Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Рівень стандарту

ВСТУПНЕ СЛОВО

Пропоноване видання створене з метою надати методичну і практичну допомогу вчителям, які викладають курс всесвітньої історії. Розробки уроків складено згідно з чинною навчальною програмою «Історія України. 10 клас. Рівень стандарту» для 12-річної школи.

Розробки уроків містять змістовний систематизований матеріал, зразки наочності (схеми і таблиці), різнорівневі матеріали для проведення поточного та узагальнюючого оцінювання навчальних досягнень учнів.

Програма курсу всесвітньої історії передбачає засвоєння значного за обсягом матеріалу за досить обмежену кількість часу. Це обумовлює необхідність вирішення вчителем складного завдання: який матеріал необхідно розглянути на уроці обов’язково, який — оглядово, а що доручити учням опрацювати самостійно. Автори надають свої пропозиції щодо вирішення цієї проблеми.

Основною змістовою одиницею посібника обрано урок. У його межах наведений матеріал поділено на окремі модулі, які вчитель може використовувати варіативно, залежно від конкретної ситуації і власних педагогічних уподобань. Саме це обумовлює наявність у розробках таких змістових елементів, як «Додаткова інформація», «Цікаво знати», «Постать в історії», «Робота з термінами і поняттями», «Робота з документом».

Необхідність використання графічної наочності в навчальному процесі визнавалася завжди. Проте, на жаль, сьогодні вчитель її і часто змушений готувати самостійно. Автори спробували допомогти вчителеві в цьому. У посібнику ми пропонуємо значну кількість схем і таблиць. Наведена наочність є прикладами систематизації матеріалу. Учитель вибере з них ті, які вважає за потрібне, або створить власні.

Чимало уваги автори приділили роботі з писемними та візуальними джерелами. Їх використання сприятиме розвитку мислення учнів, формуватиме уявлення про «обличчя» епохи, яку вони вивчають. Проте, організовуючи роботу з джерелами на уроці, необхідно пам’ятати про їхню самоцінність і по можливості уникати їх застосування лише як ілюстрації до тексту.

Змістові модулі «Додаткова інформація» містять матеріал, який використовується вчителем за потребою як для поглиблення знань учнів про певні події та явища, так і для кращої інформованості самого викладача. Змістові модулі «Цікаво знати» містять інформацію, яка сприятиме кращому засвоєнню матеріалу і до якої вчителеві варто привернути увагу учнів.

Домашнє завдання до уроків автори наводять у мінімальному варіанті, що повинен конкретизуватися вчителем (завдання за контурною картою, робочим зошитом, повідомлення, виконання письмового завдання тощо).

Узагальнююче оцінювання навчальних досягнень учнів як засіб визначення їхніх компетенцій за результатами опрацювання певного матеріалу є обов’язковим. Автори пропонують різноманітні запитання і завдання для його проведення. Проте конкретна форма проведення уроків узагальнюючого оцінювання може бути, звичайно, визначена лише самим учителем, відповідно до того, що і як було викладено під час розгляду теми.

Для того щоб допомогти учням краще орієнтуватися і засвоювати навчальний матеріал, автори пропонують учителеві активно використовувати класну дошку. Зокрема, доцільно дотримуватися певної постійної системи в записах. Буде корисним, якщо впродовж уроку перед учнями будуть записані на дошці тема, план уроку, основні поняття і дати, домашнє завдання. Відповідно до цих складових розроблені конспекти окремих уроків.

Автори висловлюють надію, що пропонований посібник стане у пригоді як учителю-початківцю, так і досвідченому фахівцеві, спонукаючи його до творчої активності. Автори намагалися зробити посібник зручним і корисним у повсякденній роботі вчителя. Вони будуть вдячні всім, хто висловить зауваження і пропозиції щодо його вдосконалення.

УРОК № 1

Тема. Вступ до першого періоду новітньої історії України.

Мета: визначити, який період історії України вивчатиметься цього навчального року; пояснити, якою була територія і населення України на початку XX ст.; пояснити поняття й терміни «новітня історія України», «коронний край», «губернія», «русифікація», «індустріалізація»; ознайомити учнів зі структурою і методичним апаратом підручника як передумовою їхньої подальшої успішної роботи на уроках і вдома; сприяти виникненню в учнів зацікавленості до навчального предмета.

Тип уроку: вступний.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українські землі на початку XX ст.», атлас, ілюстративний дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: новітня історія України, коронний край, губернія, русифікація, індустріалізація.

