Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Профільний рівень

УРОК №68

Тема. Денікінський режим. Білий терор.

Мета: визначити причини війни між українськими арміями та денікінцями; дати оцінку денікінського режиму; розкрити перебіг збройної боротьби в Україні в другій половині 1919 р.; пояснити зміст основних термінів і понять; розвивати в учнів уміння аналізувати та зіставляти історичні явища й факти; виховувати їх у дусі поваги до історії свого та інших народів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Наступ білогвардійців в Україні. Контрнаступ об'єднаних українських армій та їхня поразка (липень—жовтень 1919 р.)», атлас.

Основні терміни та поняття: «трикутник смерті», денікінський режим, білий терор.

Основні дати: травень—листопад 1919 р. — наступ денікінців в Україні, денікінський режим; серпень 1919 р. — похід на Київ об'єднаних українських армій; «Київська катастрофа».

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

• Запитання та завдання

1. Якими є причини другої поразки більшовиків в Україні?

2. Поясніть, чому відступ українських армій із Києва наприкінці серпня 1919 р. називають «Київською катастрофою».

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Війна з денікінцями.

• Розповідь учителя

Відійшовши на околиці Києва, українські армії продовжували збройну боротьбу. До середини вересня 1919 р. тривали жорстокі бої українських частин із більшовиками за Житомир. Підтягнувши значні сили, червоні примусили українські війська відступити. Лише після цього на українсько-більшовицькому фронті запанувало затишшя — більшовики перекидали сили проти білогвардійців, що саме в цей час наступали на Москву. Відносини між урядом УНР і білими також були ворожими. Незважаючи на готовність українського керівництва до порозуміння з білогвардійцями задля спільної боротьби проти більшовиків, А. Денікін відкидав таку можливість. Він відмовлявся визнати право України на незалежність.

У цих умовах деякий час існувала навіть можливість укладення військової конвенції між командуваннями української та Червоної армій для спільної боротьби проти білогвардійців. Однак керівництво ЗУНР та командування УГА зволікало з оголошенням війни А. Денікіну, якого підтримувала Антанта. Лише після того як 22 вересня 1919 р. українськими вояками було перехоплено наказ білогвардійського командування про перехід у наступ проти українських військ, диктатор ЗУНР Є. Петрушевич дав згоду на відкриття бойових дій проти білих. 24 вересня Директорія УНР оголосила війну білогвардійським Збройним силам Півдня Росії. Білогвардійці зосередили проти армії УНР та УГА понад 17 тис. багнетів і шабель.

Єдиною допомогою армії УНР став перехід на її бік загонів Н. Махна. Між сторонами була укладена угода, за якою УНР надавала загонам «махновців» зброю, боєприпаси, медичну допомогу. У свою чергу Н. Махно зобов’язувався не вести анархістської агітації в армії УНР та утримувати ділянку фронту проти білих. У разі перемоги частині Запорожжя надавалася автономія для здійснення експерименту з будівництва суспільних відносин згідно з баченнями анархістів.

Упродовж жовтня 1919 р. на українсько-білогвардійському фронті тривали жорстокі бої. З’єднання українських армій відбивали всі атаки ворога, поки вистачало набоїв та амуніції.

• Робота з документами

Зі спогадів А. Денікіна

Самостійної України не визнаю... Петлюрівці можуть бути або нейтральними — тоді вони повинні негайно скласти зброю й розійтися по домівках, або — приєднатися до нас, визнавши наші гасла. Якщо петлюрівці не визнають цих умов, то їх належить вважати за таких же супротивників, як і більшовиків...

Із відозви Денікіна «До населення Малоросії» (12 серпня 1919 р.)

Намагання відокремити від Росії малоросійську гілку руського народу не облишені і сьогодні... Колишні ставленики німців — Петлюра та його спільники — продовжують і сьогодні творити свою чорну справу створення «Української держави» всупереч відродження єдиної Росії. ... Самоуправління буде покладене в устрій областей Півдня Росії... Уважаючи неприпустимим, забороняю переслідування малоросійської мови... Кожен у суді може говорити малоросійською мовою. Приватні школи, що утримуються з місцевих коштів, можуть вести викладання будь-якою мовою...

1) Чим була зумовлена така позиція А. Денікіна щодо України?

2) Які наслідки вона мала?

3) На які поступки українцям був готовий піти А. Денікін?

