Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Профільний рівень

УРОКИ №117—118

Тема. Закарпаття у складі Чехо-Словаччини. Карпатська Україна. А. Волошин.

Мета: показати, як відбувався розвиток українських земель у складі Чехо-Словаччини; з'ясувати особливості політичної боротьби в краї; визначити причини поразки Карпатської України; пояснити зміст основних термінів і понять; формувати вміння учнів використовувати набуті знання для аналізу історичного матеріалу; виховувати в них громадську свідомість, сприяти утвердженню ідеалів добра та справедливості.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Західноукраїнські землі у міжвоєнний період», атлас.

Основні терміни та поняття: Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, народовці, русини, русинський рух.

Основні дати: 1919 р. — Сен-Жерменський договір. Міжнародне визнання входження Закарпаття до складу ЧСР; 11 жовтня 1938 р. — надання автономії Закарпаттю. Створення першого автономного уряду на чолі з А. Бродієм; 28 жовтня 1938 р. — створення автономного уряду на чолі з А. Волошиним; 15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської України.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

• Запитання та завдання

1. Назвіть і покажіть на карті українські землі, що увійшли до складу Румунії. За яких обставин це відбулося?

2. Схарактеризуйте економічне становище українських земель у складі Румунії.

3. Визначте етапи політики правлячих кіл Румунії щодо українства.

4. Які українські політичні партії діяли на території Румунії?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

• Історичний диктант

1. Напередодні Першої світової війни Закарпаття входило до складу...

2. Які події спричинили існування радянської влади на Закарпатті в 1919 р.?

3. Які країни претендували на Закарпаття після Першої світової війни?

4. Якою була провідна думка щодо подальшої долі краю?

5. Яке рішення прийняв з’їзд народних комітатів у Хусті?

6. Які події унеможливили об’єднання Закарпаття з іншими українськими землями?

7. Яку позицію щодо долі своєї батьківщини посіла американська громада русинів?

8. Якою є самоназва українського населення Закарпаття?

9. Який документ закріпив приєднання Закарпаття до ЧСР?

10. Яка територія Закарпаття відійшла до Румунії?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

І варіант

1. Становище Закарпаття у складі Чехо-Словаччини.

• Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та складіть розгорнутий план на тему «Становище Закарпаття у складі Чехо-Словаччини. Політика урядових кіл ЧСР щодо краю».

• Розповідь учителя

Після розпаду Австро-Угорської імперії Закарпатська Україна опинилася у складі Чехо-Словаччини. За Сен-Жерменським договором ЧСР повинна була надати автономію цій території.

У політиці ЧСР щодо українців також можна виділити кілька етапів. Так, на початку 1920-х рр. чеський уряд намагався створити враження сумлінного виконання своїх міжнародних зобов’язань щодо надання Підкарпатській Русі автономних прав, зазначених у Сен-Жерменському договорі. Свої зволікання з наданням автономії вони пояснювали непідготовленістю населення краю до самостійного життя через низький рівень освіти й відсутність підготовлених кадрів. Але за Конституцією 1920 р. ЧСР стала унітарною державою.

У другій половині 1920-х — у 1930-ті рр. уряд ЧСР провів серію реформ, покликаних забезпечити запровадження системи освіти, проведення земельної реформи тощо. Здійснюючи ці заходи, він докладав зусиль, щоб відвернути населення від боротьби за автономію, зосереджуючи його увагу на мовному питанні (дискусія середини 1920-х рр.).

У другій половині 1930-х рр. урядові кола ЧСР зіткнулися з розгортанням нової хвилі боротьби населення за автономію та зрештою під тиском Німеччини змушені були в жовтні 1938 р. надати краю автономію.

2. Розвиток національно-визвольного руху в Закарпатті (1920—1938 рр.).

У Закарпатті політичне життя було особливо складним. Суто української партії, яка б діяла самостійно, тут тривалий час не існувало. Нечисленні політичні групи Закарпаття були пов’язані з близькими їм чехо-словацькими партіями та діяли за їхніми вказівками. Усі найбільші партії ЧСР мали свої організації в Закарпатті, які відбивали настрої й уподобання різних груп населення. Разом із тим кожна з них схилялася до певних національно-культурних традицій, що історично склалися в краї. Найвпливовішими течіями були русинство і народовство. Русинський напрям користувався найбільшою підтримкою населення, домагався автономії краю. Лідером напряму був А. Бродій, призначений у жовтні 1938 р. головою автономного уряду. Але вже за два тижні його було усунуто з цієї посади. Народовський напрям на чолі з А. Волошиним послідовно відстоював український характер населення краю та виступав за автономію.

Крім зазначених течій значна частина населення Закарпаття на виборах підтримувала комуністів (1924 р. — 30 %; 1929 р. — 15 %; 1935 р. — 26 %). У 1938 р. діяльність комуністів була заборонена.

3. Карпатська Україна. А. Волошин.

