Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Суспільно-гуманітарний профіль

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ З КУРСУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У 10 КЛАСАХ З ПОГЛИБЛЕНИМ І ПРОФІЛЬНИМ ВИВЧЕННЯМ ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

(70 та 105 годин)

Номер уроку

Тема уроку

Примітки

70 год

105 год

1—2

1—2

Вступ. Початок вивчення новітньої історії України

Тема 1. Європа і світ на початку XX ст.

3

США на початку XX ст.

4

Велика Британія та Франція на початку XX ст.

5

Німеччина й Австро-Угорщина на початку XX ст.

6

Росія на початку XX ст.

7—8

Узагальнення знань учнів за темою «Європа і світ на початку XX ст.»

Тема 2. Україна на початку XX ст. (1900—1913 рр.)

3

9

Розвиток промисловості та сільського господарства на українських землях

4

10

Розвиток кооперативного руху. Становище населення

5

11

Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні

6

12

Течії українського напрямку суспільно-політичного життя Наддніпрянщини

7

13

Початок нового етапу українського національного руху на західноукраїнських землях

8

14

Участь українських партій Галичини у суспільно-політичному житті

9

15

Наростання українського руху на західноукраїнських землях

10

16

Події Російської революції 1905—1907 рр. на українських землях

11

17

Розвиток українського руху в роки Російської революції 1905—1907 рр.

12

18

Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр.

13

19

Розвиток українського руху в Наддніпрянщині в 1907—1914 рр.

14

20—21

Культура України. Розвиток освіти, науки, техніки і літератури

15

22—23

Культура України. Розвиток образотворчого мистецтва, архітектури, театру і музики. Побут і звичаї українців

16

24

Релігійне життя

25—26

Наш край на початку XX ст.

17—18

27—28

Семінарське заняття за темою «Україна на початку XX ст. (1900—1913 рр.)»

Продовження таблиці

Номер уроку

Тема уроку

Примітки

19—20

29—30

Узагальнення знань учнів за темою «Україна на початку XX ст. (1900—1913 рр.)»

Тема 3. Україна в Першій світовій війні (1914—1917 рр.)

21

31

Українські землі на початку війни

22

32—33

Вплив війни на український національний рух

23

34

Воєнні дії на території України влітку 1914 — навесні 1915 р.

24

35

Воєнні дії на території України навесні—восени 1915 р.

25

36

Воєнні дії та українське суспільство в 1916 — на початку 1917 р.

26

37

Україна в умовах наростання кризи в Російській і Австро-Угорській імперіях

38—39

Наш край у роки Першої світової війни

27—28

40—41

Семінарське заняття за темою «Україна в Першій світовій війні (1914—1917 рр.)»

29—30

42—43

Узагальнення знань учнів за темою «Україна в Першій світовій війні (1914—1917 рр).»

Тема 4. Українська революція

44—45

Початок Російської революції 1917 р.

46—47

Завершення Російської революції 1917 р. і громадянська війна

31

48

Початок Української революції

32

49

Розгортання українського руху на початку революції

33—34

50—51

Проголошення автономії України і боротьба за її визнання

35

52

Політична ситуація в Україні у вересні—жовтні 1917 р.

Тема 5. Український державотворчий процес (1917—1921 рр.)

36

53—54

Проголошення Української Народної Республіки

37—38

55—57

Проголошення незалежності Української Народної Республіки

39

58

Практичне заняття за темою «Соціально-економічна політика УЦР»

40

59—60

Брест-Литовський (Берестейський) мирний договір. Падіння радянської влади в Україні

41

61

Семінарське заняття за темою «Зовнішня політика Центральної Ради»

42

62

Історичний тренінг за темою «Українська Народна Республіка в період УЦР»

43—44

63—65

Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський

45—46

66—67

Директорія УНР

47

68—69

Боротьба за Україну в першій половині 1919 р. Створення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР)

Закінчення таблиці

Номер уроку

Тема уроку

Примітки

48—49

70—73

Західноукраїнські землі в боротьбі за національне визволення 1918—1919 рр.

50

74

Практичне заняття за темою «ЗУНР і УНР; порівняльний аналіз розвитку»

51

75—76

Український національний рух на Буковині, Бессарабії та Закарпатті в 1918—1919 рр.