Основні дати: початок XX ст. — 1920 р. — період новітньої історії України.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із загальними питаннями організації навчальної діяльності впродовж вивчення нового курсу.

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Знайомство з підручником.

Учитель знайомить учнів зі структурою підручника в цілому, його темами та окремими параграфами.

• Розповідь учителя

У 10 класі ви продовжите вивчати курс історії України. Запорукою вашої успішної діяльності на уроках і вдома є вміння працювати з підручником. Перед тим як розпочати роботу з підручником, необхідно познайомитися з його змістом та структурою. Матеріал підручника об’єднано в п’ять тем, кожна з яких містить від трьох до семи параграфів, які у свою чергу складаються з окремих пунктів. Дати основних подій, поняття і терміни, персоналії історичних діячів, на які необхідно звернути особливу увагу і запам’ятати, виділені в тексті спеціальним шрифтом.

Краще засвоїти навчальний матеріал допоможуть історичні документи, ілюстрації, карти та схеми. Працюючи з параграфом, необхідно обов’язково прочитати включені до нього документи і відповісти на запитання до них. Розглядаючи ілюстрації, звертайте увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного. Формуванню уявлень про те, як саме розгорталися події, з якими ви познайомилися, сприятиме історична карта. Схеми розкриють вам зв’язки між складовими історичних явищ, пояснять їхні особливості тощо.

Наприкінці кожного параграфа наводяться висновки, які акцентують увагу на провідних ідеях, розкритих у його змісті. Після висновків містяться запитання і завдання, спрямовані на формування різноманітних умінь і навичок. Умовні позначення поряд із ними підкажуть вам, що і як необхідно виконувати.

Завершивши вивчення теми, ви зможете підсумувати її матеріал за допомогою наведених у підручнику узагальнюючих запитань і завдань.

Звертайте увагу на спеціальні позначки, розміщені на сторінках підручника. Вони допоможуть вам у роботі з ним на уроках і вдома.

2. Новітня доба в історії України.

• Бесіда за запитаннями

1. Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.

2. Які події нової історії України вам запам’яталися найбільше?

3. Яким був регіональний поділ та адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської й Австрійської (Австро-Угорської) імперій у XIX ст.?

4. Яка політика здійснювалася імперськими урядами щодо українців у XIX ст.?

• Розповідь учителя

Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на певні історичні періоди — етапи її політичного, соціально-економічного й культурного розвитку, що характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо. У попередніх класах ви вивчали давню, середньовічну й нову історію України. У цьому навчальному році ви розпочнете вивчення новітньої історії України і дізнаєтеся про події її першого періоду початку XX ст. до 1520 р. (Учитель привертає увагу учнів до схеми.)

Періоди історії України

Давня історія

Середньовічна історія

Нова історія

Новітня історія

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

12 клас

Близько 1 млн років тому — IV ст. н. е.

V — кінець XV ст.

XVI—XVIII ст.

XIX ст.

Початок XX ст. — 1920 р.

1921 р. — початок 50-х рр.

XX ст.

1953 р. — початок XXI ст.

Перший період новітньої історії України містить багато важливих подій. Значні зрушення відбувалися в соціально-економічному розвитку українських земель. Суперечності, спричинені розгортанням індустріалізації, поглиблювалися внаслідок політичного безправ’я і національного гноблення українців під владою Російської й Австро-Угорської імперій.

• Робота з термінами і поняттями

Індустріалізація — процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості, і перетворення на цій основі аграрної країни (або окремих її регіонів) на індустріальну.

Початок XX ст. ознаменувався пожвавленням суспільно-політичного руху в Україні. Одним із його проявів стало піднесення українського національно-визвольного руху та національної самосвідомості українців. Значний вплив на суспільне життя в Україні мали події Першої світової війни. Війна викликала загальнонаціональну кризу в Російській імперії, яка переросла в революцію, і повалення самодержавства. У цей період український народ відразу заявив про свої національні інтереси. Українська революція, яка розпочалася 1917 р., привела до відродження традиції української державності. Хоча революція й завершилася поразкою, її уроки мали важливе значення для подальшої визвольної боротьби українського народу.

3. Територія і населення України на початку XX ст.

• Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, в усній або письмовій формі складаючи таблицю «Українські землі на початку XX ст.».

Запитання

Російська імперія

Австро-Угорська імперія

1. Назви регіонів українських земель, що перебували у складі імперій

2. Адміністративно-територіальний устрій

3. Кількість і склад населення

4. Політика імперського уряду щодо українців

Результати роботи учнів учитель систематизує та уточнює, використовуючи наведений нижче матеріал і схеми.

