Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Суспільно-гуманітарний профіль

Тема 5. УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917—1921 рр.)

УРОК № 36 (53—54)

Тема. Проголошення Української Народної Республіки.

Мета: розповісти про перебіг подій в Україні в листопаді—грудні 1917 р.; розкрити зміст і дати оцінку Третьому універсалу УЦР; пояснити терміни і поняття «Жовтневий переворот», «КВО», «Українська Народна Республіка»; розвивати вміння учнів визначати причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами та подіями; виховувати в них почуття поваги до історичного минулого України.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Початок визвольних змагань українського народу. Утворення Української Народної Республіки (березень 1917 — березень 1918 р.)», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: Жовтневий переворот, КВО, Українська Народна Республіка.

Основні дати: 25 жовтня (7 листопада за н.ст.) 1917 р. — більшовицький переворот у Петрограді; 29—30 жовтня 1917 р. — збройна боротьба в Києві між більшовиками і військами КВО; 31 жовтня 1917 р. — перехід влади в Києві до УЦР; 7 листопада 1917 р. — Третій універсал УЦР.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку.

II АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Запитання і завдання

1. У якому універсалі УЦР було проголошено прагнення українців самостійно «порядкувати своїм життям»?

2. Коли було створено Генеральний Секретаріат і хто його очолив?

3. Поясніть, хто такі більшовики.

III ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прихід до влади більшовиків в Росії. Реакція на ці події в Україні.

• Розповідь учителя

7 листопада (25 жовтня)* 1917 р. у Петрограді більшовики в результаті збройного виступу (Жовтневого перевороту) повалили Тимчасовий уряд. II Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів утворив новий російський уряд — Раду народних комісарів (РНК) на чолі з Леніним, а Росію проголосив Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (Радянською Росією). Щоб привернути на свій бік більшість населення країни, більшовики оприлюднили Декрет про мир і Декрет про землю, які відбивали головні прагнення народу в революції, що вирувала з лютого 1917 р. просторами Російської імперії. Декрет про мир закликав усі воюючі держави негайно припинити війну і приступити до переговорів про справедливий, демократичний мир без будь-яких умов. Декрет про землю скасовував приватну власність на землю, надавав право користування землею всім громадянам Росії, що виявляли бажання обробляти її власною працею.

* Тут і далі в дужках надано дати за старим стилем.

Крім того, більшовики у містах, де їхній вплив був значним, рішуче брали владу у свої руки. Методи, якими діяли більшовики, не були підтримані більшістю політичних сил Росії. До того ж зберігалося чимало прихильників Тимчасового уряду і відновлення монархії. Тому поширення влади більшовиків за межами столиці супроводжувалося збройною боротьбою з антибільшовицькими силами. Проте їх розрізненість і непідготовленість дали змогу більшовикам досить швидко їх нейтралізувати. Швидке опанування владою більшовиками на більшій території Росії вони назвали «тріумфальною ходою радянської влади».

Інакше складалася ситуація в Україні. Одержавши повідомлення про події в Петрограді, у Києві Мала Рада УЦР зібралася разом із представниками різноманітних громадських організацій на закрите засідання, на якому було створено Крайовий комітет з охорони революції в Україні. Комітет у відозві до населення заявив, що його влада поширюється на 9 українських губерній і що він відповідальний перед УЦР. Також з осудом більшовицького перевороту виступила Мала Рада УЦР, Генеральний Секретаріат і III Всеукраїнський військовий з’їзд, який у цей час (2—11 листопада 1917 р.) працював у Києві. З делегатів з’їзду був навіть сформований спеціальний полк для захисту революції.

Але Крайовий комітет не зумів організувати своєї роботи і передав свої функції Генеральному Секретаріату. Після осуду подій у Петрограді з його складу вийшли більшовики. Також комітет не знайшов спільної мови зі штабом Київського військового округу (КВО), який підтримував повалений Тимчасовий уряд і мав під своїм командуванням значні військові сили.

• Робота з документом

Заклик Генерального Секретаріату Центральної Ради до всіх громадян України у зв’язку з повстанням у Петрограді (9 листопада 1917 р.)

В Петрограді зчинилися криваві події, що загрожують погубити здобутки революції. Частина людності Петрограду, за проводом більшовиків, повстала озброєно проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці. Генеральний Секретаріат України, як вища краєва влада, створена Українською Центральною Радою і стверджена Тимчасовим правительством, закликає людність України до спокою. Разом з усіма революційними силами України Генеральний

Секретаріат буде рішуче боротись з усякими спробами підтримувати петроградське повстання. Громадяне України! Виявіть себе вірними оборонцями волі і ворогами анархії, яка може віддалити Всеросійські та Всеукраїнські Установчі збори і привести до загину рідний край.

• Запитання до документа

1) Як, судячи з документа, Генеральний Секретаріат оцінював більшовицький переворот? Чим викликана така оцінка?

2) Чому Генеральний Секретаріат, маючи напружені стосунки з Тимчасовим урядом, не підтримав більшовицького перевороту?

У результаті склалася своєрідна ситуація, за якої в Києві протистояли одна одній три сили: УЦР і віддані їй збройні формування; прибічники Тимчасового уряду, що групувалися навколо штабу КВО; більшовики, які мали загони Червоної гвардії, керовані воєнно-революційним комітетом (ревкомом), що засідав у Марийському палаці.

2. Боротьба за владу в Києві (листопад 1917 р.).

• Розповідь учителя

Розв’язання ситуації прискорив штаб КВО, який 10 листопада 1917 р. заарештував більшовицький ревком і почав роззброєння загонів Червоної гвардії. У відповідь більшовики утворили новий ревком, і у місті спалахнули бої, що тривали три дні, не визначивши переможця. Тоді 13 листопада у протистояння втрутилися війська УЦР. Вони зайняли ключові пункти і установи міста. Ворогуючим сторонам запропонували припинити боротьбу. Спеціальна комісія виробила умови припинення вогню: звільнялися заарештовані члени більшовицького ревкому, штаб КВО виводив війська з міста і розформовував добровольчі офіцерські дружини. Таким чином, УЦР перебрала владу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим органом влади в Україні. Генеральний Секретаріат призначив командуючим КВО свого представника підполковника В. Павленка.

14 листопада 1917 р. голова ГС УЦР В. Винниченко розіслав телеграми в усі українські губернії, радам, армійським комітетам про перехід влади в краї до УЦР. Також було заявлено, що влада Генерального Секретаріату поширюється додатково на території, де більшість населення складали українці: Катеринославщину, Харківщину, материкову Таврію, Холмщину, частину Курщини та Воронежчини. Того ж дня влада УЦР і ГС була визнана всіма політичними силами.

Зазнавши поразки в Києві, більшовики не збиралися відмовлятися від влади в Україні. У листопадові (жовтневі) дні їм вдалося захопити владу в Луганську, деяких районах Донбасу і кількох містах смуги Подільської та Волинської губерній, у яких перебували збільшовизовані частини російської армії. Також вони мали своє представництво в інших радах, які після падіння Тимчасового уряду перебрали владу у свої руки на місцях.

17 листопада 1917 р. на розширеному засіданні Рад робітничих і солдатських депутатів у Києві керівник міської організації більшовиків Г. П’ятаков запропонував план мирного усунення УЦР від влади. Він передбачав, скориставшись популярністю більшовиків у масах, скликати Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який мав би переобрати і перетворити Українську Центральну Раду в керівний центр рад на зразок російського Центрального виконавчого комітету Рад. Але цей план був не єдиним. Також передбачалось і силове усунення УЦР як внутрішніми, так і зовнішніми більшовицькими силами.

(Учитель привертає увагу учнів до таблиці.)

Плани більшовиків щодо усунення УЦР (листопад—грудень 1917 р.)