52

77

Падіння більшовицького режиму в Україні влітку 1919 р.

53—54

78—79

Боротьба за владу в Україні в другій половині 1919 р.

55—56

80—83

Українська Соціалістична Радянська Республіка наприкінці 1919 — на початку 1920 р.

57

84—85

Україна в 1920 р. Радянсько-польська війна і Україна

58

86—87

Завершення збройної боротьби в Україні. Поразка визвольних змагань

88

Семінарське заняття за темою «Український державотворчий процес (1917—1921 рр.)»

59

89—90

Узагальнення знань учнів за темою «Український державотворчий процес (1917—1921 рр.)»

Тема 6. Культура і духовне життя вУкраїні 1917—1921 рр.

60

91—92

Національно-культурне будівництво за часів УЦР

61

93—94

Національно-культурне будівництво за часів Української Держави П. Скоропадського та Директорії УНР

62

95—96

Культурний процес за радянської влади

63

97

Семінарське заняття за темою «Культура України в 1917—1921 рр.»

64

98—99

Узагальнення знань учнів за темою «Культура і духовне життя в Україні 1917—1921 рр.»

Тема 7. Історія рідного краю в 1900—1921 рр.

65

100

Історія рідного краю в 1900—1914 рр.

66

101

Історія рідного краю в роки Першої світової війни й Української революції

67

102

Історія рідного краю в 1918—1921 рр.

68

103

Узагальнення знань учнів за темою «Історія рідного краю в 1900—1921 рр.»

69—70

104—105

Резервні години

УРОКИ № 1—2(1—2)*

Тема. Вступ. Початок вивчення новітньої історії України.

Мета: визначити, який період історії України вивчатиметься цього навчального року; пояснити, якою була територія й населення України на початку XX ст.; пояснити терміни і поняття «коронний край», «губернія», «русифікація», «індустріалізація», «індустріальне суспільство», «нація»; ознайомити зі структурою та методичним апаратом підручника як передумовою подальшої успішної роботи на уроках і вдома; сприяти появі в учнів зацікавленості до нового періоду вітчизняної історії.

Тип уроку: вступний.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українські землі на початку XX ст.», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні терміни і поняття: коронний край, губернія, русифікація, індустріалізація, індустріальне суспільство, нація.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із загальними питаннями організації навчальної діяльності під час вивчення нового курсу.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Запитання і завдання

1. Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.

2. Які події нової історії України вам запам’яталися найбільше?

3. Покажіть на карті територію українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій наприкінці XIX ст.

4. Яким був регіональний поділ і адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської й Австрійської (Австро-Угорської) імперій у XIX ст.?

5. Яка політика здійснювалася імперськими урядами щодо українців у ХІХ ст.?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Як працювати з підручником.

Учитель знайомить учнів зі структурою підручника в цілому, його тем та окремих параграфів.

• Розповідь учителя

У 10 класі ви продовжите вивчати курс історії України. Запорукою вашої успішної діяльності на уроках і вдома є вміння працювати з підручником. Перед тим як розпочати роботу з підручником, необхідно познайомитися з його змістом та структурою. Матеріал підручника об’єднано у шість тем, кожна з яких містить різну кількість параграфів, які у свою чергу складаються з окремих пунктів. Дати основних подій, поняття і терміни, персоналії історичних діячів, на які необхідно звернути особливу увагу і запам’ятати, виділені в тексті спеціальним шрифтом.

* Нумерацію уроків у посібнику надано відповідно до орієнтовного календарно-тематичного планування. Перед дужками зазначено номери уроків для класів з поглибленим вивченням предметів гуманітарного циклу, у дужках — з профільним.

Далі зірочкою позначено номери уроків тільки для класів з профільним вивченням предметів гуманітарного циклу.

Краще засвоїти навчальний матеріал допоможуть історичні документи, ілюстрації, карти та схеми. Працюючи з параграфом, необхідно обов’язково прочитати включені до нього документи і відповісти на запитання до них. Розглядаючи ілюстрації, звертайте увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного. Формуванню уявлень про те, як саме розгорталися події, з якими ви познайомилися, допоможе історична карта. Схеми розкриють вам зв’язки між складовими історичних явищ, пояснять їхні особливості тощо.

Наприкінці кожного параграфа наводяться висновки. Після них містяться запитання та завдання, спрямовані на формування різноманітних умінь та навичок. Умовні позначення поряд із ними підкажуть вам, що і як необхідно виконувати.

Завершивши вивчення теми, ви зможете підсумувати її матеріал за допомогою наведених у підручнику узагальнюючих запитань і завдань. Тестові завдання до теми дозволять вам здійснити самоперевірку рівня набутих знань.

Звертайте увагу на спеціальні позначки на сторінках підручника. Вони допоможуть вам у роботі з ним на уроках і вдома.

2. Новітня доба в історії України.

• Розповідь учителя

Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на певні історичні періоди — етапи її політичного, соціально-економічного й культурного розвитку, що характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо. У попередніх класах ви вивчали давню, середньовічну й нову історію України. У цьому навчальному році ви розпочнете вивчення новітньої історії України.

(Учитель привертає увагу учнів до схеми.)

Періоди історії України

Давня історія

Середньовічна історія

Нова історія

Новітня історія

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

12 клас

Близько 1 млн років тому — IV ст. н.е.

V — кінець XV ст.

XVI— XVIII ст.

XIX ст.

Початок XX ст. — 1920 р.

1921 р. — початок 50-х рр. XX ст.

1953 р. — початок XXI ст.

Період, який вивчатиметься в цьому році, містить багато важливих подій. Суттєві зрушення відбувалися в соціально-економічному розвитку українських земель. Суперечності, спричинені розгортанням індустріалізації, поглиблювалися внаслідок політичного безправ’я та національного гноблення українців під владою Російської й Австро-Угорської імперій.

• Робота з термінами і поняттями

Індустріалізація — процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості, і перетворення на цій основі аграрної країни (або окремих її районів) на індустріальну.

Індустріальне суспільство — суспільство, у якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості як основи і провідного сектору економіки та відповідних соціальних і політичних структур.

Початок ХХ ст. ознаменувався пожвавленням суспільно-політичного руху в Україні. Одним із його проявів стало піднесення українського національно-визвольного руху та національної самосвідомості українців. Значний вплив на суспільне життя в Україні мали події Першої світової війни. Війна викликала загальнонаціональну кризу в Російській імперії, яка переросла в революцію, і повалення самодержавства. У цей період український народ відразу заявив про свої національні інтереси. Українська революція, яка розпочалася в 1917 р., привела до відродження традиції української державності. Хоча революція й завершилася поразкою, її уроки мали важливе значення для подальшої визвольної боротьби українського народу. Так, вона сприяла подальшому становленню української нації, набуттю нею ознак політичної нації, тобто такої, яка усвідомлює потребу у власній державі як запоруку свого поступального розвитку.

• Робота з термінами і поняттями

Нація — стійка історична спільнота людей, що характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, звичаїв, а також відображенням цих факторів у суспільній свідомості та суспільній психології.

3. Територія та населення України на початку XX ст.

• Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи особливості території і населення українських земель у цей період та виконують завдання.

1. Порівняйте за історичною картою адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель на початку XX ст.

2. Порівняйте за історичною картою територію розселення українців на початку ХХ ст. із сучасними кордонами України.

Учитель систематизує і доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений нижче матеріал.

• Додаткова інформація

На початку XX ст. український народ, як і в попередньому столітті, залишався під владою Російської й Австро-Угорської імперій. Територія етнічних українських земель дорівнювала 690 тис. км2. Із них близько 80% становила Наддніпрянська Україна, що входила до складу Російської імперії. На її території імперською владою було створено дев’ять губерній: на Лівобережжі та Слобожанщині — Чернігівську, Полтавську та Харківську, на Правобережжі — Київську, Подільську та Волинську, на Півдні — Катеринославську, Херсонську й Таврійську. У той самий час значна частина українців проживали за межами цих губерній. Вони заселяли також великі райони Чорноморської губернії, Кубанської області, області Війська Донського, Курської, Воронезької, Мінської, Холмської та Гродненської губерній.

