Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Суспільно-гуманітарний профіль

УРОК № 40 (59—60)

Тема. Брест-Литовський (Берестейський) мирний договір. Падіння радянської влади в Україні.

Мета: визначити причини укладення і зміст Брест-Литовського мирного договору, з'ясувати його значення для подальшого перебігу подій Української революції; пояснити терміни і поняття «сепаратний мир», «окупація», «регіональні радянські республіки»; формувати вміння учнів аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні процеси; виховувати в них почуття патріотизму та громадянської свідомості.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Перша війна Радянської Росії з УНР (грудень 1917 — травень 1918 р.)», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: сепаратний мир, окупація, регіональні радянські республіки.

Основні дати: 9 лютого (27 січня) 1918 р. — укладення Брестського миру між УНР і країнами Четверного союзу; 2 березня 1918 р. — вступ армії УНР до Києва; 3 березня 1918 р — укладення мирного договору РСФРР з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною у Брест-Литовську; 9 лютого 1918 р. — проголошення Донецько-Криворізької радянської республіки; лютий 1918 р. — проголошення Одеської радянської республіки; 19 березня 1918 р. проголошення Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди; травень 1918 р. — завершення окупації території УНР німецькими й австро-угорськими військами.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Запитання і завдання

1. Опишіть, як розгорталися події на фронтах Першої світової війни у 1917 р.

2. Чому питання про мир було одним із головних у Російській і Українській революціях?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Мирний договір у Брест-Литовську.

І варіант

• Розповідь учителя

Вихід із війни був одним із головних питань на початку Української революції. Для лідерів національно-визвольного руху укладення миру означало підтримку народу, а зволікання у цій справі — втрату популярності.

Ініціатива у проведенні мирних переговорів належала більшовикам, які на II Всеросійському з’їзді Рад проголосили Декрет про мир. Раднарком звернувся до всіх воюючих сторін із пропозицією розпочати мирні переговори, на яку відгукнулися лише Німеччина та її союзники. Переговори розпочались у Брест-Литовську (давня назва Берестя). Перемир’я було укладено 15 грудня 1917 р.

Керівники Української Центральної Ради, не бажаючи бути заручниками російсько-німецької змови, вирішили втрутитись у переговорний процес. У Бресті відбулася неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини та Австро-Угорщини. 24 грудня 1917 р. Генеральний Секретаріат звернувся до всіх воюючих і нейтральних країн із нотою, у якій говорилося, що УНР до утворення федеративного російського уряду буде здійснювати міжнародні відносини самостійно. Указуючи на те, що влада Раднаркому не поширюється на Україну, Генеральний Секретаріат заявив, що угода, яку хоче укласти Росія зі своїми противниками, буде чинною в Україні лише тоді, коли її ухвалить і підпише уряд УНР. У відповідь делегація УНР була запрошена до участі в переговорах. Напередодні від’їзду делегації, яку очолив В. Голубович (згодом — О. Севрюк), її докладно інструктував М. Грушевський.

Делегація мала домагатися включення до складу УНР Східної Галичини, Буковини, Закарпаття, Холмщини, Підляшшя, а в разі відмови — утворення з цих земель у складі Австро-Угорщини окремого коронного краю із широкими правами автономії.

Переговори розпочалися 10 січня 1918 р. Російську делегацію очолював Л. Троцький, який був змушений визнати делегацію УНР. Наприкінці січня в переговорах було оголошено перерву. Раднарком вирішив скористатися цією перервою для встановлення контролю над Україною. До складу російської делегації було включено представників радянської УНР. Але повноважність цієї делегації не була визнана представниками Четверного союзу. До того ж виконуючий обов’язки голови делегації УНР О. Севрюк ознайомив присутніх із текстом Четвертого універсалу УЦР і зажадав визнання УНР незалежною державою.

9 лютого 1918 р. було укладено договір УНР із країнами Четверного союзу (Брестський, або Берестейський, мир).

Брестський мирний договір мав 10 статей: 1-ша стаття визнавала самостійність України; 2-га — визначала її кордони; 3-тя — встановлювала порядок евакуації союзних військ; 4-та — засвідчувала дипломатичні зв’язки України з державами Четверного союзу; 5-та — вирішувала питання про відмову сторін від воєнних контрибуцій; 6-та — регулювала питання військовополонених; 7-ма — регулювала господарські справи (взаємне постачання сільськогосподарських і промислових «лишків», зокрема постачання Україною 1 млн тонн зерна, м’яса, круп до липня 1918 р.); 8-ма — відновлювала правові відносини між сторонами; 9-та — встановлювала, що всі умови договору становлять одну цілісність; 10-та — стверджувала автентичність усіх текстів договору.

