Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Суспільно-гуманітарний профіль

УРОК № 63 (97)

Тема. Семінарське заняття за темою «Культура України в 1917—1921 рр.».

Мета: розвивати вміння учнів використовувати знання, отримані під час вивчення зазначеної теми і набувати нові знання, обговорюючи проблеми, що розглядатимуться на семінарі; формувати в учнів якості полемістів, співбесідників, які володіють навичками доводити, аргументувати, відстоювати свою точку зору тощо; сприяти вихованню в них толерантного ставлення і поваги до думок своїх опонентів.

Тип уроку: закріплення набутих знань, вмінь і навичок.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріал для проведення семінару.

Методичні рекомендації щодо проведення семінару наведені в розробці уроків № 17—18 (27—28).

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему семінарського заняття, його основні завдання та інформує про порядок роботи.

II. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

• План

1. Умови розвитку української культури.

2. Розвиток освіти і науки.

3. Розвиток літератури і мистецтва.

4. Релігійне життя.

• Запитання і завдання для створення проблемних ситуацій

1. Який вплив мають революційні події на духовно-культурну сферу суспільства?

2. Які методи використовували українські уряди для українізації освіти, життя суспільства?

3. Як використовувалася культура у політичній боротьбі різних сил в Україні?

4. Який відбиток на подіях Української революції мав той факт, що більшість лідерів УЦР були вченими, письменниками та іншими діячами культури?

5. Який вплив мала церква на революційні події 1917—1921 рр.?

6. Міністр освіти М. Василенко писав: «Якщо є прагнення створити українську народну інтелігенцію, український університет... повинна бути наука українською мовою. Я повністю погоджуюся з М. Грушевським, який стверджує, що тільки тоді українство як нація отримає вагу у світі, коли зможе створити серйозну українську науку». Як було реалізоване прагнення створити серйозну науку? Який зв’язок між розвитком науки і нації?

• Додаткова інфорація

Напрямки літератури

Представники

Романтики

О. Олесь (Кандиба), В. Сосюра, В. Чумак, А. Еллан-Блакитний та ін.

Неокласики

М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, Ю. Клен (О. Бурггардт)

Символісти

П. Тичина, Я. Савченко, Д. Загул та ін.

Панфутуристи

М. Семенко та ін.

Образотворче мистецтво

Українська академія мистецтв (грудень 1917 р.)

Академіки: М. Бойчук, М. Бураченко, Ф. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут

Скульптор І. Кавалерідзе

Жовтень 1918 р. — відкриття у Ромнах першого пам'ятника Т. Шевченку

Театральні і музичні колективи

Український театр драми та опери — 1918 р. (Перший театр УСРР ім. Т. Шевченка), Київ — Г. Борисоглібський, Л. Гаккебуш, О. Мар'яненко, О. Сердюк, Л. Курбас

Новий драматичний театр ім. І. Франка (1919 р. — Вінниця, від 1923 р. — Харків, від 1926 р. — Київ) — Г. Юра

Українська державна капела під проводом О. Кошиця (1918 р.).

Державний симфонічний оркестр під проводом О. Горілого — 1918 р. (від 1919 р. — Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка). Також існували симфонічні оркестри в Харкові, Катеринославі, Одесі

Українська республіканська капела під керівництвом К. Стеценка і О. Кошиця (період Директорії УНР, еміграція)

Державна українська мандрівна капела (скорочено — «Думка») — Н. Городовенко

Київський музично-драматичний інститут (1920 р.) на базі музично-драматичної школи ім. М. Лисенка

Композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін.

Релігійне життя

Основні тенденції релігійного життя

Відновлення патріархату Російської православної церкви (РПЦ)

Рух за відновлення автокефалії української православної церкви на чолі з Василем Липківським

Політизація церковного життя

Терор радянської влади проти священнослужителів; жорстка антицерковна, атеїстична політика більшовиків

III. ПІДСУМКИ СЕМІНАРУ

• Під час Української революції культурний процес уперше глибоко увійшов в життя простого народу. За часів Центральної Ради, П. Скоропадського було започатковано процес українізації. Вагомий внесок у цю справу здійснили більшовики, хоча й робилося це з метою зміцнення диктатури пролетаріату, диктатури партії.

• Порівняно невеликий проміжок часу, що проходив на зламі епох, породив цілу плеяду блискучих митців, які дали поштовх до подальшого розвитку української літератури і мистецтва. Підсумовуючи роботу учнів, учитель аналізує їхню участь у семінарському занятті й оцінює її. При цьому доцільно звернути увагу учнів, що оцінюється не кількість виступів (хоча це також важливо), а рівень компетентності учасників семінару.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити тему «Культура і духовне життя в Україні 1917—1921 рр.».



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.