Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Суспільно-гуманітарний профіль

УРОК № 25 (36)

Тема. Воєнні дії та українське суспільство в 1916 — на початку 1917 р.

Мета: пояснити, як розгорталися події Першої світової війни на українських землях у цей період; охарактеризувати участь у бойових діях Українських січових стрільців у 1916 — на початку 1917 р.; визначити особливості російської окупаційної політики, здійснюваної на західноукраїнських землях у цей час; пояснити терміни і поняття «Брусиловський прорив», «генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни»; розвивати вміння учнів критично аналізувати історичні факти і працювати з історичною картою; виховний аспект уроку реалізується на підставі знайомства учнів з участю у бойових діях Українських січових стрільців.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Україна в Першій світовій війні (1916—1917 рр.)», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: Брусиловський прорив, «генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни».

Основні дати: 4 червня — 20 вересня 1916 р. — Брусиловський прорив; 29—30 вересня 1916 р. — участь УСС у боях в районі гори Лисоні; липень 1916 — лютий 1917 р. — період існування «генерал-губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни».

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

• Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте перебіг бойових дій на українських землях у квітні—жовтні 1915 р.

2. Яку політику здійснювала австро-угорська влада після повернення до Західної України?

3. Охарактеризуйте бойовий шлях легіону (полку) УСС.

4. Прослідкуйте за картою: а) перебіг воєнних дій на території України в квітні—жовтні 1915 р.; б) участь у бойових діях легіону (полку) УСС.

5. Львівська газета «Діло» 2 травня 1915 р. про бій УСС під Маківкою писала: «Маківка — це перший визначний етап на тому шляху, по якім українська нація зі стану пасивності переходила до стану активності, до чину. Битва на Маківці — це перша велика спроба галицьких українців стати самим активним чинником історії, стати ковалями й творцями своєї будучини».

Поясніть, як ви розумієте це твердження. Чи згодні ви з ним? Чому?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Запитання і завдання

1. Якими були підсумки воєнних дій на Східному фронті на кінець 1915 р.?

2. Схарактеризуйте російську окупаційну політику на західноукраїнських землях.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Воєнні дії на українських землях у 1916— на початку 1917 р.

• Розповідь учителя

У воєнних діях на Східному фронті 1916 р. вирізнявся найбільшою активністю. У цей час головнокомандувачем російськими арміями Південно-Західного фронту став О. Брусилов. Досконало вивчивши ситуацію, він розробив наступальну операцію, що увійшла в історію під назвою «Брусиловський прорив». Вона відбулася 4 червня — 20 вересня 1916 р. Її здійснення розпочалося масованим артилерійським обстрілом росіянами позицій противника по всій лінії фронту, що тривав від 8 до 48 годин. Після цього сьома, восьма, дев’ята, одинадцята російські армії загальною кількістю понад 639 тис. осіб перейшли в наступ проти 475-тисячної австро-угорської армії. Незабаром вони прорвали оборону противника, який почав відступати. Росіяни взяли Луцьк, а пізніше — Чернівці. Брусиловський прорив дозволив російським військам просунутися до 120 км уперед на лінії фронту в 340 км та оволодіти територією площею 2,5 км2. Вони частково відвоювали Західну Волинь, Східну Галичину й Північну Буковину. Однак розвинути наступ росіяни не змогли, оскільки були зупинені одинадцятьма німецькими дивізіями, перекинутими сюди із Західного фронту. На початку вересня 1916 р. фронт стабілізувався на лінії Кисилин—Золочів—Бережани—Галич— Станіслав—Ворохта. Австро-німецька та російська армії були нездатні до наступальних дій через загальну нестачу зброї, боєприпасів, одягу, продовольства і великі втрати. Так, за деякими джерелами, утрати загиблими, пораненими й полоненими в австро-угорській армії досягали 1,5 млн осіб, у російській — від 500 тис. до 1 млн осіб. На кінець 1916 р. на фронтах Першої світової війни знову почалася позиційна війна. Південно-Західний фронт у такому стані перебував до червня 1917 р.

2. Участь Українських січових стрільців у подіях війни 1916 — початку 1917 р.

• Розповідь учителя

З березня 1916 р. полком УСС командував підполковник А. Варивода. Стрільці разом із 55-ю австрійською дивізією утримували позицію в окопах уздовж західного берега річки Стрипи, коли розпочався Брусиловський прорив. У серпні 1916 р. у позиційних боях під Потуторами полк зазнав поразки і відступив, не витримавши російського наступу. Австрійське командування всю вину за російський прорив поклало на січовиків. Полк УСС було розформовано, а замість нього створено два курені — бойовий і резервний, який одразу ж було відправлено в тил.

Остаточно підірвали вплив і значення УСС вересневі бої 1916 р. 29—30 вересня 1916 р. січовики були оточені російською армією в районі гори Лисо ні під Бережанами й розгромлені. 133 стрільці загинули, близько 1 тис. опинилися в полоні. У строю залишилося 16 старшин і 150 стрільців.

