Розробки уроків. Історія України. 11 клас. Профільний рівень

Тема 2. Україна в першому повоєнному десятилітті (1946—1955 рр.)

УРОК №15

Тема. Вихід України на міжнародну арену.

Мета: охарактеризувати процес виходу УРСР на міжнародну арену, співпраці з міжнародними організаціями; проаналізувати процес формування території України; формувати критичне ставлення до масштабних переселень українців і поляків.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, карта «Україна в період повоєнної відбудови (1945—1953 рр.), атласи, контурні карти, дидактичні матеріали.

Основні поняття і терміни: «холодна війна», ООН, геополітичне становище.

Основні дати і події: березень 1944 р. — створення народного комісаріату закордонних справ на чолі з Д. Манільським; 26 листопада 1944 р. — Мукачівський з'їзд возз'єднання Закарпатської України з УРСР; 26 квітня 1945 р. — Україна увійшла до складу ООН як член-засновник; 29 червня 1945 р. — радянсько-чехословацький договір про входження Закарпаття до радянської України; 16 серпня 1945 р. — договір між СРСР, Польщею і Румунією про радянсько-польський та радянсько-румунський кордони; 29 липня — 15 жовтня 1946 р. — участь УРСР у роботі Паризької мирної конференції та підписання договорів з Україною, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією; 1951 р. — обмін прикордонними ділянками між Польщею і УРСР.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: характеризувати процес виходу УРСР на міжнародну арену та співробітництва України з міжнародними організаціями; користуватися картою, аналізувати процес формування території України; пояснювати зміст понять «холодна війна», «ООН»; аналізувати документи; складати хронологію подій післявоєнного устрою України.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Запитання та завдання

1. Пригадайте, на яких конференціях під час війни лідери держав антигітлерівської коаліції порушували питання про західні кордони СРСР? (Тегеранська, Ялтинська, Потсдамська.)

2. Які зовнішньополітичні зміни відбулися у світі? (Поглиблення суперечностей між капіталістичними країнами, «холодна війна», посилення національно визвольного руху колоніальних і залежних народів.)

• Робота з поняттями

«Холодна війна» — військово-політичне, ідеологічне протистояння СРСР та США і їх союзників, яке характеризується гонкою озброєнь, утворенням військових блоків, застосуванням заходів економічного тиску.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему та завдання уроку, підкреслює актуальність виходу України на міжнародну арену, завершення вирішення питання кордонів, території УРСР.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Створення Міністерства закордонних справ УРСР та характер його діяльності

• Розповідь учителя

Після Великої Вітчизняної війни з огляду на значний внесок українського народу в справу розгрому фашизму, а також враховуючи досягнення України в господарському та культурному будівництві, значно зріс міжнародний авторитет Української республіки. На основі Конституції СРСР і Конституційного акта Верховної ради СРСР Верховна Рада УРСР у березні 1944 р. прийняла постанову про відновлення прав зовнішнього представництва України. Тоді ж було утворено Народний комісаріат закордонних справ України на чолі з Д. Мануїльським.

У квітні 1945 р. у зверненні уряду УРСР до конференції ООН у Сан-Франциско підкреслювалося, що Українська РСР, яка відіграла значну роль у розгромі фашизму, зможе зробити великий внесок у справу зміцнення миру й загальної безпеки. Делегація Радянської України на чолі з Д. Мануїльським працювала над розробкою Статуту ООН. На першій сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1945 р. Україну було обрано членом економічної й соціальної ради. У 1948—1949 рр. УРСР була постійним членом головного органу ООН — Ради Безпеки. Беручи активну участь у роботі ООН та інших міжнародних організаціях, Україна завжди рішуче і послідовно підтримувала корінні інтереси народів Азії і Африки, їх боротьбу проти імперіалістичних колонізаторів.

Водночас слід зазначити, що Україна була введена до складу ООН певною мірою штучно, за тактичних міркувань Сталіна — для пом’якшення негативного резонансу, що викликала в міжнародної громадськості війна на Західній Україні.

2. Економічні і культурні зв'язки України з країнами Східної Європи

• Розповідь учителя

На початку 50-х рр. XX ст. міжнародна обстановка загострилася. У відповідь на створення військового блоку НАТО (1949 р.) Радянський Союз та його союзники у травні 1955 р. підписали у Варшаві Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу.

У цей період представники УРСР увійшли до Всесвітньої Ради Миру. Трудящі республіки, підтримуючи рух прихильників миру, в 1950—1951 рр. підписали Стокгольмську відозву про заборону атомної зброї, а також звернення Всесвітньої Ради Миру про укладання Пакту миру між великими державами. Глибоку подяку Україні висловили уряди Цейлону і Лаосу за те, що вона підтримала їхнє прохання про вступ до ООН.

Україна брала участь у будівництві та обладнанні багатьох підприємств у країнах Східної Європи, у деяких слаборозвинутих країнах. Із кожним роком розширювалися міжнародні зв’язки УРСР. Важливу роботу зі зміцнення культурних зв’язків республіки з іншими країнами шляхом обміну різними делегаціями, виставками, виданнями здійснювало Українське товариство дружби і культурних зв’язків із зарубіжними країнами.

Однак все це відбувалось в умовах панування у Союзі РСР авторитарної влади, жорсткого централізму. Отже, значною мірою зовнішньополітична самостійність України залишалась неповноцінною, її міжнародна діяльність мала обмежений характер.

3. Адміністративно-територіальні зміни

1) Реалізація угоди між Україною і Польщею

• Розповідь учителя

Першим кроком на шляху українсько-польського територіального розмежування стала Люблінська угода між урядом УРСР і польським Тимчасовим Комітетом Національного Визволення від 9 вересня 1944 р. Відповідно до цього документа частина споконвічних українських земель (частина Підляшшя, Холмщина, Посяння, Лемківщина), де проживало майже 800 тис. українців, передавалася Польщі. У такий спосіб сталінське керівництво намагалось підтримати польський прорадянський уряд і усунути негативне сприйняття польською громадськістю радянської агресії 1939 р.

Домовленість між СРСР та Польщею було досягнуто 16 серпня 1945 р. під час підписання договору стосовно радянсько-польського державного кордону. Ця угода закріплювала кордон по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5—8 км, а на окремих ділянках на 17 км (район Немирів — Ялувка) і навіть на 30 км (район річки Солонія і міста Крилів).

Остаточно процес польсько-українського розмежування завершився 1951 р., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними територіями. Унаслідок цього до Львівської області відійшли землі в районі міста Кристополя (згодом перейменованого на Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола міста Нижні Устрики Дрогобицької області.

2) Входження Закарпаття до УРСР

• Розповідь учителя

Радянське керівництво стало розглядати Карпатську Україну як важливий стратегічний плацдарм для посилення впливу в Центральній та Південно-Східній Європі. Для досягнення своїх стратегічних цілей радянське керівництво використало антифашистський і національно-визвольний рух населення краю.

Зі звільненням краю від фашистської окупації вийшли з підпілля Народні комітети, які стали відігравати роль органів місцевого самоврядування, і комуністи, які 19 листопада 1944 р. заснували самостійну Комуністичну партію Закарпатської України. Відновлення Чехословацької адміністрації гальмувалось. Більша частина краю була включена в зону, на яку поширювалась влада радянської військової адміністрації.

У таких умовах 26 листопада 1944 р. в місті Мукачеве було скликано з’їзд Народних комітетів. На ньому було схвалено Маніфест про возз’єднання з Радянською Україною, обрано Народну Раду як верховний законодавчий орган влади Закарпатської України і сформовано уряд. Досить швидко було створено всі атрибути державності Закарпатської України — суд, прокуратуру, збройні сили, органи управління на місцях тощо.

• Робота з документом

Із маніфесту першого з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз’єднання з УРСР (26 листопада 1944 р.)

...Закарпатсько-український народ, вирваний з німецько-мадярського полону, вирішив раз і назавжди здійснити свою віковічну мрію і возз’єднатися з Радянською Україною. З цими думками він йшов на вибори сільських, районних і міських народних комітетів з наказом їм — добитися возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

Спираючись на непохитну волю всього народу, висловлену в петиціях і постановах робітників, селян, інтелігенції і духівництва всіх міст і сіл Закарпатської України, перший з’їзд Народних Комітетів усієї Закарпатської України постановляє:

1. Возз’єднати Закарпатську Україну зі своєю великою матір’ю Радянською Україною і вийти зі складу Чехо-Словаччини.

2. Просити Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки і Верховну Раду Союзу Радянських Соціалістичних Республік включити Закарпатську Україну до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Обрати Народну Раду Закарпатської України як єдину центральну владу, діючу по волі народу на території Закарпатської України.

3. Уповноважити і зобов’язати Народну Раду Закарпатської України здійснити рішення з’їзду про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною.

• Завдання до документа

Проаналізуйте рішення І з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України та дайте їм оцінку.

У червні 1945 р. договір між ЧСР та СРСР юридично закріпив рішення з’їзду в Мукачевому. 22 січня 1946 р. було видано указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення у складі УРСР Закарпатської області. Цей акт одночасно ліквідував без згоди населення Закарпатську Україну як державне утворення.

Виступаючи 30 червня 1945 р. на VII сесії Верховної Ради УРСР, М. Хрущов заявив, що український народ уперше возз’єднався в єдиній Українській державі.

3) Підписання мирного договору з Румунією

• Розповідь учителя

Остаточно питання щодо визначення повоєнних кордонів України було розв’язано 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського договору, за яким визначалось право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р.

Отже, повоєнний процес врегулювання кордонів УРСР відбувався методами, притаманними тоталітарним режимам, і в його стратегічних інтересах, які збігалися з прагненням українців об’єднатися в єдиній державі.

Процес врегулювання територіальних питань мав для України такі наслідки: були остаточно визначені та юридично визнані кордони республіки; територія УРСР збільшилась на 110 км2; відбулись демографічні зміни; основну частину українських земель було об’єднано в складі однієї держави.

Завершення формування сучасної території України відбулося у 1954 р. Цього року відзначалося 300-річчя Переяславської угоди, і країною прокотилася широка і гнучка пропагандистська кампанія. ЦК КПРС оприлюднив 13 «тез», у яких доводилась непохитність «вічного союзу» українців із росіянами. Центральною подією ювілейних урочистостей стало передання Криму УРСР. 19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради, мотивуючи своє рішення спільністю економіки, територіальною близькістю та тісними господарськими та культурними зв’язками між Кримом та Україною, прийняла указ «Про передачу Кримської області зі складу РСФСР до складу УРСР». Як зазначалось, акт є «свідченням дружби російського народу».

V. ОСМИСЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

• Бесіда

1. Поясніть, чим був зумовлений вихід УРСР на міжнародну арену.

2. Як змінилася територія України в повоєнний період?

• Робота з контурною картою

Відобразіть на контурній карті територіальні зміни України в повоєнний період.

• Завдання

Складіть хронологію подій післявоєнного устрою України.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

УРСР після війни вийшла на міжнародну арену як суб’єкт міжнародного права. Змінились кордони УРСР, і всі українські землі опинились у межах однієї держави.

(Учитель аналізує й оцінює роботу учнів на уроці.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.