Розробки уроків. Історія України. 11 клас. Профільний рівень

УРОКИ №69—70

Тема. Формування багатопартійності в Україні.

Мета: сприяти засвоєнню учнями понять «політична партія», «багатопартійність», процесу формування багатопартійної системи в Україні, формувати вміння порівнювати функції політичних партій та громадських об'єднань, складати текстові таблиці, схеми, виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: комбінований.

Основні терміни і поняття: партія, багатопартійність, програма партії, ідеологічні засади, плюралізм.

Обладнання: підручник, карта «Україна в період боротьби за незалежність 1985—1991 рр.», дидактичні матеріали, мультимедійне обладнання.

Основні дати і події: 1989—1991 рр. — формування багатопартійної системи в Україні; жовтень 1990 р. — скасування ст. 6 Конституції УРСР.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: оперувати поняттям «багатопартійна система в Україні»; порівнювати політичну партію та громадське об'єднання; складати текстові таблиці, схеми; коментувати їх; висловлювати та аргументувати власну думку.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Робота біля дошки

Біля дошки працюють два учні: перший називає основні положення «Декларації про державний суверенітет України» та коментує їх, другий — складає план «Суверенізація України» та коментує його.

• Запитання і завдання

1. Поясніть зміст понять: гласність, перебудова, національний суверенітет, «живий ланцюг».

2. Які події відбулися: у квітні 1986 р., у лютому 1989 р., 6—10 вересня 1989 р., у жовтні 1989 р., у березні 1990 р., 16 липня 1990 р.

3. Перелічіть неформальні об’єднання.

4. Назвіть етапи багатопартійності в Україні.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Функції політичної партії в суспільстві

• Робота з поняттями

Політична партія (від латин. pars, partis — частина, група) — це політична організація, яка виражає та захищає інтереси певної соціальної групи, об’єднує найактивніших її представників і прагне досягнення певних цілей та ідеалів.

• Розповідь учителя (робота зі схемою)

Подальшу роботу на уроці бажано проводити з використанням мультимедійного обладнання.

Слайд 1. Функції політичної партії в суспільстві

• Функції політичної партії в суспільстві

• Представництво інтересів окремих класів, соціальних прошарків і груп

• Створення ідеологічних доктрин

• Пробудження сучасної думки щодо наболілих питань

• Боротьба за державну владу та участь у її здійсненні

• Вироблення політичного курсу

• Роздроблення різних соціальних проектів, законопроектів, програм соціально-економічного, політичного, духовно-культурного розвитку тощо

2. Класифікація політичних партій

• Розповідь учителя

Українські політологи визначають критерії класифікації політичних партій:

• за ідеологічними ознаками;

• за ставленням до проблеми майбутнього державного будівництва;

• за ставленням до приватної власності;

• за формою державного устрою, якого вона прагне;

• за системою управління, яка пропонується в документах партії.

В Україні найпоширеніша класифікація політичних партій за ідеологічними ознаками. За цим критерієм партії, що формувалися в нашій країні в 1989—1991 рр., розподіляють у такий спосіб.

Слайд 2. Характеристика політичних партій у 1989—1991 рр.

Політичний напрям партії

Ідеологічні ознаки

Ліві

Збереження рад народних депутатів як політичної основи.

Змішана економічна система зі збереженням пріоритету державної та колективної форм власності.

Адміністративний контроль за розподілом продукції та цінами.

Адміністративні методи боротьби з «тіньовою» економікою.

Безкоштовна освіта і медичне обслуговування.

Конфедеративні відносини України з республіками СНД тощо

Соціал-ліберальні

(лівоцентристські)

Рішуче здійснення економічних реформ.

Поліпшення добробуту людей.

Зміцнення державності.

Забезпечення державою правових умов для гідного життя та безпеки людини

Неоконсервативні

(правоцентристські)

Поєднання національно-культурних традицій із сучасними реформами.

Орієнтація на інтеграцію з економічними та військовими структурами Заходу.

Вихід із СНД

Націоналістичні

(праворадикальні)

Проголошення пріоритетності прав нації над правами особи.

Орієнтація на власний шлях розвитку.

Відмежування від Росії.

Обмеження впливу Заходу.

Протекціонізм щодо національного виробництва.

Збереження ядерної зброї

3. Формування багатопартійності в Україні

• Розповідь учителя

В умовах демократизації суспільства в Україні почалося формування багатопартійної системи. Багатопартійність у суспільних науках визначається як одна зі складових політичної системи суспільства. Вважається, що вона існує лише у правових демократичних країнах, у яких панує право в усіх сферах суспільного життя та сформувалося громадянське суспільство.

Утворення нової партійно-політичної структури припало на час підготовки виборів до Верховної Ради УРСР. Паралельно формувалася правова основа багатопартійності політичної системи. У жовтні 1990 р. під тиском студентів та інших демократичних сил Верховна Рада УРСР скасувала ст. 6 Конституції УРСР про керівну й спрямовуючу роль КПУ в суспільстві, а 17 жовтня 1990 р. прийняла закон щодо політичних партій і громадських організацій. У грудні були розроблені Тимчасові правила про реєстрацію статутів громадських організацій. 3 січня 1991 р. у Міністерстві юстиції України почав діяти відділ громадських об’єднань і політичних партій, які мали реєструвати новостворені партії і громадські організації республіканського рівня. Від 1989 до 1991 р. в Україні виникло понад 20 партій та об’єднань загальною кількістю близько 30 тис. осіб.

Процес формування багатопартійної системи прискорився після вересневого пленуму ЦК КП України (1989 р.) та звільнення від обов’язків першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького. У жовтні 1989 р. у Львові відбувся установчий з’їзд Української національної партії (УНП), мета якої — «відновлення УНР, проголошеної Центральною Радою в січні 1918 р., в її етнографічних кордонах». Ця партія вважала «УРСР не республікою, а колоніальною адміністрацією в Україні».

• Робота з документом

Із програми Української національної партії (травень 1989 р.)

Для досягнення мети УНП програмує в сучасних умовах такі дії:

1. Сприяти утвердженню демократичних принципів у суспільстві. З цією метою УНП домагається гарантів демократії:

а) економічного гаранта, яким є приватна власність. Для цього необхідно передати всі виробництва, банки, шляхи сполучень, знаряддя зв’язку та інформації, які нині є державною власністю, в приватну, кооперативну та акціонерну;

б) силового гаранта, яким є приватна зброя. Відсутність цієї зброї у громадянина робить його беззахисним перед озброєним злочинцем і є основним гальмом у демократизації суспільства;

в) політичного гаранта, яким є політичний плюралізм. Партійна монополія на владу та інформацію є аморальною та протизаконною. <...>

3. Домагання скасування Конституції УРСР та договору про утворення СРСР. Намір оновити союзний договір або укласти новий УНП розглядає як спробу узаконення підневілвного становища України.

7. Домагання виведення окупаційних військ з усіх українських земель.

• Запитання до документа

1) Назвіть основні програмні вимоги цієї партії.

2) До якого напряму вона належить?

У березні 1990 р. деякі лідери Руху (І. Драч, Д. Павличко, В. Яворівський та ін.) вийшли з КПРС та ініціювали утворення Демократичної партії України (ДемПУ). Перше засідання оргкомітету зі створення нової партії відбулося в Києві 25 квітня 1990 р.

• Робота з документом

Із маніфесту Демократичної партії України (грудень 1990 р.)

Наш суспільний ідеал — свобода, справедливість, народовладдя. Демократична партія України пропонує суспільну систему поглядів, яка уявляється нам як теоретичне заперечення антинародного, тоталітарного ладу, і проект побудови нового суспільного устрою — демократичного й гуманного.

Отже, вона закономірно приєднується до світового соціал-демократичного руху, продовжує традиції української соціал-демократії. Суспільний лад, який хочемо встановити, звемо народним.

• Запитання до документа

1) Назвіть основні програмні вимоги цієї партії.

2) До якого напряму вона належить?

У квітні 1990 р. у Львові була утворена Українська християнсько-демократична партія (УХДП). Головна мета цього політичного об’єднання — боротьба за розбудову «вільної, самостійної, християнської України».

• Робота з документом

Із програми Української християнсько-демократичної партії (квітень 1990 р.)

<...> 1. Ліквідацію тоталітаризму як системи з усіма її атрибутами: монопольним всевладдям однієї партії, кастовими привілеями, гігантським репресивним апаратом, державним атеїзмом і т. п.

Досягнення повної політичної незалежності України як держави — віковічного права українського народу бути вільним народом на власній землі. <...>

4. Виведення всіх іноземних військ з території України й утворення національної армії.

• Запитання до документа

1) Назвіть основні програмні вимоги цієї партії.

2) До якого напряму вона належить?

• Робота з таблицею

За розповіддю вчителя заповніть хронологічну таблицю «Створення політичних партій в Україні» і зробіть висновки щодо програм діяльності партій.

Зразок заповненої таблиці

Дата створення

Назва партії, лідери

Програма діяльності

Жовтень 1989 р.

Українська націоналістична партія (УНП). Лідер Г. Приходько

Відновлення УНР 1918 р. в її етнографічних кордонах

Березень 1990 р.

Демократична партія України (Дем-ПУ). Лідери Ю. Бадзьо, Д. Павличко

Свобода, справедливість, народовладдя, побудова демократичного гуманного суспільного устрою самостійної соборної Української держави

Квітень 1990 р.

Українська християнсько-демократична партія (УХДП). Лідер В. Січко

Боротьба з розбудови вільної, самостійної, християнської партії

Квітень 1990 р.

Українська республіканська партія (УРП). Лідер Л. Лук'яненко

Побудова української незалежної соборної держави

Травень 1990 р.

Соціал-демократична партія та об'єднана соціал-демократична партія України. Лідери А. Павлишин, О. Сугоняка, 0. Алін

Демократичний соціалізм як модель демократичних свобод та конкуренція різних форм власності, федеративний устрій України

Червень 1990 р.

Українська селянсько-демократична партія. Лідер С. Плачинда

Побудова незалежної самостійної Української народної держави, де загальнолюдські цінності переважають над класовими

Вересень 1990 р.

Партія зелених України. Лідер Ю. Щербак

Фізичне та духовне відродження українського народу, забезпечення йому права на життя в екологічно чистому середовищі

Листопад 1990 р.

Ліберально-демократична партія України (ЛДПУ)

Ліберальні цінності, вільний розвиток особистості, розбудова незалежної демократичної України

26 жовтня 1991 р.

Соціальна партія України. Лідер О. Мороз

Національне відродження, за незалежну Україну, за пріоритет суспільних форм власності

4. Особливості формування багатопартійності в Україні

• Розповідь учителя

Слайд 3

Особливості формування багатопартійності в Україні

• Відсутність традицій багатопартійності за роки радянської влади

• Програми різних партій дуже схожі, мають загальні гасла

• Низька популярність серед народу різних партій

• Неспроможність партій розробити конкретні механізми реалізації власних програмних засад

• Відсутність масових політичних партій, зазвичай це вузькі угруповання. Політичні партії нечисленні, вони об’єднують лише 1—2% населення. Багато громадян вважають, що партії формують ті, хто прагне влади і не переймається повсякденними потребами людей, тому рівень довіри до партій серед населення низький

• Більшість партій гуртувалась навколо окремих лідерів

• Багатопартійність в Україні виникла раніше, ніж завершилася соціальна диференціація суспільства

• У Західній Україні переважають партії націонал-демократичного спрямування, у Східній — лівого

• Слабка консолідація центристських сил

• Діяльність багатьох партій набуває опозиційного характеру щодо влади, і це дуже політизує суспільство

• Запитання

Як особливості формування багатопартійності в Україні впливали на політичну ситуацію в суспільстві?

IV. ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

• Завдання

1. Які події відбулися: у березні 1990 р., у жовтні 1990 р., у 1989—1991 рр.?

2. Порівняйте поняття «політична партія» і «громадське об’єднання».

• Робота в групах

Об’єднати учнів у дві групи і запропонувати кожній завдання. Перша група. Характеризуючи цей період, історик О. Бойко пише: «...на думку горбачовців, розмах демократичних народних рухів та глибина їхніх цілей далеко вийшли за “припустимі” ліберально-реформістські межі; наростав опір апарату, консервативних сил суспільства тощо. “Революція згори” (а саме так планували перебудову) дедалі більше набувала рис хаотичного неконтрольованого процесу...» Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Обґрунтуйте свою думку.

Друга група. Історик О. Субтельний, порівнюючи політичну активність українців і росіян у цей період, писав: «Обережність українців була цілком зрозумілою... Український КДБ мав репутацію найбільш репресивного в СРСР... Українська інтелігенція надто добре пам’ятала, як болісно вона “обпеклася”, з ентузіазмом повіривши хрущовським реформам 60-х рр.... Українці тільки-но починають довгий та нелегкий шлях до демократії». Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Обґрунтуйте свою думку.

• Дискусія

Виникнення в Україні великої кількості політичних партій свідчить не стільки про успіхи в демократизації суспільства, скільки про слабкість демократії та розбіжності поглядів у демократичному середовищі. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Відповідь аргументуйте.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.