Мюнхенська угода 1938 р. примусила уряд ЧСР реорганізувати країну на федеративних засадах. Перед Закарпаттям відкрилася можливість урешті-решт здобути автономію. 11 жовтня 1938 р. уряд ЧСР доручив сформувати автономну адміністрацію лідеру русинського руху А. Бродію. До адміністрації автономії увійшли й представники народовського (українофільського) руху. Але вже 28 жовтня 1938 р. сформувати адміністрацію автономії було доручено лідеру народовського руху А. Волошину. А. Бродій був заарештований, звинувачений у співробітництві з угорською розвідкою й у прагненні приєднати край до Угорщини. Нова адміністрація краю опинилася у скрутному становищі. Населення здебільшого підтримувало русинський рух. Від Закарпаття, на користь Угорщини за рішенням І Віденського арбітражу (2 листопада 1938 р.) були відірвані найбільш економічно розвинені райони й міста: Ужгород, Мукачеве, Берегове тощо. У краї діяли диверсійні загони з Угорщини та Польщі, які дестабілізували становище (улаштовували напади на залізниці, поліцейські пости, пошти тощо). Незважаючим на це, автономна адміністрація краю взялася до активної державотворчої діяльності. Не маючи достатньої опори серед населення й підготовлених до адміністративної роботи кадрів, уряд А. Волошина починає користуватися допомогою ОУН. Діячі ОУН обійняли найважливіші посади в адміністрації краю, а також взялися до створення збройних формувань («Карпатська Січ»).

Як наслідок, державотворчі процеси в краї розгорталися згідно з теорією інтегрованого націоналізму. Так, було заборонено діяльність усіх політичних партій, крім Українського національного об’єднання (УНО). Усіх незгодних було ізольовано в концентраційному таборі (це не був табір смерті, які утворювали нацисти в роки Другої світової війни). Вибори до Сейму, що відбулися в січні 1939 р., були сфальсифіковані.

Спроби створити збройні загони «Карпатська Січ» викликали конфлікти із чеською адміністрацією. 14 березня 1939 р. частини чехословацької армії завдали поразки загонам «Карпатської Січі» в Хусті, які намагалися оволодіти складами зі зброєю, а згодом усунули помірковане керівництво Карпатської України. Цей конфлікт виник напередодні вторгнення на територію краю угорських військ. Частина діячів Карпатської України звинувачували чехо-словацьку адміністрацію в тому, що вона здійснила цей крок із метою полегшити угорську агресію.

15 березня 1939 р. у приміщенні гімназії міста Хуста зібрався Сойм Карпатської України, на якому було проголошено її незалежність, президентом нової держави став А. Волошин. Засідання сойму відбувалося під час наступу угорських військ, прийнято гімн, прапор і герб.

Найзапекліші бої розгорілися на підступах до Хуста на Красному полі. Тут січовики зустріли переважаючі за кількістю та зброєю угорські війська (40 тис. осіб). 18 березня 1939 р. територія краю була повністю окупована. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії. До кінця квітня 1939 р. окремі загони, застосовуючи партизанські методи боротьби, чинили опір угорським окупантам, однак зупинити агресію не змогли. До того ж Карпатська Україна опинилася в міжнародній ізоляції. Сталінське керівництво СРСР ставилося до неї з відвертою неприязню, убачаючи тут небезпечне вогнище українського самостійництва. Також незалежність Карпатської України негативно сприйняло й польське керівництво. Німеччина, яка спочатку обіцяла підтримку Карпатській Україні, фактично зрадила її.

II варіант

План

1. Становище Закарпаття у складі Чехо-Словаччини.

2. Розвиток національно-визвольного руху в Закарпатті (1920—1938 рр.).

3. Карпатська Україна. А. Волошин.

• Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та самостійно складіть конспект із теми.

• Історичний диктант

1. У якому році Закарпаття увійшло до складу ЧСР?

2. Згідно з умовами якого договору це відбулося?

3. На яких умовах Закарпаття увійшло до складу ЧСР?

4. Яку офіційну назву мало Закарпаття у складі ЧСР?

5. Чому уряд ЧСР не надав автономії краю?

6. Які найвпливовіші політичні сили діяли на території краю?

7. Яка політична сила була домінуючою?

8. Які обставини змусили уряд ЧСР надати автономію Закарпаттю?

9. Коли Закарпаття здобуло автономію?

10. Хто очолив перший автономний уряд?

11. Коли головою автономного уряду став А. Волошин?

12. Коли відбувся І Віденський арбітраж?

13. Якими були його рішення щодо Закарпаття?

14. Якою була реакція провідних держав світу на створення автономної Карпатської України?

15. На кого спирався А. Волошин у державотворчих процесах у краї?

16. Яка держава претендувала на територію Карпатської України?

17. Коли відбулися вибори до Сойму Карпатської України? Якими були їх результати?

18. Коли було проголошено незалежність Карпатської України?

19. Хто став президентом новоствореної держави?

20. Де відбулися вирішальні події збройної боротьби між збройними загонами січовиків та угорськими військами?

21. Визначте історичне значення існування Карпатської України.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Бесіда за запитаннями

1. Коли було створено перший автономний уряд Підкарпатської Русі? Хто його очолив?

2. Якими були рішення І Віденського арбітражу?

3. Коли було проголошено незалежність Карпатської України?

4. Під владою якої країни опинилася Карпатська Україна й коли це сталося?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

• Карпатська Україна проіснувала лише кілька днів, проте залишила свій відбиток у боротьбі за національну державність.

• Історичне значення незалежної держави карпатоукраїнців полягало в тому, що було ще раз продемонстроване непереборне прагнення українського народу до створення власної держави. Крім того, західноукраїнське населення переконалося в неспроможності й небезпечності орієнтації на підтримку чужих держав. Стало зрозумілим, що зацікавленість українським питанням продиктована бажанням Німеччини використати його у власних загарбницьких цілях.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2. Підготуйтеся до узагальнення знань за темою «Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921—1938 рр.)».