Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Рівень стандарту

УРОК № 9

Тема. Семінарське заняття за темою «Україна на початку XX ст.».

Мета: розвивати вміння учнів використовувати отримані знання про розвиток українських земель на початку XX ст. та набувати нові знання під час колективного обговорення проблем, винесених на семінарське заняття; формувати в учнів якості полемістів, співбесідників, які володіють навичками доводити, аргументувати, відстоювати свою точку зору тощо; сприяти вихованню в учнів толерантного ставлення і поваги до думок своїх опонентів.

Тип уроку: закріплення набутих знань і вмінь.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріали для проведення семінару.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему семінарського заняття, його основні завдання та інформує про порядок роботи.

II. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

План

1. Місце української економіки в системі господарства Російської та Австро-Угорської імперій.

2. Становище населення України під імперською владою.

3. Новий щабель розвитку українського національно-визвольного руху.

4. Вплив революції 1905—1907 рр. та земельної реформи П. Столипіна на українські землі у складі Російської імперії.

5. Вплив суперечливих процесів модернізації на розвиток тогочасної культури України.

Пропонуємо матеріали, які вчитель може використати для активізації участі учнів в обговоренні проблем, винесених на семінарське заняття.

• Теми для повідомлень

1. Утворення монополістичних об’єднань в Україні.

2. Суперечливі процеси модернізації суспільного життя.

3. Доля жінки в Україні на початку XX ст.

4. Українське селянство на початку XX ст.

5. Політизація українського суспільства і національно-визвольного руху.

6. Взаємозв’язок між розгортанням процесів формування індустріального суспільства в Україні та піднесенням українського національно-визвольного руху.

7. М. Міхновський — «батько» українського націоналізму.

8. Зміни у повсякденному житті тогочасних українців.

9. Вплив процесу формування національної свідомості на розвиток української культури.

10. Духовні цінності українців.

11. Галичина — «український П’ємонт».

12. Роль митрополита А. Шептицького у піднесенні українського національного руху в Галичині.

• Запитання і завдання для створення проблемних ситуацій

1. Чи можна стверджувати, що на початку XX ст. Наддніпрянська Україна за місцем в економічній системі Російської імперії була колонією, яка зберігала роль джерела дешевої робочої сили і сировини та ринку збуту готової продукції з інших регіонів імперії? Обґрунтуйте свою точку зору.

2. Яке місце в економічній системі тогочасної Австро-Угорщини посідала Західна Україна? Наведіть факти, що підтверджують вашу думку.

3. На думку сучасних істориків, належність до складу різних держав — Росії й Австро-Угорщини — суттєво впливала на соціально-політичний розвиток українських земель. Поясніть, як ви розумієте це твердження.

4. Соціально-економічний розвиток України на початку XX ст. слід розглядати в контексті світової історії, зважаючи на те, що в світовій економіці на межі століть відбувалися бурхливі якісні зміни. Обґрунтуйте або спростуйте наведену думку.

5. Стан економіки України на початку XX ст. характеризувався значною регіональною нерівномірністю. З одного боку, потужний індустріальний розвиток Сходу та Півдня, а з другого — однобічний «калікуватий» стан західного регіону. Наведіть факти, на підставі яких можна зробити такий висновок.

6. Українські партії у Російській і Австро-Угорській імперіях діяли у неоднакових умовах. Порівняйте ці умови і визначте їхній вплив на діяльність українських партій.

7. У програмі Української народної партії зазначалося, що вона «хоче зорганізувати, приготувати частину українського народу, що стогне під неволею московською у Росії, до здійснення великого національного ідеалу: єдиної нероздільної самостійної демократичної України освічених робочих мас, до заснування тієї великої держави національної, в яку увійдуть усі частини українського народу». Однак УНП зазнавала жорстокої критики з боку значної частини тогочасних українських політичних діячів. Так, С. Єфремов писав, що вона рішуче стала на ґрунт крайнього відвертого шовінізму і, прикриваючись жупаном захисту інтересів трудящих, проповідує неприборкане людиноненависництво. Чи була, на вашу думку, обґрунтованою критика українськими діячами УНП? Яким є ваше ставлення до УНП і проголошуваної нею неполітичної ідеології? Чи зберігає свою політичну актуальність сьогодні гасло М. Міхновського «Україна для українців»? Поясніть свою думку.

8. На початку XX ст. серед українців Росії й Австро-Угорщини існувало відмінне розуміння проблем державності, її перспектив і шляхів досягнення. Проаналізуйте, у чому полягали ці відмінності. Чим, на вашу думку, вони були спричинені і як впливали на розвиток українського національного руху?

9. Які нові можливості для боротьби українців за свої права відкрилися у роки революції 1905—1907 рр.? Які факти свідчать про посилення політизації українського національного руху в цей період?

10. За висловом західноукраїнського громадсько-політичного діяча К. Левицького, у Галичині боротьба за український університет стала «майже альфою і омегою наших національних змагань». Чому, на вашу думку, цю проблему галичани вважали такою важливою для свого політичного життя?

11. Головним політичним досягненням західних українців на початку XX ст. вважається висунення ідеалу власної Української соборної держави. Чи можна вважати це початком формування новітньої державницької ідеології та доби підготовки українських сил до боротьби за незалежність? Обґрунтуйте свою точку зору.

12. На думку М. Грушевського, на початку XX ст. Галичина, незважаючи на важкі умови національного і культурного життя, стала центром українського руху і своєрідним культурним арсеналом для українських земель Росії. Чи поділяєте ви цю думку? Чому?

III. ПІДСУМКИ СЕМІНАРУ

Підсумовуючи роботу учнів, учитель аналізує їхню участь у семінарському занятті й оцінює її. При цьому доцільно звернути увагу учнів, що оцінюється не кількість виступів (хоча це також важливо), а рівень компетентності учасників семінару.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити тему «Україна на початку XX ст.» і підготуватися до узагальнення за нею.