За договором УНР зобов’язалася поставити Німеччині й Австро-Угорщині 60 млн пудів хліба, 2750 тис. пудів м’яса, 400 млн яєць та іншої сільськогосподарської продукції та сировини. Делегації Німеччини й Австро-Угорщини погодилися на приєднання Холмщини і Підляшшя до УНР. Крім того, з Австро-Угорщиною було укладено таємну угоду, за якою на західноукраїнських землях утворювався окремий коронний край із земель Буковини і Східної Галичини. Але цей документ так і не вдалося реалізувати через невиконання УНР умов постачання продовольства і протести поляків в Австро-Угорщині.

• Робота з документом

Таємна угода

Зважаючи нате, що українці надали національним меншинам на території України, серед них і полякам, широку автономію та можливості для культурного розвитку; ми [австро-угорський уряд] також проголошуємо: для забезпечення національно-культурного розвитку тієї частини українського народу, що проживає на австрійській території, а також із метою посилення зв’язків між нашими державами, не пізніше ніж 31 липня на обговорення у парламент буде винесено законопроект про створення окремого коронного краю на землях Буковини та тієї частини Східної Галичини, що заселена переважно українцями. Австрійський уряд використовує всі можливі конституційні засоби, щоб цей законопроект набув законної сили через парламентський акт.

• Запитання до документа

1) Що передбачала дана таємна угода між Австро-Угорщиною і УНР?

2) Чому Австро-Угорщина пішла на укладення цієї угоди?

2. Вступ німецько-австрійських військ в Україну.

• Розповідь учителя

Тим часом успіхи більшовиків примусили лідерів УНР шукати могутніх союзників. Після укладення мирного договору делегація УНР оголосила, що УЦР перебуває у важкому становищі й вимагає негайної допомоги. Країни Четверного союзу погодилися її надати (збройними силами і позикою у сумі 1 млрд крб).

У лютому 1918 р. війська Німеччини й Австро-Угорщини перейшли в наступ на території України, попереду них просувались українські частини армії УНР. Серед них наступали Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, сформовані з українців, що були у німецькому й австрійському полоні. 2 березня 1918 р. Київ було звільнено від більшовиків. Першими у місто ввійшли гайдамаки під командуванням С. Петлюри, які влаштували урочистий парад. Наступного дня у місто вступили німецькі підрозділи.

• Цікаво знати

Керівництво радянської УНР опинилося у скрутному становищі. У своєму розпорядженні Народний Секретаріат мав близько 25 тис. червоноармійців. Для оборони Києва було набрано ледь 3 тис. осіб. Чинити опір 450-тисячній німецько-австрійській армії було недоцільним. 1 березня 1918 р. радянські війська залишили Київ.

3 березня 1918 р. у Брест-Литовську РСФРР уклала мирний договір із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною. Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Української Центральної Ради на території України, визнати договір держав австро-німецького блоку з УНР, укласти з нею мирний договір, вивести з її території частини Червоної гвардії, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громадських установ УНР.

Брестський (Берестейський) договір поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави і продемонстрував успіх молодої української дипломатії. Але країни Антанти вважали договір сепаратним, що згодом негативно відбилося на долі української держави.

• Робота з термінами і поняттями

Сепаратний мир — у міжнародному праві — договір про мир чи перемир’я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників.

II варіант

• Робота зі структурно-логічною схемою

Брестський мир*

Продовження схеми

Закінчення схеми

* У деякій науковій, науково-популярній літературі, підручниках, посібниках мир між УНР та країнами Четверного союзу називають Берестейською угодою, щоб не плутати з Брестським миром між Радянською Росією і Четверним союзом, до якого в свою чергу застосовують назву Брест-Литовський мир.

3. Ліквідація більшовицького режиму в Україні.

• Розповідь учителя

Наступ німецьких і австрійських військ поставив під загрозу більшовицький режим. Тоді Раднарком Росії зажадав від Народного Секретаріату організації опору.

Так, при Радах утворилися мобілізаційні відділи, Київ було оголошено в стані облоги, а Київська, Подільська і Волинська губернії переведені на воєнний стан. Усе це уповільнило наступ німців, але не могло його зупинити. З України на схід почалася евакуація матеріальних цінностей, створювався єдиний фронт оборони від Криму до Росії.