Під владою Австро-Угорщини перебувала Західна Україна, тобто близько 20% етнічних українських земель. Адміністративний і конституційний устрій Австрії й Угорщини, об’єднаних особою монарха, суттєво відрізнявся. Кожна країна мала окремий парламент: Австрія — у Відні, Угорщина — у Будапешті. Землі Австрії поділялися на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина, незважаючи на неоднорідність етнічного складу, існувала як єдина централізована держава. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу Угорщини.

• Робота в термінами і поняттями

Коронний край — адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. Австро-Угорської) імперії в XVIII — на початку XX ст.

Губернія — основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII — на початку ХХ ст.; поділялася на повіти.

Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель в складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Наддніпрянська Україна

Правобережжя

Лівобережжя

Слобожанщина

Південь

Київська, Подільська, Волинська

Чернігівська, Полтавська

Слобідсько-Українська (від 1835 р. — Харківська)

Катеринославська, Таврійська (від 1805 р. — Херсонська)

Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії на початку ХХ ст.

Західна Україна

Австрія

Угорщина

Галичина

Буковина

Закарпаття

Загальна кількість населення Наддніпрянської України, згідно з переписом 1897 р., становила 23,5 млн осіб. Із них українці становили 72, росіяни та білоруси — 13,1, євреї — 8%. Населення Західної України, за переписом 1900 р., становило 5,96 млн осіб. Із них українці становили 68, поляки — 13,6, євреї — 13,5%. У Наддніпрянщині російська імперська влада, як і в попередньому столітті, здійснювала політику русифікації, що охоплювала всі сфери економічного, політичного й культурного життя краю. Надзвичайно високий рівень русифікації населення спостерігався у великих містах та промислових центрах. За переписом 1897 р., в Києві 54,4% жителів становили росіяни і лише 22,1 — українці, в Одесі відсоток українців у складі населення міста становив близько 16. Такою самою була частка українців у промислових центрах Слобідської та Південної України.

На західноукраїнських землях місцеве українське населення потерпало від політики онімечування, що поєднувалася з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. Територія Галичини включала Східну Галичину, заселену в основному українцями, і Західну Галичину, де переважали поляки. На Буковині північна частина краю (Чернівецький округ) більшою мірою українською, а південна (Сучавський округ) — румунською. У складі Австро-Угорщини, що була конституційною монархією, західні українці мали певні можливості для участі в суспільно-політичному житті країни. Так, вони обирали своїх представників до крайових сеймів, австрійського та угорського парламентів.

• Робота з термінами і поняттями

Русифікація — сукупність дій та заходів царського уряду в Російській імперії, спрямованих на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним висуненням на провідні позиції російської мови, культури, історії.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

• Бесіда за запитаннями

1. Якими є хронологічні межі періоду історії України, що вивчатиметься вами в цьому навчальному році?

2. Що таке індустріалізація?

3. Якою була загальна площа етнічних українських земель на початку XX ст.?

4. Скільки губерній було створено російською владою на території Наддніпрянської України?

5. Якою була загальна кількість населення Наддніпрянської та Західної України наприкінці XIX ст.?

6. Що таке русифікація?

7. Що ви знаєте про особливості періоду історії України, який вивчається в 10 класі?

8. Охарактеризуйте територію та населення України на початку ХХ ст.

9. Відомий український письменник та публіцист М. Хвильовий на початку 30-хрр. ХХ ст. писав: «Нація тільки тоді зможе культурно виявити себе, коли знайде їй одній властивий шлях розвитку». Поясніть, як ви розумієте це твердження. Який шлях, на вашу думку, був необхідний для успішного розвитку українців у перші десятиліття ХХ ст.?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

• У 10 класі ви розпочнете вивчення новітньої історії України та ознайомитеся з подіями, що відбувалися на її землях на початку ХХ ст. — у 1920 р.

• Головним здобутком українського національно-визвольного руху цього періоду стала Українська революція.

• На початку ХХ ст. українські землі, як і в попередньому столітті, перебували в складі двох імперій — Російської й Австро-Угорської.

Адміністративно-територіальний поділ, запроваджений імперською владою на українських землях, не враховував особливостей розселення українців.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2) Повторити матеріал про основні особливості розвитку США наприкінці XIX ст.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка