в першій половині 1990-х рр.; пояснювати зміст понять «приватизація», «тіньова економіка», «інфляція», «купоно-карбованець»; порівнювати економічні показники; робити висновки про причини та наслідки кризи грошово-фінансової та податкової систем.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Бесіда

1. Назвіть причини невдач при реформуванні економіки СРСР у другій половині 1980-х рр.

2. Яке значення для України мав Закон «Про економічну самостійність України» від 3 серпня 1990 р.?

• Робота з поняттями

Інфляція — процес знецінення грошей унаслідок надмірного їх випуску (емісія).

Гіперінфляція — надзвичайно стрімке зростання товарних цін та грошової маси в обігу, яке веде до швидкого знецінення грошової одиниці.

Інвестиція — довгострокове вкладання капіталу в різні галузі господарства з метою одержання прибутків.

Приватизація — перехід державної або муніципальної власності у приватну з метою залучення іноземних інвестицій та створення умов для розвитку ринкової економіки.

Ринкова економіка — система економічних відносин, тип господарювання, головним регулятором якого є ринок попиту та пропозиції, свобода господарської діяльності.

Фермерське господарство — індивідуальне сільськогосподарське підприємство, яке веде виробництво на приватній або орендованій землі та має поселення хуторського типу.

Лібералізація цін — скасування правил формування цін та їх узгодження з урядом, дозвіл на формування вільних цін в умовах ринку.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вплив розпаду СРСР на українську економіку

Під час розповіді вчителя запишіть у зошитах чинники, які впливали на українську економіку з розпадом СРСР.

• Розповідь учителя

Початок розбудови Української держави відбувався в дуже складних економічних умовах, які Україна успадкувала від попередньої епохи.

По-перше, значна частина української економіки (металургія, машинобудування) була зорієнтована в СРСР на виробництво продукції військово-промислового комплексу (ВПК) й фінансувалася центром. Із розпадом Радянського Союзу фінансування припинилося, а з проголошенням нової зовнішньоекономічної доктрини Україна не потребувала такої кількості видів озброєнь.

По-друге, за роки СРСР багато галузей народного господарства України давно вичерпали свій ресурс, потребували нових вкладень і ґрунтовної перебудови, заміни застарілої техніки й обладнання (наприклад Донбас). Останні радянські уряди активно сприяли піднесенню промисловості Кузбасу, енергетичних комплексів Сибіру, побудованих у Російській Федерації.

По-третє, українські промислові гіганти сталінських часів перетворювалися для молодої держави на екологічно небезпечні об’єкти, вимагали значних коштів для реконструкції, яких в Україні на початку 1990-х рр. бракувало.

По-четверте, в Україні традиційно були розміщені підприємства, які виробляли не більш ніж 20% кінцевого продукту. Зв’язані великою кількістю суміжників і постачальників в інших республіках СРСР, вони могли діяти тільки в умовах єдиної держави чи єдиного економічного простору. Для зв’язків із Заходом, як гадали деякі реформатори, Україна була не готова, крім того, на міжнародному ринку бачити нових конкурентів ніхто не бажав.

По-п’яте, за останнє століття природні ресурси України, передусім нафта і газ, були значною мірою вичерпані, придбати їх наша держава могла тільки за світовими цінами.

Таким чином, на початок 1990-х рр. Україна залишалася без централізованого фінансування, із застарілим технічним парком, вичерпаними енергетично-паливними ресурсами та конкурентоне-спроможним виробництвом. Історичного досвіду виходу з такої ситуації ще не було. Почався важкий шлях спроб та помилок. У серпні 1992 р. Україна вийшла з рубльової зони, тимчасово запровадивши в обіг купоно-карбованець. Уникнути руйнівних процесів в економіці не вдалося. Протягом 1994 р. рівень інфляції зріс майже в 103 рази й становив більш ніж 10 200%. Таких масштабів гіперінфляції не бачила жодна країна світу. Криза охопила всі сфери суспільного життя й поставила під загрозу саме існування незалежної України.

Таким чином, початок розбудови незалежної України характеризувався її політичним утворенням як соборної, суверенної і демократичної країни та слабо керованою економічною ситуацією, яка загрожувала існуванню цієї держави.

Нагальною потребою й гарантією успішного існування незалежної України стало проведення реформ, спрямованих на перехід від адміністративно-командних до ринкових методів господарювання, формування й розвиток ринкової економіки.

Перед державою постали такі завдання (учні записують у зошитах):

• по-перше, необхідно було реформувати економічний потенціал України на ринкових засадах, провести приватизацію, забезпечити рівноправні умови для всіх форм власності;

• по-друге, важливо було розгорнути структурну перебудову промисловості України, що передбачало подолання однобічної орієнтації на важку індустрію (групу «А»), розвиток підприємств легкої і переробної промисловості (групи «Б»), розбудову сфери послуг;

• по-третє, постала необхідність формування ефективної системи економічної кооперації в країні на ринкових засадах, а також налагодження співробітництва із зарубіжними країнами.

2. Економічна криза та її причини

• Розповідь учителя

Економіка України в першій половині 1990-х рр. перебувала у кризовому стані. Упродовж перших 3,5 років незалежності в Україні змінилось чотири прем’єр-міністри: В. Фокін (спад ВВП у 1992 р. на 8,7%); Л. Кучма (спад ВВП у 1993 р. — 9,9%); в. о. прем’єр-міністра Ю. Звягільський (спад ВВП — 14,2%); В. Масол (найбільший спад — 22,9%).

За цей час відбулося рекордне падіння виробництва. Протягом 1990—1994 рр. валовий національний продукт скоротився на 4%, обсяг промислової продукції — на 41 %, національний дохід — на 54%. Лише у найскладнішому 1994 р. спад промислового виробництва досяг свого максимуму — 27,7%, а зниження ВВП — 23%.

Катастрофічно падав економічний рівень республіки. Вуглевидобуток, на якому традиційно ґрунтувався народногосподарський комплекс України, скоротився від 165 млн т у 1990 р. до 94 млн т у 1994 р. Рівень промислового виробництва скоротився на 28%, сільського господарства — на 17%. На тлі економічної кризи значно знизився життєвий рівень населення. Якщо 1990 р. середня заробітна плата в державному секторі становила 248 крб, то в 1996 р. — лише 138 грн. За 1991—1995 рр. ціни в Україні зросли в 31 тис. разів, а зарплата — лише в 6 тис. разів. До державної служби зайнятості 1996 р. звернулося понад 820 тис. осіб, які втратили роботу. За 1991—1995 рр. зазнала руйнування система соціальної допомоги населенню. Наприклад, 1995 р. витрати на охорону здоров’я в Україні на душу населення становили 19,3 дол. США, у той час як у Великій Британії — 714 дол., Канаді — 1401 дол., Німеччині — 1472 дол., США — 3773 дол. Медичні установи України фінансувалися не більш ніж на 40% від необхідного.

На тлі економічної кризи й соціальних негараздів небаченими темпами зростала злочинність. Якщо в 1975 р. в Україні скоєно 1,9 тис. навмисних убивств, то в 1996 р. — 4,5 тис. Тільки протягом 1995—1998 рр. ця цифра зросла до 18 тис. У 1996 р. на обліку в МВС України перебувало 2,5 тис. стійких злочинних угруповань, 450 мафіозних груп, які об’єднували понад 10 тис. осіб.

За даними Світового банку, рівень інфляції в 1993 р. в Україні був найвищим у світі — гіперінфляція сягала 10 200%, або 28% на день, за 3—4 дні ціни в середньому зростали вдвічі. 1994 р. інфляція сягнула 501%, супроводжувалась катастрофічним зростанням цін і невиплатою заробітної плати. За межею бідності опинилося 64% населення.

• Додатковий матеріал

Десятирічна економічна криза має два чітко виражені періоди:

• 1990—1995 рр. — період стрімкого (прогресуючого) нарощування темпів падіння;

• 1995—1999 рр. — період поступової санації, скорочення інтенсивності падіння і накопичення передумов виведення економіки з кризи;

• 1993 р — Україна зазнала найбільшого у світі злету інфляції — 10 200%.

У середині 1993 р. Україна отримала природний газ із Росії й Туркменії за ціною від 15 до 30 доларів за 1000 м3, а на початку 1995 р. ця ціна сягнула 70 дол.

