Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Суспільно-гуманітарний профіль

УРОКИ № 17—18 (27—28)

Тема. Семінарське заняття за темою «Україна на початку XX ст. (1900—1913 рр.)».

Мета: розвивати вміння учнів використовувати набуті знання й отримувати нові під час колективного обговорення проблем на семінарі; формувати в учнів якості полемістів і співбесідників, які володіють навичками доводити, аргументувати, відстоювати свою точку зору, знаходити консенсусні рішення з опонентами тощо; виховувати в учнів толерантне ставлення до тих, хто має думку, відмінну від їхньої.

Тип уроку: закріплення набутих знань, вмінь і навичок.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріали для проведення семінару.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРУ

Семінар — вид навчальних занять, під час якого відбувається обговорення учнями під керівництвом викладача підготовлених ними повідомлень і доповідей. Семінари бувають різної форми. Найбільш поширеними вважаються:

• семінар-дослідження, метою якого є набуття, поширення і часткова реалізація знань з наданням цьому процесу елементів наукового дослідження. Семінар-дослідження складається з трьох етапів — підготовчої роботи, обговорення теми і заключного етапу. Під час першого етапу визначається проблема дослідження, планується організація семінару. Другий етап включає власне проведення семінарського заняття. Третій етап спрямований на підбиття підсумків і визначення напрямів подальшої роботи.

• семінар — «круглий стіл», в основу якого закладена наявність декількох точок зору на проблему, обговорення яких сприяє появі прийнятної для всіх його учасників позиції або рішення. Він включає перший, підготовчий, етап, на якому відбувається визначення теми для обговорення, мети заняття, консультування учнів, підготовка приміщення і розробка порядку проведення «круглого столу». На другому етапі, що включає проведення самого семінару, відбувається обговорення проблеми. Розпочати його доцільно вступним виступом учителя, а потім перейти до виступів представників від мікрогруп і окремих учасників із викладом своїх позицій і організувати їх всебічне обговорення. На третьому етапі відбувається підбиття підсумків роботи. При цьому необхідно, щоб учитель акумулював усе досягнуте учасниками «круглого столу» з метою надання нового імпульсу для подальшого вивчення обговорюваного питання.

• семінар — «мозковий штурм», спрямований на спонукання учнів до пошуку шляхів колективного вирішення складного питання на основі максимального розумового напруження учасників заняття, активне обдумування й обговорення певної проблеми. Проведення семінару — «мозковий штурм» складається з п’яти відмінних за видами діяльності етапів: вибір теми, організаційно-методична підготовка заняття вчителем, самостійна підготовка учнів до семінару, власне «мозковий штурм» та узагальнення результатів досягнутого на занятті.

• семінар з елементами дискусії, на якому розглядається суперечлива проблема, що має декілька відмінних шляхів розв’язання. Сутнісними відмінностями цієї форми семінарського заняття вважаються: суперечливість та спірність досліджуваної проблеми; різноманітність шляхів її правильного вирішення, дослідницький елемент; компетентність учасників дискусії. Підготовка і проведення семінару з елементами дискусії передбачає вибір теми для дискусії, визначення різноманітних шляхів достовірного розв’язання проблеми, проведення дискусії та підбиття підсумків семінару.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему семінарського заняття, його основні завдання та інформує про порядок роботи.

II. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

• План

1. Особливості формування індустріального суспільства на українських землях у складі Російської й Австро-Угорської імперій.

2. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя.

3. Становлення і консолідація української нації.

4. Події Російської революції 1905—1907 рр. в Україні.

5. Економічний і соціальний розвиток України в 1908—1913 рр.

6. Здобутки і проблеми культурного життя України в умовах модернізації суспільства.

• Теми для повідомлень

1. Феномен формування єдиної української нації в складі двох імперій.

2. Місце української економіки в господарстві Російської та Австро-Угорської імперій.

3. Стан українського підприємництва.

4. Становище жінки в суспільстві.

5. Життя, побут та звичаї українців у складі Російської й Австро-Угорської імперій.

6. Політизація українського суспільства та національного руху.

7. Лідери, програми і діяльність українських політичних партій у Росії й Австро-Угорщині.

8. Формування і діяльність неукраїнських політичних партій і рухів, їхнє ставлення до українського руху.

9. Вплив Російської революції 1905—1907 рр. на Україну.

10. Видатні вчені України початку ХХ ст.

11. Освітня політика російського й австро-угорського урядів на українських землях.

12. Митрополит А. Шептицький і його роль у піднесенні національного життя в західноукраїнських землях.

III. ПІДСУМКИ СЕМІНАРУ

Учитель, підсумовуючи роботу учнів, аналізує й оцінює їхню участь у семінарі. При цьому необхідно звернути увагу, що його учасники оцінюються не за тим, скільки разів виступали (хоча це також важливо), а за рівнем компетентності своїх виступів.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до уроку-узагальнення за темою «Україна на початку ХХ ст. (1900—1913 рр.)».