Але хронічна нестача воєнних припасів та епідемія тифу (у результаті чого склад армії скоротився на 70 %) підірвали боєздатність українських армій. Далася взнаки й політична неблагонадійність частини старшин — офіцерів колишньої царської армії, які не бажали воювати з росіянами.

У результаті залишки українських армій опинились у вкрай складних умовах, контролюючи невелику територію на Поділлі. У спогадах учасників тих подій цей регіон дістав назву «трикутника смерті».

• Робота з термінами та поняттями

«Трикутник смерті» — історичний термін, яким характеризують ситуацію, що склалася навколо українських національних сил у 1919 р., коли Українська Народна Республіка опинилася в оточенні більшовицьких, білогвардійських та польських військ.

У цих умовах командувач УГА генерал М. Тарнавський, щоб зберегти свою армію, у складі якої залишалося лише 10 тис. боєздатних солдатів, пішов на порозуміння з А. Денікіним. Згідно з угодою Галицька армія припиняла боротьбу проти денікінської Добрармії.

Дії М. Тарнавського поставили Українську Народну Республіку перед катастрофою. Один із командувачів армії УНР змушений був констатувати: «Ми переможені ворогами, а вороги ті: тиф, голод, незабезпеченість армії, без якої ніяка армія не в силі боротися...».

Зраджені бойовими побратимами, частини армії УНР мусили відступити на Волинь, ближче до Польського фронту.

15 (за іншими даними — 14) листопада 1919 р. на спільній нараді членів Директорії та уряду УНР було прийнято рішення про скасування повноважень Ф. Швеця й А. Макаренка, які виїжджали для проведення роботи за кордон. У постанові наради визначалося, що на час їх відсутності «управління справами Республіки покладається на голову Директорії С. Петлюру, який іменем Директорії затверджує всі закони і постанови, ухвалені Радою Народніх Міністрів». Правовий статус існування Директорії як найвищої влади в УНР у складі однієї особи регулював закон «Про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці», прийнятий урядом 12 листопада 1920 р. На основі цього закону Директорія УНР в особі голови Директорії мала затверджувати: ухвалені Державною Народною Радою закони; прийняті Радою Народних Міністрів призначення та звільнення; ухвалені Державною Народною Радою умови з іноземними державами та ін. Закон передбачав, що при неможливості виконання головою Директорії своїх обов’язків влада передавалася заступникові голови Державної Народної Ради, а до її скликання — Колегії (мала складатися з трьох членів: голови Ради Народних Міністрів, порядкуючого в Найвищому суді УНР і представника всіх політичних партій). До початку роботи Колегії голову Директорії заступав у разі необхідності голова Ради Народних Міністрів.

Армія УНР уже не могла продовжувати війну регулярним фронтом. 4 грудня 1919 р. на державній нараді УНР було прийнято рішення про перехід до партизанських форм боротьби. Командувачем армії було призначено генерала М. Омеляновича-Павленка. Голова Директорії та головний отаман військ УНР С. Петлюра виїхав до Варшави. У цей момент корпус січових стрільців, як і деякі інші українські частини, що перебували в районі Чорториї, поляки несподівано роззброїли та перевезли їх, як інтернованих, до Луцька.

У таких умовах залишки армії УНР (до 10 тис. старшин і вояків) 6 грудня 1919 р. вирушили в партизанський похід на захоплені білими й червоними українські землі. Цей рейд згодом дістав назву Першого зимового походу.

2. Денікінський режим в Україні та його падіння.

• Робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи, що являв собою денікінський режим на захопленій території, і порівнюючи його з більшовицьким режимом (складають порівняльну таблицю).

ЗРАЗОК ЗАПОВНЕНОЇ ТАБЛИЦІ

Денікінський і більшовицький режими в Україні в 1919 р.