• Додаткова інформація

На початку XX ст. український народ, як і в попередньому столітті, залишався під владою Російської й Австро-Угорської імперій. Територія етнічних українських земель дорівнювала 690 тис. км2. Із них близько 80 % становила Наддніпрянська Україна, що входила до складу Російської імперії. На її території імперською владою було створено дев’ять губерній. На Лівобережжі й Слобожанщині — Чернігівську, Полтавську та Харківську, на Правобережжі — Київську, Подільську та Волинську, на Півдні — Катеринославську, Херсонську й Таврійську. Водночас значна частина українців проживала за межами цих губерній. Вони заселяли великі райони Чорноморської губернії, Кубанської області, області Війська Донського, Курської, Воронезької, Мінської, Холмської та Гродненської губерній.

Під владою Австро-Угорщини перебувала Західна Україна, територія якої становила близько 20 % етнічних українських земель. Адміністративний і конституційний устрій Австрії та Угорщини, об’єднаних особою монарха, суттєво відрізнявся. Кожна країна мала окремий парламент: Австрія — у Відні, Угорщина — у Будапешті. Землі Австрії були поділені на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина, незважаючи на неоднорідність етнічного складу, існувала як єдина централізована держава. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу Угорщини.

• Робота з термінами і поняттями

Коронний край — адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. — Австро-Угорської) імперії у XVIII — на початку XX ст.

Губернія — основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII — на початку XX ст.; поділялася на повіти.

Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії на початку XX ст.

Наддніпрянська Україна

Правобережжя

Лівобережжя

Слобожанщина

Південь

Київська, Подільська, Волинська

Чернігівська, Полтавська

Слобідсько-Українська (від 1835 р. — Харківська)

Катеринославська, Таврійська (від 1805 р. — Херсонська)

Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії на початку XX ст.

Західна Україна

Австрія

Угорщина

Галичина

Буковина

Закарпаття

Загальна кількість населення Наддніпрянської України, згідно з переписом 1897 р., становила 23,5 млн осіб. Із них українці становили 72, росіяни та білоруси — 13,1, євреї — 8 %. Населення Західної України за переписом 1900 р. становило 5,96 млн осіб. Із них українці становили 68, поляки — 13,6, євреї — 13,5 %. У Наддніпрянщині російська імперська влада, як і в попередньому столітті, здійснювала політику русифікації, що охоплювала всі сфери економічного, політичного та культурного життя краю. Надзвичайно високий рівень русифікації населення спостерігався у великих містах і промислових центрах. За переписом 1897 р. у Києві 54,4 % жителів становили росіяни і лише 22,1 — українці, в Одесі відсоток українців у складі населення міста становив близько 16. Такою самою була частка українців у промислових центрах Слобідської й Південної України.

На західноукраїнських землях місцеве українство потерпало від політики онімечування, що поєднувалася з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. Територія Галичини включала Східну Галичину, заселену головним чином українцями, і Західну Галичину, де переважали поляки. На Буковині північна частина краю (Чернівецький округ) була здебільшого українською, а південна (Сучавський округ) — румунською. У складі Австро-Угорщини, що була конституційною монархією, західні українці мали певні можливості для участі в суспільно-політичному житті країни. Так, вони обирали своїх представників до крайових сеймів, австрійського та угорського парламентів.

• Робота в термінами і поняттями

Русифікація — сукупність дій та заходів царського уряду в Російській імперії, спрямованих на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним висуненням на провідні позиції російської мови, культури, історії.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

• Бесіда за запитаннями

1. Якими є хронологічні межі періоду історії України, що вивчатиметься вами в цьому навчальному році?

2. Що таке індустріалізація?

3. Якою була загальна площа етнічних українських земель на початку XX ст.?

4. Скільки губерній було створено російською владою на території Наддніпрянської України?

5. Якою була загальна кількість населення Наддніпрянської та Західної України наприкінці XIX ст.?

6. Що таке русифікація?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

• У 10 класі ви розпочнете вивчення новітньої історії України та ознайомитеся з подіями, що відбувалися на її землях на початку XX ст. — у 1920 р.

• Головним здобутком українського національно-визвольного руху цього періоду стала Українська революція.

• На початку XX ст. українські землі, як і в попередньому столітті, перебували у складі двох імперій — Російської й Австро-Угорської.

• Адміністративно-територіальний поділ, запроваджений імперською владою на українських землях, не враховував особливостей розселення українців.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Повторити матеріал про соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині XIX ст.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка