Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Суспільно-гуманітарний профіль

УРОКИ № 7—8*

Тема. Узагальнення знань учнів за темою «Європа і світ на початку XX ст.».

Мета: повторити, узагальнити, закріпити й оцінити знання, отримані учнями впродовж вивчення теми; розвивати їхні вміння і навички, сформовані на попередніх уроках; виховний аспект уроку реалізується внаслідок осмислення учнями розглянутих подій і формування позитивного емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий з елементами оцінювання знань учнів.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти, ілюстративний і дидактичний матеріал, що використовувалися впродовж вивчення теми.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ-УЗАГАЛЬНЕННЯ

Необхідність періодичної систематизації знань, умінь і навичок, що набуваються учнями впродовж вивчення матеріалу, не підлягає сумніву. У шкільній практиці реалізація цих завдань здійснюється на уроках підсумкового повторення за окремими проблемами, темами, розділами курсу і на підсумковому повторенні в цілому.

Основними завданнями повторювально-узагальнюючих уроків з історії, відповідно до досягнень сучасної педагогіки, вважаються:

• систематизація й узагальнення отриманих учнями знань, удосконалення вмінь і навичок;

• створення в учнів цілісної картини подій, явищ і процесів, які раніше розглядалися частинами;

• допомога учням у переході від знання окремих фактів до їх узагальнення і встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ними. Унаслідок цього узагальнення як форма навчальної діяльності учнів є процесом формування в них умовиводів загального характеру, які виникають після осмислення окремих історичних фактів, об’єднання їх у щось єдине і формулювання загального висновку.

Звичайно, кожний урок має також супроводжуватися підбиттям підсумків за розглянутим на ньому матеріалом. Однак саме уроки-узагальнення повинні вивести засвоєння учнями окремих історичних фактів на якісно новий рівень.

У сучасній методиці викладання історії в школі використовуються різноманітні форми повторення й узагальнення матеріалу:

• відповіді на запитання в процесі розгорнутої бесіди за вивченою темою;

• складання логічних схем, повторювально-узагальнюючих, хронологічних і синхроністичних таблиць;

• виконання картографічних завдань;

• аналіз наочних історичних джерел;

• робота з документами і першоджерелами за розглянутим матеріалом;

• визначення проблеми і проведення уроку-дискусії з її обговорення;

• підготовка і заслуховування повідомлень, підготовлених учнями за матеріалом теми;

• урок-мандрівка країною, історія якої вивчається. Урок-узагальнення не має зводитися до механічного відтворення учнями всього вивченого матеріалу. Здійснити це за 45 хвилин усім учням неможливо і недоцільно. Необхідно також пам’ятати, що одноманітні форми роботи суттєво погіршують пізнавальну діяльність учнів на уроці. Повторюючи розглянутий раніше матеріал, учитель за наявності часу може викласти нові факти, які учні засвоять досить легко, оскільки вони ввійдуть до вже сформованої системи знань.

Наведений матеріал для проведення уроку узагальнення за темою має рекомендаційний характер. Обсяг його використання і форму проведення уроку вчитель визначає відповідно до своїх педагогічних уподобань і конкретної ситуації.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку та знайомить із запланованими формами роботи.

II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Учитель стисло нагадує учням основний матеріал, розглянутий у темі.

• Вступна бесіда

1. Вивчення якої теми ми завершили? Якими є її хронологічні межі?

2. Які зміни відбувалися в цей період в Європі та світі?

3. Як, на вашу думку, події, що відбувалися в тогочасній Європі та світі, впливали на становище в Україні?

• Запитання і завдання

1. Складіть перелік подій розвитку Європи і світу на початку XX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення термінів і понять: імперіалізм, трест, прогресизм, Антанта, Троїстий союз, картель, дуалістична монархія, Балканські війни, синдикат, РСДРП, есери, Російська революція 1905—1907 рр.

3. Назвіть видатних історичних діячів початку XX ст. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію?

4. На історичній карті покажіть: а) покажіть території держав, з якими ви познайомилися, вивчаючи тему, і їхні колоніальні володіння; б) райони міжнародних конфліктів і воєнних дій, що виникали в цей період, і країни, які брали в них участь; в) регіони, де у цей період активізувалися національні рухи.

5. Чи є підстави стверджувати, що країни світу в цей період розвивалися нерівномірно? Наведіть факти, які підтверджують вашу відповідь. Якими були, на вашу думку, причини нерівномірності розвитку країн Європи і світу?

6. Якими були характерні риси індустріального суспільства, що формувалося в цей період у провідних країнах Європи і світу? Проаналізуйте переваги індустріального суспільства і проблеми, що з’являлися в його розвитку на початку XX ст.

7. Проаналізуйте проблему колоніалізму. Які проблеми спричиняло його існування?

8. Як відбувалися процеси націотворення в тогочасній Європі та світі?

9. Якими були основні здобутки в українському націотворенні на цей період?

• Запитання і завдання для створення проблемних ситуацій

1. Існує думка, що на початку XX ст. всі найважливіші для розвитку світу питання вирішувалися в Лондоні, Парижі, Відні та Санкт-Петербурзі. Чи поділяєте ви її? Чому?

2. В «Історії Європи», створеній колективом істориків із дванадцяти європейських країн, стверджується, що на початку ХХ ст. «в усіх європейських країнах населення було поділене майже неможливими для подолання бар’єрами грошей, освіти і влади... Лише націоналізму вдавалося усунути ці перепони всередині однієї країни і збудувати потім непоборні перешкоди між народами». Прокоментуйте це твердження, використавши матеріал вивченої теми.

3. На думку деяких дослідників, захоплення колоній і поділ світу на сфери впливу провідними державами уявлялися ними найкращими засобами для подолання можливих складнощів. Колонії також відтягували на себе частину напруженості, існуючої у кожній із країн, що володіли ними. Чи погоджуєтесь ви з цим? Поясніть свою позицію. Яку роль, на вашу думку, відігравала існуюча на початку XX ст. система розподілу світу на колонії та сфери впливу в розвитку Європи і світу?

4. Існує висловлювання, що імперіалізм — це прагнення до могутності та експансії, характерне для початку XX ст. Поясніть, як ви це розумієте.

5. Чимало істориків вважають, що на початку ХХ ст. спостерігалося, поряд зі зростанням націоналізму, зміцнення європейської солідарності, що спиралася на уявлення про всеохоплюючу перевагу над усім іншим світом. Це почуття посилювалося також зростаючим страхом перед загрозою нападу інших держав. Наведіть факти, що підтверджують або спростовують ці твердження.

6. На початку ХХ ст. Балкани називали «пороховим льохом Європи» і вважали, що суперництво між державами регіону і втручання великих держав може спричинити саме тут спалах загальної війни. Поясніть, як ви це розумієте.

7. Чимало тогочасних європейських політиків і державних діячів не вбачали у дедалі більше зростаючому напруженні на континенті загрози загальної війни. Навпаки, вони з досить великою прихильністю уявляли собі воєнну грозу, яка очистить задушливу атмосферу й одразу вирішить усі найскладніші питання. Чому, на вашу думку, набули поширення такі погляди? Чи були вони виправданими?

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель підсумовує роботу учнів на уроці й оцінює її результативність. Доцільно також акцентувати увагу на тому, що опрацьований упродовж вивчення теми матеріал допоможе краще зрозуміти події з історії України, що розглядатимуться в наступній темі.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити матеріал про соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XIX ст.