Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Профільний рівень

УРОКИ №38—39

Тема. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).

Мета: розповісти про перебіг подій в Україні в листопаді—грудні 1917 р.; розкривати зміст і давати оцінку III Універсалу УЦР; пояснити зміст основних термінів і понять; сприяти вихованню гордості за героїчне минуле свого народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Початок визвольних змагань українського народу. Утворення Української Народної Республіки (березень 1917 — березень 1918 р.)», атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: Жовтневий переворот, Комітет військового округу, Українська Народна Республіка.

Основні дати: 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. — більшовицький переворот у Петрограді; 29—30 жовтня 1917 р. — збройна боротьба в Києві між більшовиками та військами КВО; 31 жовтня 1917 р. — перехід влади в Києві до УЦР; 7 листопада 1917 р. — III Універсал УЦР.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

• Запитання та завдання

1. У якому Універсалі УЦР було проголошено прагнення українців самостійно «порядкувати своїм життям»?

2. Коли було створено Генеральний Секретаріат і хто його очолив?

3. Хто такі більшовики?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прихід до влади більшовиків у Росії. Реакція на ці події в Україні.

• Розповідь учителя

7 листопада (25 жовтня) 1917 р. у Петрограді більшовики в результаті збройного виступу (Жовтневого перевороту) повалили Тимчасовий уряд. II Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів утворив новий російський уряд — Раду народних комісарів (РНК) на чолі з В. Леніним, а Росію проголосив Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (радянською Росією). Щоб привернути на свій бік більшість населення країни, більшовики оприлюднили Декрет про мир і Декрет про землю, які відбивали головні прагнення народу в революції, що тривала з лютого 1917 р. в Російській імперії. Декрет про мир закликав усі воюючі держави негайно припинити війну та почати переговори про справедливий, демократичний мир без будь-яких умов. Декрет про землю скасовував приватну власність на землю, надавав право користування землею всім громадянам Росії, що виявляли бажання обробляти її власного працею.

Крім того, більшовики в містах, де їх вплив був значним, рішуче брали владу до своїх рук. Методи, якими діяли більшовики, не були підтримані більшістю політичних сил Росії. До того ж зберігалося чимало прихильників Тимчасового уряду й відновлення монархії. Тому поширення влади більшовиків за межами столиці супроводжувалася збройною боротьбою з антибільшовицькими силами. Проте їх розрізненість і непідготовленість дала змогу більшовикам досить швидко нейтралізувати противників.

Інакше складалася ситуація в Україні. Одержавши повідомлення про події в Петрограді, у Києві Мала Рада УЦР зібралася разом із представниками різноманітних громадських організацій на закрите засідання, на якому було створено Крайовий Комітет з охорони революції в Україні. Комітет у відозві до населення заявив, що його влада поширюється на дев’ять українських губерній і що він відповідальний перед УЦР. Також з осудом більшовицького перевороту виступила Мала Рада УЦР, Генеральний Секретаріат і III Всеукраїнський військовий з’їзд, який у цей час (2—11 листопада 1917 р.) працював у Києві. Із делегатів з’їзду був навіть сформований спеціальний полк для захисту революції.

Але Крайовий Комітет не зумів організувати своєї роботи та передав свої функції Генеральному Секретаріату. Після осуду подій у Петрограді з його складу вийшли більшовики. Також Комітет не знайшов спільної мови зі штабом Київського військового округу (КВО), який підтримував повалений Тимчасовий уряд і мав під своїм командуванням значні військові сили.

• Робота з документом

Заклик Генерального Секретаріату Центральної Ради до всіх громадян України у зв’язку з повстанням у Петрограді (9 листопада 1917 р.)

В Петрограді зчинилися криваві події, що загрожують погубити здобутки революції. Частина людності Петрограда, за проводом більшовиків, повстала озброєно проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці. Генеральний Секретаріат України, як вища краєва влада, створена Українською Центральною Радою і стверджена Тимчасовим правительством, закликає людність України до спокою. Разом з усіма революційними силами України Генеральний Секретаріат буде рішуче боротись з усякими спробами підтримувати петроградське повстання. Громадяни України! Виявіть себе вірними оборонцями волі і ворогами анархії, яка може віддалити Всеросійські та Всеукраїнські Установчі збори і привести до загину рідний край.

1) Як, судячи з документа, Генеральний Секретаріат оцінював більшовицький переворот? Чим викликана така оцінка?

2) Чому Генеральний Секретаріат, маючи напружені відносини з Тимчасовим урядом, не підтримав більшовицького перевороту?

У результаті склалася своєрідна ситуація, за якої в Києві протистояли один одному три сили: УЦР і віддані їй збройні формування; прибічники Тимчасового уряду, що групувалися навколо штабу КВО; більшовики, які мали загони Червоної гвардії, керовані військово-революційним комітетом (ревкомом), що засідав у Марийському палаці.

2. Боротьба за владу в Києві (листопад 1917 р.).

Розв’язання ситуації прискорив штаб КВО, який 10 листопада 1917 р. заарештував більшовицький ревком і почав роззброєння загонів Червоної гвардії. У відповідь більшовики утворили новий ревком, і в місті спалахнули бої, що тривали три дні без визначення переможця. Тоді 13 листопада у протистояння втрутилися війська УЦР, які зайняли ключові пункти й установи міста. Ворогуючим сторонам запропонували зупинити боротьбу. Спеціальна комісія виробила умови припинення вогню: звільнялися заарештовані члени більшовицького ревкому, штаб КВО виводить війська з міста й розформовує добровольчі офіцерські дружини. У такий спосіб УЦР перебрала владу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим органом влади в Україні. Генеральний Секретаріат призначив командувачем КВО свого представника — підполковника В. Павленка.

14 листопада 1917 р. голова ГС УЦР В. Винниченко розіслав телеграму в усі українські губернії, радам, армійським комітетам про перехід влади в краї до УЦР. Також було заявлено, що влада Генерального Секретаріату поширюється додатково на території, де більшість населення складали українці: Катеринославщину, Харківщину, материкову Таврію, Холмщину, частину Курщини та Воронежчини. Того самого дня влада УЦР і ГС була визнана всіма політичними силами.

Зазнавши поразки в Києві, більшовики не збиралися відмовлятися від влади в Україні. У листопадові (жовтневі) дні їм удалося захопити владу в Луганську, деяких районах Донбасу й кількох містах смуги Подільської та Волинської губерній, у яких перебували збільшовизовані частини російської армії. Також вони мали своє представництво в інших радах, які після падіння Тимчасового уряду перебрали владу до себе на місцях.

17 листопада 1917 р. на розширеному засіданні Рад робітничих і солдатських депутатів у Києві керівник міської організації більшовиків Г. П’ятаков запропонував план мирного усунення УЦР від влади. Він передбачав, скориставшись популярністю більшовиків у масах, скликати Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який мав би переобрати і перетворити Українську Центральну Раду на керівний центр рад на зразок російського Центрального виконавчого комітету рад. Але цей план був не єдиним. Також передбачалося й силове усунення УЦР як внутрішніми, так і зовнішніми більшовицькими силами, а саме: робітничі страйки проти політики УЦР; створення військово-революційного комітету для нового повстання (грудень 1917 р.), захоплення загонами Червоної гвардії влади на місцях; спрямування збільшовизованих частин російської армії (2-й гвардійський корпус) на Київ для його захоплення; ультиматум Раднаркому Росії за підписом В. Леніна та Л. Троцького 17(4) грудня 1917 р.; спрямування більшовицьких військ в Україну під загальним командуванням В. Антонова-Овсієнка.

3. III Універсал УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).

Тим часом Центральна Рада продовжила курс на будівництво держави. 20 листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради було обговорено й прийнято III Універсал. Новий розлогий документ містив такі основні положення:

Україна проголошувалася Українською Народною Республікою;

• до Установчих зборів уся влада в Україні переходить до УЦР і Генерального Секретаріату;

• територія УНР визначається в межах Київщини, Поділля, Волині, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточні кордони УНР, а також прилучення частини Курщини, Холмщини, Воронежчини, так і суміжних областей, де більшість населення українське, «має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів»;

• скасовувалося право власності на землю поміщиків та інших нетрудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні;

• земля проголошується власністю народу й передається йому без викупу; негайне прийняття закону про порядок користування земель обраними Земельними комітетами до Українських Установчих зборів;

• установлювався 8-годинний робочий день для робітників;

• установлення разом із робітниками державного контролю над продукцією в Україні, її виробництвом і розподілом;

• давалася обіцянка негайно розпочати мирні переговори;

• проголошувалося скасування смертної кари;

• надання повної амністії всім політичним в’язням і засудженим;

• декларувалася реформа судочинства, «привести його до згоди з правними поняттями народа»;

• «вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого самоврядування»;

• проголошувалися свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність, помешкання, можливість уживання різних місцевих мов у відносинах з усіма установами;

• надавалася національно-персональна автономія росіянам, євреям і полякам та ін.;

• приверталася особлива увага до проблеми продовольства;

• днем виборів до українських Установчих зборів призначено 9 січня 1918 р. (27 грудня 1917 р.). Їх скликання — 22(9) січня 1918 р. Таким чином, III Універсал, крім проголошення УНР та визначення її території, устрою, оприлюднював і програму соціально-економічних перетворень. Саме вона була неоднозначно сприйнята різними верствами суспільства. Особливо це стосується положення про «нетрудові господарства», що мали бути конфісковані. Генеральне секретарство із земельних справ навіть було змушене виступити з роз’ясненням, що мається на увазі. Нетрудовими вважатимуться господарства, у яких власник змушений через великі його розміри постійно наймати робітників. Також урядовці заявляли, що господарства, які містять до 40 десятин землі, не відбиратимуться. Обіцялося, що не конфісковуватимуться й володіння цукрових заводів. Це ще більше заплутало земельне питання. Із точки зору розвитку економіки такі кроки були б правильними, оскільки зберігали б міцні господарства, що давали товарну продукцію. Але з огляду на революційну доцільність вони скорочували кількість прихильників УЦР і грали на користь більшовиків, які були готові обіцяти народу все, що той побажає: «Землю — селянам, фабрики й заводи — робітникам!».

• Робота з документом

Із виступу селянських депутатів на засіданні УЦР

... — Приїхати з таким законом додому значить дрючка одержати (селянин Манько).

— Та коли з фронту повернуться наші вояки, — говорив селянин Гуленко, — то вони багнетами своїми переміряють ці 40 десятин».

Поясніть реакцію селян на рішення про 40-десятинні наділи.

Розуміючи, що боротьба за Україну не завершена, упродовж листопада—грудня 1917 р. УЦР намагалася зміцнити владу. Вона мала підтримку київської, катеринославської, одеської, миколаївської та інших рад. Лише харківська рада не сприймала Центральну Раду, визнаючи тільки петроградську владу.

Проголошення УНР активізувало законодавчу діяльність. Центральна Рада ухвалила закон про порядок видання нових законів. Цим було покладено початок формування власної правової системи та державного будівництва. Найвагомішим актом у сфері державного будівництва став закон «Про вибори до Установчих зборів УНР». Водночас було розпочато процес утворення судової системи та системи прокурорського нагляду. Паралельно велася робота над проектом Конституції УНР та державних символів. Державним гербом було затверджено «Володимирів тризуб».

Було вжито заходів щодо творення власної фінансової системи: набрав чинності закон про випуск державних кредитних білетів УНР, Державної скарбниці УНР, видані акти з питань оподаткування. Також законодавчо закріплено 8-годинний робочий день. Тривалість робочого тижня визначалася в 48 годин. Регламентувалися праця жінок, неповнолітніх, нічна праця та кількість святкових днів тощо.

Але водночас не було схвалено Державного бюджету й основ економічної політики.

За визначенням В. Винниченка, III Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал. А відомий український історик І. Лисяк-Рудницький стверджує, що «III Універсал був анахронізмом уже в момент проголошення».

Незважаючи на всі переваги й недоліки Універсалу, найнебезпечнішим для подальшої долі Української революції та держави виявилося положення: «...станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, а й усієї Росії». Тим самим Центральна Рада долучалася до тих російських сил, що не сприйняли прихід більшовиків до влади й фактично втягувалася в протистояння з більшовиками. Щоправда, із погляду сьогодення, уникнути останнього було неможливо.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Запитання та завдання

1. Коли більшовики прийшли до влади в Росії?

2. Якою була реакція УЦР на більшовицький переворот у Петрограді?

3. Які сили вели боротьбу за владу в Києві на початку листопада 1917 р.? Яким був результат цієї боротьби?

4. Які наслідки для України мало повалення Тимчасового уряду Росії більшовиками?

5. Коли було проголошено III Універсал УЦР? Які його головні положення?

6. Із якою метою до тексту III Універсалу було внесено обіцянки проведення цілої низки соціально-економічних реформ?

7. Заповніть таблицю «III Універсал УЦР і реакція на нього українського суспільства», зазначивши: основні положення III Універсалу; суспільні верстви, що підтримували; суспільні верстви, що не підтримували.

8. Визначте позитивні і негативні наслідки проголошення III Універсалу УЦР.

9. Чому спроба більшовиків у жовтні—листопаді встановити свою владу в Україні зазнала поразки?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

• Більшовицький переворот у Петрограді був негативно сприйнятий більшістю політичних сил в Україні. Але це не зупиняло більшовиків у прагненні опанування влади.

• Така ситуація зумовила збройне протистояння в Києві між більшовицькими загонами та прихильниками поваленого Тимчасового уряду Росії, що гуртувалися навколо штабу КВО. Цією ситуацією вдало скористалася УЦР, яка зуміла перебрати контроль над Києвом і більшою частиною України.

• 20 листопада 1917 р. УЦР своїм III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки та цілу низку соціально-економічних реформ.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2. Підготуйтеся до семінарського заняття за темою «Внутрішня й зовнішня політика УНР».