Підписання УЦР Брестського миру і наступ німецько-австрійських військ було використано більшовиками як привід до розколу України. 9 лютого 1918 р. в Харкові відбувся обласний з’їзд Рад, на якому було проголошено Донецько-Криворізьку радянську республіку в складі РСФРР. У той самий час була проголошена Одеська радянська республіка. Більшовики сподівалися тим самим не допустити окупації промислово розвинутих регіонів України, на тій підставі, що це не Україна. Проте німецьке командування на це не зважало. До того ж сам В. Ленін виступив проти розчленування України.

Ще одна регіональна радянська республіка була проголошена в Криму 19 березня 1918 р. — Соціалістична Радянська Республіка Таврида. Метою її створення так само було не допустити німецьку окупацію півострова і захоплення Чорноморського флоту. Але зупинити Німеччину було неможливо. Крім того, зацікавленість у приєднанні Криму до УНР проявила і УЦР. Командувач українськими військами Болбачан отримав таємний наказ випередити німців і захопити Крим, що він блискуче і виконав. 20 квітня 1918 р. Чорноморський флот було проголошено флотом УНР. Але під тиском Німеччини українські частини були змушені залишити Крим. Частина кораблів Чорноморського флоту, команди яких піддалися більшовицькій агітації, вийшли в море і направилися в Новоросійськ, де всі були затоплені (близько 400 суден). Фактично як бойова одиниця Чорноморський флот перестав існувати.

• Робота з документами

З декларації ЦВК Рад України із закликом до створення воєнно-політичного союзу радянських республік Півдня Росії. 7 березня 1918 р.

1. Ми ніколи не розглядали Українську Радянську Республіку як національну республіку, а виключно як Радянську республіку на території України.

2. Ми ніколи не стояли на точці зору цілковитої незалежності Української Народної Республіки, розглядаючи її як більш-менш самостійне ціле, пов’язане із загальноросійською робітничо-селянською республікою федеративними зв’язками.

3. Одночасно ми не заперечували проти утворення різноманітних радянських об’єднань, залишаючи розв’язання питання про взаємовідносини їх як з крайовою, так і центральною загальнофедеративною Радянською владою до більш підхожого часу.

З телеграми В. Леніна Г. Орджонікідзе від 14 березня 1918 р.

Товаришу Серго!

...Негайна евакуація хліба і металів на схід, організація підривних груп, створення єдиного фронту оборони від Криму до Великоросії із залученням до справи селян, рішуче і безумовне перелицювання наших частин в України на український лад — таке тепер завдання. Слід заборонити Антонову називати себе Антоновим-Овсієнком,— він повинен називатися просто Овсієнко...

• Запитання до документів

1) Якою була політика більшовиків щодо України?

2) Чим була зумовлена зміна завдань в Україні?

У березні 1918 р. у Катеринославі відбувся II Всеукраїнський з’їзд Рад. На ньому, за наполяганням Леніна, було обрано новий склад ЦВК (старий був занадто проросійським), до якого увійшли російські та українські ліві есери, ліві українські більшовики, соціал-демократи. Було сформовано новий Народний Секретаріат, який очолив М. Скрипник. На з’їзді також було прийнято рішення про формування армій на чолі з Антоновим-Овсієнком. Але таке «перефарбування» влади не ввело в оману населення. Сил у більшовиків катастрофічно не вистачало. Тоді було обрано новий шлях боротьби з окупаційними військами: поєднання фронтових дій із партизанською боротьбою в тилу.

Участь радянських військ Росії у бойових діях в Україні дала привід німецькому командуванню просунути свої війська значно далі на схід та південь за кордони України, захопивши Бєлгород, Ростов та інші міста. Щоб припинити наступ німців, було укладено угоду про припинення воєнних дій і утворено «нейтральну зону» на ділянці від Рильська до Суджі.

З приходом союзників Україна фактично була окупована. Австро-Угорщина зайняла південь — Західну Волинь, Подільську, Херсонську і Катеринославську губернії, а Німеччина — решту території. У Миколаєві, Маріуполі, Ростові-на-Дону стояли змішані гарнізони. Управління залізницями і водним транспортом контролювало німецьке командування, кам’яною і залізорудною промисловістю союзники управляли спільно.

Хоча союзники проголошували єдиною метою відновлення в Україні законної влади — Центральної Ради, фактично встановлювався окупаційний режим.

