Розробки уроків. Історія України. 11 клас. Профільний рівень

УРОК №31

Тема. Соціальна політика.

Мета: розкрити характерні ознаки соціальної політики, її наслідки; формувати в учнів власні судження щодо соціальних питань; виховувати інтерес до історії свого народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Основні терміни та поняття: грошова реформа, пенсійна реформа, урбанізація.

Очікувані результати: після цього уроку зможуть учні: називати характерні ознаки соціальної політики; робити висновки про наслідки соціальних реформ; висловлювати власні судження щодо соціальних проблем.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

• Запитання і завдання

1. Назвіть події, які відбулися: у 1953 р., 1954 р., 1957 р., 1958 р., 1959 р., 1959—1965 рр., 1960 р., 1961 р.

2. Поясніть зміст понять: раднаргосп, «кукурудзяна епопея», децентралізація управління, хімізація, НТР.

3. Які об’єкти промисловості були побудовані в містах: Кривий Ріг, Кременчук, Херсон, Дніпропетровськ, Запоріжжя?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Скасування примусової праці для робітників і службовців

• Розповідь учителя

Найголовнішим економічним здобутком М. Хрущова була його соціальна політика, яка охоплювала майже всі сфери життя суспільства. Уже в перші роки його керівництва скорочено тривалість робочого дня для підлітків та в передсвяткові й передвихідні дні для інших категорій працівників, збільшено відпустки для вагітних жінок, скасовано плату за навчання і жорстокий довоєнний закон, що прикріплював робітників до підприємств, не даючи їм змоги змінити місце роботи.

Збільшилася кількість товарів, поліпшилося побутове обслуговування, зростання валового національного продукту в СРСР до 1970 -х рр. перевищувало показники США. В Україні, зокрема, прибутки середнього робітника в 1951—1958 рр. збільшилися на 230%. Тобто, якщо за часів Сталіна рівень особистого споживання щороку зростав на 1%, то за Хрущова — на 4%.

У середині 1950-х рр. було переглянуто тарифну систему оплати праці, що забезпечило її підвищення — у середньому з 642 крб у 1950 р. до 806 крб у 1960 р.

Навесні 1956 р. політика, спрямована на поліпшення умов життя людей, набула цілеспрямованого характеру. У березні тривалість робочого дня у передвихідні й передсвяткові дні було скорочено на 2 години, збільшено тривалість відпусток у зв’язку з вагітністю і пологами (із 77 до 112 календарних днів), у квітні — скасовано судову відповідальність працівників за самовільне залишення підприємств і установ та прогул без поважних причин, а в травні встановлено 6-годинний робочий день для підлітків віком від 16 до 18 років.

2. Перехід на грошову оплату праці колгоспників

• Розповідь учителя

Певні позитивні зрушення були здійснені й на селі. Підвищено заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, скасовано заборгованість колгоспів і радгоспів за поставками продукції тваринництва. На селі замість традиційної оплати праці за так званим «залишковим принципом» (після завершення господарського року) поступово упроваджується грошове і натуральне авансування. У березні 1956 р. прийняте рішення про щомісячне авансування сільських трудівників і додаткову оплату праці в колгоспах. Унаслідок цього в 1958 р. грошові фонди на авансування об’єднували більш ніж 80% господарств республіки, а понад 500 колгоспів запровадили гарантовану оплату трудодня. Цього року колгоспники, як і всі громадяни України, нарешті отримали паспорти.

3. Пенсійна реформа

• Розповідь учителя

У липні 1956 р. було прийнято закон про державні пенсії, збільшено розміри мінімальних пенсій і знижено розміри великих пенсій. Мінімальний розмір пенсії за старістю почав становити 300 крб, максимальний — 1200 крб. Тільки в липні 1964 р. Верховна Рада ухвалила закон про пенсії і допомогу. Право на пенсію за старістю мали члени громадських господарств: чоловіки віком 65 років (при стажі роботи не менш ніж 25 років), жінки віком 60 років (при стажі роботи не менш ніж 20 років). Мінімальний розмір пенсії колгоспника сягав 120 крб на місяць.

За хрущовських часів була здійснена справжня «пенсійна революція», яка водночас знизила межу пенсійного віку й підвищила розміри пенсійних виплат. Середня заробітна платня за 1953—1965 рр. у робітників і службовців зросла на третину, а мінімальна — з 27 до 45 крб у 1957 р. Нарешті були ліквідовані державні позики, що існували у вигляді облігацій і забирали 10% зарплати трудящих. Проте виплата державного боргу населенню за придбані облігації відкладалася на 20 років.

4. Масштаби житлового будівництва

• Розповідь учителя

Прийнята в липні 1957 р. ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР постанова «Про розвиток житлового будівництва в СРСР» ставила за мету в найближчі 10—12 років забезпечити людей житлом.

М. Хрущов планував забезпечити кожну радянську сім’ю окремою квартирою. За десять років хрущовського керівництва в Україні налічувалося понад 3 млн нових квартир, що значно послабило гостру житлову проблему. Ці п’ятиповерхові будинки були набагато кращими, ніж тісні бараки та комуналки.

У 1956—1965 рр. було введено в дію понад 182 млн м2 житлової площі порівняно з 78,5 млн м2 у 1918—1940 рр.

Оцінюючи економічну політику М. Хрущова, варто зазначити, що поряд із відчутними позитивними зрушеннями його економічні й соціальні перетворення характеризувалися поспішністю й непослідовністю. Крилатий вислів М. Хрущова: «Ми за два—три роки розв’яжемо проблему» став постійним елементом майже кожної його доповіді чи виступу.

Правління Хрущова було періодом постійних пропагандистських обіцянок, більшість із яких так і залишилася на папері. У той час поширення набувають популістські гасла: «Найближчими роками наздогнати й випередити США у виробництві м’яса, масла й молока на одну особу...» та програма побудови за 20 років матеріально-технічної бази комунізму... Усе це згодом стало серйозною підставою для критики М. Хрущова, звинувачення його в проявах суб’єктивізму та волюнтаризму.

Середньорічний темп приросту національного доходу на початку 1960-х рр. збільшився до 9%. Ціни знижувалися, поліпшилося матеріальне стимулювання виробника. Однак сприятливий ефект повороту до елементарних принципів ціноутворення був нетривалим.

Відновлена за повоєнні роки рентабельність основних галузей виробництва дала змогу за рахунок повнішого використання ресурсів забезпечити вищу ефективність виробництва й загальне прискорення його зростання, проте ненадовго. Темп приросту національного доходу в першій половині 1960-х рр. знизився до 4,4% і після економічної реформи 1965 р. вже не підвищувався.

IV. ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

• Робота з таблицею

Використовуючи матеріал розповіді вчителя заповніть таблицю Реформи М. Хрущова в соціальній сфері».

Реформи

Результати і наслідки

Місто

Село

• Завдання

Прокоментуйте слова кінорежисера Михайла Ромма про Хрущова та висловіть власну точку зору: «Забудеться і манеж і кукурудза, а люди будуть довго жити в його будинках. Звільнені ним люди... і зла на нього ніхто не буде мати...»

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Позитивні соціальні реформи сприяли підвищенню рівня життя громадян України. Але вони відзначалися поспішністю і непослідовністю, постійними пропагандистськими обіцянками.

(Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.