Мирне усунення

Силове усунення

Зовнішньополітичний тиск. Збройна агресія

Скликання в Києві Всеукраїнського з'їзду Рад 17 (4) грудня 1917 р., який би мав переобрати УЦР, перетворивши її на Центральний виконавчий комітет Рад (ЦВК) в Україні

Робітничі страйки проти політики УЦР.

Створення воєнно-революційного комітету для нового повстання (грудень 1917 р.). Захоплення загонами Червоної гвардії влади на місцях.

Спрямування збільшовизованих частин російської армії (2-й гвардійський корпус) на Київ для його захоплення

Ультиматум Раднаркому Росії за підписом Леніна і Троцького 17 (4) грудня 1917 р. Спрямування більшовицьких військ в Україну під загальним командуванням В. Антонова-Овсієнка, безпосереднє командування здійснював М. Муравйов, наступ проводили три групи під командуванням П. Єгорова,

Р. Берзіна, С. Кудинського)

• Запитання до класу

Чому спроба більшовиків у жовтні—листопаді встановити свою владу в Україні зазнала поразки?

3. Третій універсал УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).

• Розповідь учителя

Тим часом Центральна Рада продовжила курс на будівництво держави. 20 листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради було обговорено і прийнято Третій універсал. Новий розлогий документ мав такі основні положення:

• Україна проголошувалася Українською Народною Республікою. «Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими допомогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів». «Маючи силу і власть на рідній землі, ми тою силою й властю станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але і всієї Росії»;

• До Установчих Зборів вся влада в Україні переходила до УЦР і Генерального Секретаріату;

• Територія УНР визначалася в межах Київщини, Поділля, Волині, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточні кордони УНР, а також прилучення частини Курщини, Холмщини, Вороніжчини і суміжних областей, де більшість населення українське, «має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів»;

• Скасовувалося право власності на землі поміщиків та інших нетрудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні землі;

• Проголошувалося, що ті землі є власністю народу і передаються йому без викупу; Центральна Рада зобов’язувалася негайно прийняти «Закон про те, як порядкувати земельним комітетам, обраним народом, тими землями до Українських Установчих Зборів»;

• Встановлювався 8-годинний робочий день для робітників;

• Запроваджувася державний контроль над продукцією в Україні, її виробництвом і розподілом;

• Давалася обіцянка негайно розпочати мирні переговори: «...через Центральне Правительство примусити й спільників і ворогів негайно розпочати мирні переговори»;

• Проголошувалося скасування смертної кари;

• Надавалася повна амністія всім політичним в’язням і засудженим;

• Декларувалася реформа судочинства: «...привести його до згоди з правними поняттями народу»;

• Закріплювалися й поширювалися права місцевого самоврядування;

• Проголошувалися свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність помешкання, можливість вживання різних місцевих мов у зносинах з усіма установами;

• Надавалася національно-персональна автономія росіянам, євреям і полякам та ін.

• Наголошувалась особлива увага до проблеми продовольства; х Днем виборів до Українських установчих зборів призначалося 9 січня 1918 р. (27 грудня 1917 р.), а днем їх скликання — 22 (9) січня 1918 р.

Таким чином, Третій універсал, крім проголошення УНР та визначення її території, устрою, оприлюднював і програму соціально-економічних перетворень. Саме вона була неоднозначно сприйнята різними верствами суспільства. Особливо це стосується положення про «нетрудові господарства», що мали бути конфісковані. Генеральне секретарство із земельних справ навіть було змушене виступити з роз’ясненням, що мається на увазі. Нетрудовими вважатимуться господарства, в яких власник змушений через великі його розміри постійно наймати робітників. Урядовці заявляли, що у власників, які мають менше 40 десятин землі, господарства не відбиратимуться. Також обіцялося, що не будуть конфісковуватися і володіння цукрових заводів. Це ще більше заплутало земельне питання. З огляду на розвиток економіки такі кроки були б правильними, бо зберігали б міцні господарства, що давали товарну продукцію. Але з огляду на революційну доцільність вони скорочували кількість прихильників УЦР і грали на руку більшовикам, які були готові обіцяти народу все, що той побажає: «Землю — селянам, фабрики і заводи — робітникам!»

• Робота з документом

З виступу селянських депутатів на засіданні УЦР

• Приїхати з таким законом додому значить дрючка одержати (селянин Манько).

• Та коли з фронту повернуться наші вояки, то вони багнетами своїми переміряють ці 40 десятин (селянин Гуленко).

• Запитання до документа

Чому була такою реакція селян на рішення про 40-десятинні наділи?

Розуміючи, що боротьба за Україну незавершена, упродовж листопада—грудня 1917 р. УЦР намагалася зміцнити владу. Вона мала підтримку Київської, Катеринославської, Одеської, Миколаївської та інших рад. Лише Харківська рада відмовлялася її визнати, вважаючи законною тільки петроградську владу.

Проголошення УНР активізувало законодавчу діяльність. Центральна Рада ухвалила закон про порядок видання нових законів. Цим самим було покладено початок формуванню власної правової системи та державного будівництва. Найвагомішим актом у сфері державного будівництва став закон «Про вибори до Установчих зборів УНР». Водночас було розпочато процес утворення судової системи та системи прокурорського нагляду. Паралельно йшла робота над проектом Конституції УНР та державних символів. Державним гербом було затверджено Володимирів тризуб.

Було вжито заходів щодо творення власної фінансової системи: надано чинності закону про випуск державних кредитних білетів УНР, Державної скарбниці УНР, видано акти з питань оподаткування. Також законодавчо закріплено 8-годинний робочий день. Тривалість робочого тижня визначалась у 48 годин. Регламентувалися праця жінок, неповнолітніх, нічна праця і кількість святкових днів тощо.

Але в той самий час не було схвалено Державного бюджету і основ економічної політики.

За визначенням В. Винниченка, Третій універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як Перший. А відомий український історик І. Лисяк-Рудницький стверджує, що «Третій універсал був анахронізмом уже в момент проголошення».

Незважаючи на всі переваги і недоліки універсалу з погляду сьогодення найнебезпечнішою для подальшої долі Української революції і держави виявилося положення: «...станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але і всієї Росії». Тим самим Центральна Рада долучалася до тих російських сил, що не сприйняли прихід більшовиків до влади, і фактично втягувалася у протистояння з більшовиками. Щоправда, з погляду сьогодення уникнути останнього було не можливо.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

І варіант

• Самостійна робота за завданнями

1. Складіть таблицю «Третій універсал УЦР і реакція на нього українського суспільства».

Основні положення Третього універсалу

Суспільні верстви, що підтримували

Суспільні верстви, що не підтримували

2. Визначте позитивні і негативні наслідки проголошення Третього універсалу УЦР.

II варіант

• Бесіда за запитаннями

1. Коли більшовики прийшли до влади в Росії?

2. Якою була реакція УЦР на більшовицький переворот у Петрограді?

3. Які сили вели боротьбу за владу в Києві на початку листопада 1917 р.?

4. Яким був результат цієї боротьби?

5. Коли було проголошено Третій універсал УЦР? Які його головні положення?

6. Якими способами більшовики намагалися усунути УЦР від влади в Україні?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

• Більшовицький переворот у Петрограді був негативно сприйнятий більшістю політичних сил в Україні. Але це не зупиняло більшовиків у прагненні опанувати владою. У Києві розпочалося збройне протистояння між більшовицькими загонами і прихильниками поваленого Тимчасового уряду Росії, що гуртувалися навколо штабу КВО.

• Цією ситуацією вдало скористалася УЦР, яка зуміла перебрати контроль над Києвом і більшою частиною України. 20 листопада 1917 р. УЦР своїм Третім універсалом проголосила створення Української Народної Республіки і цілу низку соціально-економічних реформ.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.