Навесні 1992 р. газети писали, що в «Україні існують усі ознаки глибокої економічної депресії, аналогічної до тієї, що пережила світова економіка в 1920—1930 рр.».

Стара система господарювання була значно підірвана, нова — ще фактично не створена.

3. Становлення самостійної фінансової системи

• Розповідь учителя

Гроші є специфічним товаром, який у суспільстві виконує роль загального еквівалента. Вони відіграють важливу роль для нормального функціонування економіки, розвитку ринкового господарства. У процесі суспільного відтворення гроші обслуговують усі сфери економічних відносин, виконуючи при цьому функції міри вартості, засобів обігу, платежу, нагромадження, світових грошей.

Форми організації грошового обігу в країні, встановлені державним законодавством, становлять грошову систему.

У Радянському Союзі основним засобом платежу були карбованці (рос. — рублі). Наприкінці 1980-х рр. почав набирати темпів процес знецінення грошей. Попри зростання готівкової емісії, тобто додаткового випуску грошей, банки виявилися неспроможними задовольнити потреби в готівці. Зростання номінальних доходів без забезпечення розвитку товарного виробництва зумовило «вимивання» з продажу низки товарів першої необхідності.

У 1991 р. в Україні та інших радянських республіках розпочався гострий «грошовий голод». В Україні до карбованців додались купони, без яких на її території неможливо було зробити жодної покупки. Карбованці, які друкувались у Росії, взагалі перестали надходити до України.

10 січня 1992 р. Національний Банк України випустив в обіг власні грошові знаки — так звані багаторазові купони з написом «карбованці». Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купоно-карбованці; для розрахунків за послуги та інших видів платежів приймались як рублі, так і купоно-карбованці за курсом 1:1. Поступово у квітні 1992 р. весь готівковий обіг заповнився купоно-карбованцями. У листопаді 1992 р. рублі були замінені на карбованці і в безготівковому обігу.

Унаслідок інфляції розмінних монет взагалі не існувало, а рахунок грошей ішов спочатку на сотні, потім на тисячі й мільйони карбованців (за 1992 р. гроші знецінилися у 21 раз, а за 1993 р. — у 103 рази). Такі гроші втратили важливі функції і стали гальмом для економічного розвитку України. До цього додавалися проблеми приватизації, масові випадки ошукування громадян різними об’єднаннями посередників, трастами, переведення капіталів за кордон тощо.

У 1994 р. з’явилася 500-тисячна купюра, але її реальна вартість становила на той час 4 долари. Запровадження «фінансового курсу» купона лише сприяло зростанню тіньової економіки. На 1994 р. «у тіні» перебувало 40% валового внутрішнього продукту.

Із другої половини 1994 р. в Україні було взято жорсткий курс на приборкання інфляції. До економіки почали залучатися іноземні інвестиції. Активізувалися зв’язки з Міжнародним валютним фондом та Європейським банком реконструкції і розвитку. У липні вдалося досягти рівня інфляції 2,1%. Здавалося, монетарні заходи дали результат.

Вважаючи, що ситуація стабілізується, у вересні 1996 р. до обігу була запроваджена сучасна грошова одиниця — гривня. Обмінний курс становив 100 тис. купоно-карбованців за одну гривню. Нові гроші були віддруковані в Англії та Канаді.

На кінець 1999 р. в Україні було зареєстровано 203 комерційних банки, 1330 інвестиційних компаній та фондів, 290 страхових компаній, 340 бірж, 390 кредитних спілок. Тривало становлення фондового, товарного, грошового та валютного ринків.

• Повідомлення учня

Виступ учня з повідомленням на тему «З історії грошей в Україні».

Назва «гривні» бере свій початок із часів Київської Русі. У 1918 р. у гривнях випускалися кредитні білети Державного банку УНР. Після проголошення незалежності в 1991 р. було вирішено назвати власну грошову одиницю гривнею, зберігши назву для розмінних монет — «копійка».

Українська грошова система ґрунтується на обігу кредитних і паперових грошей. Величина будь-якої національної грошової одиниці визначається її золотим умістом, який встановлює держава через валютний курс. У 1996—1997 рр. валютний курс гривні до долара складав 1,75—1,9. У 1998 р. для гривні було встановлено «валютний коридор».

4. Входження в ринок

• Розповідь учителя

Важливим компонентом економічних перетворень в Україні на початку 1990-х рр. стали процеси приватизації. 31 жовтня 1991 р. Верховна Рада затвердила «Концепцію роздержавлення та приватизації підприємств, землі та житлового фонду». Приватизація в Україні розпочалася з обслуговуючої сфери. Більшість підприємств було приватизовано їх колективами або керівниками. Загалом за 1992—1994 рр. в Україні було приватизовано 11 тис. підприємств, створено 150 тис. малих підприємств (1997 р.). Будівництво незалежної держави передбачало створення фінансово-грошової системи. Під керівництвом Національного банку України було сформовано 230 банківських установ, які налічували більш ніж 18 тис. філій.

Проголошена новим Президентом Л. Кучмою в жовтні 1994 р. стратегія економічних реформ передбачала лібералізацію цін і валютного курсу, обмеження дефіциту державного бюджету, впровадження вільної внутрішньої і зовнішньої торгівлі, введення суворої монетарної політики, масову приватизацію великих підприємств і проведення земельної реформи, відновлення економічних зв’язків із Росією (перерваних у значній мірі з ідеологічних мотивів).

У результаті приватизації до кінця 1990-х рр. питома вага державної власності в Україні скоротилася з 96% до майже 40%. Другим важливим підсумком прискорення економічних реформ було досягнення в 1996 р. фінансової стабілізації. У результаті темпи зростання цін зменшилися із 400% в 1992 р. до 40% у 1996 р.

Зниження інфляції сприятливо вплинуло на стабілізацію курсу національної валюти щодо долара. У вересні 1996 р. була проведена грошова реформа. Її суть полягала у фактичній деномінації в 100 тис. разів карбованця, який був тоді в обігу, і заміні його гривнею. Разом із тим було здійснено лібералізацію цін, валютного курсу, механізмів зовнішньої торгівлі, роздержавлення земель, почав розвиватися ринок цінних паперів. Усунуто таке породження адміністративної системи, як тотальний товарний дефіцит. Були укладені нові угоди про допомогу Україні США, ФРН та міжнародних фінансових організацій у здійсненні економічних реформ. Серед країн, що одержували допомогу від США, Україна посіла третє місце у світі після Ізраїлю і Єгипту.

Згадані заходи дали деякі позитивні результати. Насамперед це відобразилося у зменшенні темпів падіння ВВП (валового внутрішнього продукту). Якщо до 1994 р. ВВП постійно скорочувався, то в 1995 р. його скорочення вперше не перевищило рівня попереднього року. Така сама тенденція спостерігалася і в 1996 р. У 1997 р. темпи падіння ВВП ще більше сповільнилися — 3,2% проти 10,1% в 1996 р. Заробітна плата з жовтня 1994 по квітень 1997 р. зросла у валютному еквіваленті більш ніж у 4 рази — з 22 до 90 дол. США. Середньомісячна інфляція у 1997 р. не перевищувала 1%.

Однак, незважаючи на деяку стабілізацію, що намітилася на 1997 р. в низці галузей, економічну кризу подолати не вдалося.

5. Процес розбудови. «Тіньова економіка»

• Розповідь учителя

Процес розбудови економічного життя України постійно відбувався у досить складних і суперечливих умовах. У центрі й на місцях залишилося чимало представників командно-адміністративної системи, які гальмують розвиток підприємництва в містах та фермерства на селі (не дають фермерам землі, відмовляють їм у допомозі). Стримується розвиток малого бізнесу. У 1997 р. в Україні налічувалося 150 тис. малих підприємств, а в Польщі після реформи — 2 млн. Якщо зайнятість населення в малому бізнесі України цього самого року не перевищувала 5% населення, то в Росії — 20 %, а в країнах Західної Європи — щонайменше 60 %. Серйозною проблемою для України залишається «тіньова економіка». Якщо 1994 р. частка неконтрольованої грошової маси становила 24,7%, то 2000 р. — 44,4%, тобто 8,6 млрд грн. Наявність «тіньової економіки» призводить до великих бюджетних утрат, глибокого розмежування суспільства, дестабілізує управління соціально-економічними процесами.

6. Становище в сільському господарстві

• Розповідь учителя

Економічна криза торкнулась і аграрного сектору економіки. Колгоспно-радгоспна система була неефективною та безперспективною.

Протягом 1991—1992 рр. Верховна Рада затвердила закони щодо подальшого розвитку сільського господарства «Про селянське (фермерське) господарство, «Про форми власності на землю».

У 1992 р. було здійснено розподіл майна власності колгоспів за паями та перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства: кооперативи, акціонерні та селянські товариства.

Сільське господарство знижувало темпи виробництва, формування КСП, розподіл землі та сприяло його ефективності.

Новим явищем в аграрному секторі стало виникнення селянських (фермерських) господарств. Якщо у 1993 р. в Україні налічувалося 14,5 тис. фермерських господарств, то у 1997 р. їх було 35 тис. Факти свідчать, що в користуванні фермерів у 1994 р. перебувало лише 1,6% земельної площі, але вони виробляли сільськогосподарської продукції стільки, скільки виробляла ціла область.

Для підтримки агропромислового комплексу в І кварталі 1993 р. було надано близько 1 трлн крб пільгових кредитів і до 3 трлн крб державної фінансової допомоги.

У жовтні 1994 р. Верховна Рада прийняла постанову «Про подолання кризи в агропромисловому комплексі». Але конкретний механізм удосконалення, реформування сільськогосподарського комплексу був на цей час відсутній.

7. Зовнішні економічні зв'язки України

• Розповідь учителя

Політичні зміни в системі зовнішньої економіки відбулися в Україні з проголошення її суверенною незалежною державою. Змінились і форми співробітництва. Виникають нові організаційні форми — спільні підприємства (СП). Участь України у міжнародних економічних структурах — МВФ, МБРР сприяло залученню іноземних інвестицій в економіку України, хоча відбувалося це дуже повільно. Причинами такої ситуації стали відсутність економічної стабільності, непедбачуваність, корумпованість, створення правових умов для розвитку ринкових відносин. Знизився зовнішній торговий експорт українських підприємств. У 1992 р. експорт України оцінювався в 4 млрд дол., але доходів в Україну повернулось лише 170 млн дол. Основу українського експорту складали сировина, продукція металургійної та хімічної промисловості. Орієнтація та отримання Україною зовнішніх кредитів, які допомагали, зокрема, розрахуватися з Росією і Туркменістаном за енергоносії, призвела до величезної зовнішньої заборгованості держави і зростання її економічної залежності. Уже на 1999 р. зовнішній борг України перевищив 12 млрд дол. США при ліквідних валютних резервах у 768 млн дол. Головними завданнями були: забезпечити додатне зовнішньоекономічне сальдо, увійти до складу Світової організації торгівлі, створити сприятливі умови для іноземних інвестицій.

IV. ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

• Бесіда

1. Назвіть основні підсумки економічного розвитку України в 1991 — 1994 рр.

2. Визначте особливості економічного розвитку за часів президентства Л. Кучми в 1994—1999 рр.

3. Поясніть, як відбувався процес становлення грошово-фінансової системи незалежної України.

4. Назвіть основні напрямки переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки.

• Робота з таблицею

Заповніть таблицю «Здобутки і прорахунки економічних реформ».

Здобутки

Прорахунки

• Завдання

1. Поясніть зміст понять: гіперінфляція, інвестиція, ринкова економіка.

2. Дайте відповіді на запитання.

1) Як ви вважаєте, чи можна було запобігти економічній кризі в першій половині 1990-х рр.?

2) Поясніть думку О. Шморгуна: «У жодному випадку не можна допускати повної втрати державного контролю над приватизованою власністю». Чому? Які прорахунки урядів у здійсненні приватизації спостерігалися в першій половині 1990-х рр.?

3) Яких змін зазнала економіка України після трьох років незалежності?

4) В. Литвин у дослідженні «Політична арена України» пише: «На ґрунті тіньової економіки у суспільстві утворилася напівкримінальна “п’ята влада”, яка вступила в серйозну конкуренцію з державою». Кого і чому називали «п’ятою владою»? Яким, на вашу думку, був її вплив на економічний розвиток країни?

5) Чому українська економіка стала залежною від міжнародного співтовариства? Відповідь обґрунтуйте.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.