Разом з військами Центральних держав 7 березня 1918 р. до Києва повернулася і УЦР. Але її повернення було зустрінуто без особливого ентузіазму. Політика Центральної Ради в нових умовах не змінилася, а це не влаштовувало практично всі верстви суспільства.

Командувач збройними силами Німеччини Людендорф пізніше так визначив їхні головні цілі: «На Україні треба було придушити більшовизм і створити там такі умови, щоб мати можливість видобувати з неї воєнні вигоди й вивозити хліб і сировину».

• Запитання для закріплення

1. Що спонукало Центральну Раду піти на мирні переговори з країнами Четверного союзу?

2. Де відбувалися переговори між делегаціями УHP та країн Четверного союзу про умови укладенння миру?

3. Якими були результати миру для УНР?

4. Чи вдалося делегації УНР на переговорах у Брест-Литовську досягнути своєї мети?

5. Чи був Брестський мир між УНР і країнами Четверного союзу справедливим?

4. Конфлікт УЦР з німецько-австрійською окупаційною владою. Останні дні УЦР.

• Розповідь учителя

Після повернення до Києва перед УЦР відразу постало безліч питань, які потребували негайного вирішення: забезпечення спокою і порядку в країні, відновлення органів влади, а головне — виконання договору з Німеччиною про постачання продовольства. Але УЦР виявилася нездатною для виконання цих завдань. Вона продовжувала ту політику, яка була намічена ще у листопаді 1917 р. За січень—квітень 1918 р. УЦР здійснила такі заходи:

• запровадження нового стилю в літочислення (юліанський календар було замінено григоріанським);

• уведення в обіг національної валюти — гривні;

• затвердження державного герба — тризуба Володимира Великого;

• прийняття закону про громадянство;

• скасування приватної власності на землю (19 січня 1918 р.), надання чинності закону про землю (31 січня 1918 р.), який передбачав соціалізацію землі та встановлення максимуму землеволодіння у 30 десятин;

• підтвердження курсу і соціально-економічної політики, проголошеної Третім і Четвертим універсалами;

• схвалення Конституції УНР (29 квітня 1918 р.).

Така політика не влаштовувала командування німецькими військами, які фактично окупували Україну. Йому було зрозуміло, що Центральна Рада не зможе забезпечити регулярних поставок продуктів до Німеччини й Австро-Угорщини. Так, німецький полковник фон Штольценберг на початку березня 1918 р. телеграфував німецькому командувачу Східним фронтом: «Сумнівно, чи цей уряд, складений винятково з лівих опортуністів, зможе встановити тверду владу... Якщо не можна буде розв’язати проблему іншим способом, ми повинні будемо взяти силою те, що абсолютно необхідно для нашого життя, і ведення військових дій».

Зрозуміло, що конфлікт між Центральною Радою і окупаційною адміністрацією був неминучий. З особливою силою він спалахнув у зв’язку з наказом німецького головнокомандувача Ейхгорна від 6 квітня 1918 р. про примусовий засів усієї землі. Незважаючи на це посівні площі в Україні скоротилися вдвоє. Наказ викликав протест Центральної Ради. Ще раніше, наприкінці березня 1917 р., український міністр юстиції опротестував право німецьких і австрійських німецько-польових судів судити громадян УНР.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

• Фронтальне опитування

1. Коли було підписано Брестський мирний договір між УНР і країнами Четверного союзу?

2. Якими були умови договору?

3. Що передбачала таємна угода Австро-Угорщини і УНР?

4. Коли Центральна Рада повернулася до Києва?

5. Яку політику проводила УЦР у січні—квітні 1918 р.?

6. Яким було ставлення окупаційної влади до УЦР?

7. Чому країни Четверного союзу пішли на укладення мирного договору з УНР, а не просто захопили територію України?

8. Що зумовило швидке падіння радянської влади в Україні?

9. Яку мету переслідували більшовики, створюючи регіональні радянські республіки в Україні?

10. Якими були причини швидкого наростання конфлікту між УЦР і окупаційною владою?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

• Брестський мир став першим мирним договором, укладеним під час Першої світової війни. Він забезпечував вихід України зі «світової бійні». Але платою за це стала окупація України австро-німецькими військами.

• УЦР, яка повернулась до Києва, не змогла забезпечити виконання своїх зобов’язань перед країнами Четверного союзу. Крім того, її «соціалістична» політика не сприймалася німецько-австрійським окупаційним командуванням.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.