• Цікаво знати

Зберігся лист січовика Станіслава Гузара своїй сестрі Стефанії, дружині отамана Горука, до Львова про події на Лисоні: «Тоді обійшли москалі наші позиції і почалася страшна битва. Уже по окружению нас із бригади ішла депеша за депешею, аби триматися до посліднього чоловіка... Своєю обороною урятували стрільці Бережани, а через це завдячує нам управа військова, що тепер аж в Карпатах... Але що нам з того, коли ми стратили свій полк... Горук до послідньої хвилі приказував — боронитися, а навіть приказав з ножами продертися через москалів, але се було неможливим. Ріжно люди сповідають. Одні кажуть, що оба отамани Лисняк і Горук суть убиті, а другі кажуть, що в неволі. У кожнім разі та ціла оборона — то заслуга Горукаі відтепер він є українським героєм, яких мало».

У жовтні 1916 р. залишки полку УСС відвели до Пісочного й Розвадова, на Львівщину, де розміщувався недавно створений Вишкіл УСС — навчальний центр для новобранців і видужуючих фронтовиків. Там відбувалося переформування й відродження полку. У його складі було створено окрему Гуцульську сотню кількістю 180 стрільців. Новим комендантом полку УСС у грудні 1916 р. призначено австрійського офіцера майора Франца Кікаля. У лютому 1917 р. полк повернувся на фронт і зайняв ділянку оборони під Бережанами. Саме тут його застало повідомлення про революцію в Росії та повалення династії Романових.

У вересні 1916 — лютому 1917 р., перебуваючи на Волині, полкові старшини на чолі з Д. Вітовським розгорнули велику культурно-освітню діяльність. Австрійська влада направила їх до Ковеля, Луцька і Володимира-Волинського організовувати тут комісаріати для набору рекрутів до армії, оскільки місцеве населення до австрійців ставилося вороже. За короткий час вони заснували на Волині 46 сільських шкіл і прийняли до навчання 800 селянських дітей. 16 старшин і стрільців працювало у них вчителями. За допомогою громадських діячів Львова К. Студинського, П. Мишуги та І. Крип’якевича січовики придбали для цих шкіл багато навчального обладнання й близько 1500 підручників.

Полк УСС мав свій друкований орган — журнал «Шляхи», який видавався у Львові і був, по суті, літописом бойового шляху січовиків. При полку діяв оркестр, очолюваний композитором М. Гайворонським. Він разом зі стрілецькими поетами й співаками постійно збагачував пісенний репертуар новими піснями. Деякі з них («Чуєш, брате мій», «Їхав стрілець на війноньку», «Засумуй, трембіто», «Човен хитається серед води») добре знані в Україні й сьогодні. Зусиллями митців-січовиків видавався також альманах «Червона калина».

3. Політика Росії в Західній Україні.

• Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи особливості політики Росії на окупованих західноукраїнських землях. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений нижче матеріал.

• Додаткова інформація

На територіях Західної Волині, Східної Галичини і Північної Буковини, відвойованих в Австро-Угорщини в результаті Брусиловського прориву, російська влада відновила «генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни». Воно існувало від липня 1916 до лютого 1917 р. і складалося з Чернівецької та Тернопільської губерній. Очолював його генерал Ф. Трепов. Головним завданням адміністрація губернаторства вважала забезпечення потреб армії, фронту та «уникнення всякої політичної тенденції при управлінні краєм». Щодо українства його політика в цей період була нейтральною. Безперешкодно видавалися дозволи на відкриття українських шкіл. Надавалася допомога населенню, що постраждало від воєнних дій: постачання продовольства, будівельних матеріалів, посівного матеріалу тощо. Ставлення до інших етнічних груп також було нейтральним. Однак викладання в школах польською, єврейською, німецькою та іншими мовами заборонялося. У церковній політиці здійснювалася підтримка виключно православної церкви.

У Північній Буковині в цей період почало наростати незадоволення російською адміністрацією. Надані нею раніше обіцянки про наділення селян землею не були виконані. Російська влада залишила незмінною податкову систему, що існувала при австрійцях, і стягувала податки з усією суворістю. Господарство краю зазнавало значних збитків від солдатської стихії, пограбувань, демонтажу і вивезення обладнання, а населення, особливо євреї та німці, потерпало від арештів, ув’язнень, розстрілів за звинуваченнями в шпигунстві тощо.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Бесіда за запитаннями

1. Коли відбувся Брусиловський прорив?

2. Якими були втрати австро-угорської та російської армій на вересень 1916 р.?

3. Чиєю перемогою завершився бій УСС із російською армією в районі гори Лисоні в 1916 р.?

4. Яку назву мав друкований орган полку УСС?

5. Із яких губерній складалося генерал-губернаторство, створене на відвойованих в Австро-Угорщини землях російською владою?

6. Хто очолював генерал-губернаторство?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

• Основною воєнною операцією кампанії 1916 р. на Південно-Західному фронті став Брусиловський прорив. Однак після того як наступальний потенціал російської армії вичерпався, противники знову повернулися до позиційної війни.

• У 1916 р. тривав бойовий шлях Українських січових стрільців. За всіма показниками бойового досвіду, військової дисципліни та підготовки їхній підрозділ став зародком української національної армії.

• Політика російської влади на відвойованих в Австро-Угорщини українських землях набула більш нейтрального характеру стосовно українського населення.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.