Критерії порівняння

Денікінський режим

Більшовицький режим

Форма правління

Воєнна диктатура

Диктатура пролетаріату

Мета

Наведення порядку й запровадження тимчасової воєнної диктатури. Відновлення «єдиної й неподільної» Росії. Боротьба з більшовизмом до переможного кінця

Установлення радянського ладу; здійснення соціалістичних перетворень; утримання України під владою більшовиків

Продовження таблиці

Критерії порівняння

Денікінський режим

Більшовицький режим

Шлях установлення

Репресивна політика проти противників режиму; уведення смертної кари за участь у бунтах, більшовицьких організаціях та за дезертирство в армії

Репресивна політика проти противників режиму. Політика воєнного комунізму

Методи правління

Диктаторські, репресивні. Білий терор

Червоний терор

Соціальна опора режиму

Офіцерство, поміщики, промисловці, націоналісти

Незаможне селянство, робітництво

Аграрна політика

Закон про землю передбачав обмеження поміщицького землеволодіння 400 десятинами та придбання селянами землі за викуп у розмірі до 45 десятин на сім'ю. За законом про врожай 1919 р., третину зібраного хліба селяни мусили віддати поміщикам та орендарям, а на потребу армії — 5 пудів зерна з кожної десятини землі. У разі несвоєчасної здачі стягувалася подвійна кількість зерна

Роздача землі селянам, ліквідація поміщицького й куркульського господарств. Запровадження на початку 1919 р. продовольчої розкладки; заборона приватної торгівлі. Діяльність продзагонів

Політика щодо промисловості, робітнича політика

Відновлення приватної власності; повернення підприємств колишнім власникам; відновлення торгівлі. На підприємствах фактично запроваджувався 11—12-годинний робочий день

11 січня 1919 р. опубліковано декрет про порядок націоналізації підприємств. Протягом кількох місяців були націоналізовані підприємства цукрової промисловості, великі шахти, металургійні та машинобудівні заводи. Загальне керівництво націоналізованою промисловістю здійснював Укрраднаргосп. Запроваджувалася загальна трудова повинність; мілітаризація праці; зрівнялівка в оплаті праці; карткова система постачання міського населення. Бюрократизація державної влади

Політика щодо українства

Питання державного устрою відкладалося до кінця громадянської війни.

На території України створено три області — Харківську, Київську та Новоросійську, які очолювали генерал-губернатори з необмеженими повноваженнями.

Велася боротьба з будь-якими проявами українського національного життя. Відновлювалося царське законодавство в галузі

Боротьба проти «петлюрівців», українських «буржуазних націоналістів» тощо. Українська мова не заборонялася й не переслідувалася

Закінчення таблиці

Критерії порівняння

Денікінський режим

Більшовицький режим

загальноосвітньої школи. Фактично заборонялося викладання українською мовою, вивчення українознавства, знищувалися зображення Т. Шевченка, уводилася цензура. Земствам заборонялося надавати підтримку українським школам. На такому тлі проводилися дикунські погроми, які перевершили ті, що були в попередні роки

• Робота з документом

Із наказу А. Денікіна

Відновлюється право на власність: всі захоплені у фабрикантів і заводчиків фабрики і заводи повинні бути повернені власникам. Захоплені селянами землі повертаються поміщикам. Підраховані збитки виплачуються власникам — фабрикантам і заводчикам.

1) Чиї інтереси відстоював А. Денікін?

2) Чи міг він мати підтримку серед населення України?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Запитання та завдання

1. Назвіть причини та наслідки встановлення денікінського режиму в Україні. Чому денікінський режим не зміг довго протриматися в Україні?

2. Чому між арміями УНР та А. Денікіна спалахнула боротьба, хоча обидві сили були противниками більшовиків? Що спричинило поразку українських військ у другій половині 1919 р.?

3. Деякі історики стверджують, що в Україні в зазначений період не було громадянської війни, розуміючи під останньою боротьбу між класами й соціальними групами за державну владу. Доберіть аргументи для спростування чи підтвердження цієї думки.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

• У другій половині 1919 р. ситуація в Україні відзначалася запеклою збройною боротьбою.

• Спільний похід армії УНР та УГА на Київ завершився «Київською катастрофою». Біла армія генерала А. Денікіна під гаслом відновлення «єдиної й неподільної Росії», поряд із боротьбою проти більшовиків розгорнула боротьбу проти УНР, завдавши її військам поразки.

• На захопленій території України денікінці намагалися відродити старі порядки, які викликали зрив невдоволення. Цим невдоволенням уміло скористався Н. Махно, який своїми діями зруйнував запілля білих.

• Розпорошивши свої сили, борючись проти селянського повстанського руху й армії УHP, А. Денікін сам зазнав поразки від більшовиків. В Україні втретє запанували більшовики.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2. Підготуйте реферат за однією з тем: «Київська катастрофа», «Денікінський режим в Україні».