Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Профільний рівень

УРОКИ №36—37

Тема. Наростання політичної боротьби в Україні в липні—жовтні 1917 р. Корніловський заколот. Наступ антиукраїнських сил.

Мета: схарактеризувати процес формування української державності влітку—восени 1917 р.; показати, що Центральна Рада стала не лише національним, а й територіальним представницьким органом влади в Україні, що привело її до конфлікту з Тимчасовим урядом; пояснити зміст основних термінів і понять; закріпити навички роботи з історичними документами; виховувати в учнів почуття патріотизму, поваги до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінні карти «Українська революція. Утворення УНР (березень 1917 — березень 1918 р.)», атлас.

Основні терміни та поняття: політична криза, загальнонаціональна криза, Корніловський заколот, більшовизація рад.

Основні дати: 4 серпня 1917 р. — видання «Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні»; 25—30 серпня 1917 р. — Корніловський заколот.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

• Фронтальне опитування

1. Коли було оприлюднено II Універсал?

2. Чому було прийнято II Універсал? У чому полягає його історичне значення?

3. Чим був зумовлений виступ полуботківців?

4. Які сили підтримала УЦР під час Корніловського заколоту?

5. На скільки губерній поширювалась влада Генерального Секретаріату згідно з «Тимчасовою інструкцією...»?

6. Чи досягнув мети Корніловський заколот?

• Творчі завдання

1. Чому Тимчасовий уряд Росії пішов на переговори з УЦР у червні 1917 р., хоча напередодні відмовлявся це робити? Якими є наслідки цих переговорів?

2. Як змінився статус УЦР у результаті досягнутої угоди з Тимчасовим урядом у липні 1917 р.?

3. Відповідно до II Універсалу склад УЦР мав поповнитися представниками національних меншин в Україні. Представники яких національних меншин увійшли до УЦР? Чому саме вони? Зміцнювало чи послаблювало це УЦР? Чому цього кроку не було зроблено раніше?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Наростання політичної боротьби в Україні.

• Розповідь учителя

3—4 липня 1917 р. в Петрограді відбулися криваві сутички між прибічниками більшовиків та Тимчасового уряду. Двовладдя в Росії (Ради та Тимчасовий уряд) завершилося перемогою Тимчасового уряду й переходом на нелегальне становище більшовиків. У столиці було запроваджено надзвичайний стан.

Усі ці події не могли не позначитися на розвитку Української революції. Тому керівники Центральної Ради були вимушені маневрувати в досить складній і суперечливій суспільно-політичній ситуації.

16 липня 1917 р. УЦР прийняла «Статут Генерального Секретаріату», намагаючись реалізувати домовленості, оформлені II Універсалом. Згідно зі «Статутом...» ГС формувався УЦР, звітував перед нею, але затверджувався Тимчасовим урядом; усі урядові установи в Україні підпорядковувалися ГС. Для затвердження «Статуту...» УЦР відрядила до Тимчасового уряду делегацію на чолі з В. Винниченком.

Тоді Тимчасовий уряд очолював О. Керенський, який після придушення виступу більшовиків, позбувшись контролю рад, намагався вгамувати розбурхану революцією державу. Розпочався наступ на завоювання Української революції. 4 серпня 1917 р. Тимчасовий уряд, відхиливши «Статут...», видав «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові тимчасового уряду в Україні», яка значно обмежувала права України: Генеральний Секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду, а не Центральної Ради, яка до того ж позбавлялася законодавчих прав, українську територію звужували до п’яти губерній: Київської, Волинської, Подільської, Полтавської й Чернігівської. Із компетенції ГС вилучалися військові, судові, продовольчі справи, шляхи сполучення, пошта, телеграф, право призначення державних посадових осіб.

«Тимчасова інструкція...» викликала кризу в УЦР і ГС. Після тривалих дискусій було прийнято рішення не приймати «Тимчасову інструкцію...», а взяти їх до уваги.

• Завдання на закріплення

1. Складіть порівняльну таблицю «Основні положення “Статуту...”» та «Тимчасової інструкції...», зазначивши: території, на які поширювалася влада ГС; підпорядкованість, механізм реалізації повноважень; компетенцію.

2. Порівняйте «Основи Тимчасового управління в Україні» та «Тимчасову інструкцію...». У яких сферах і чому були обмежені повноваження ГС? Чому Тимчасовий уряд визнав повноваження Генерального Секретаріату лише щодо Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Чернігівської губерній?

3. В. Винниченко щодо «Тимчасової інструкції...» писав: «Найголовніший, найважливіший здобуток усієї нашої боротьби за цей період — ідею української державності було затверджено, зреалізовано, введено в життя. Яка б не була та Інструкція, які б обмеження й перепони вона не ставила, а все ж таки це була Конституція автономної України, це був державний правосильний акт, це був історичний. Великої ваги факт, який провів виразну, чітку лінію в відносинах України й Росії... Це найкращий період у боротьбі за відродження нашої нації. Революційний, одважний, повний віри, натхнення, ентузіазму». Чи згодні ви з такою оцінкою «Тимчасової інструкції...»? Яку роль вона відіграла в розвитку Української революції?

2. Корніловський заколот. Загострення відносин УЦР із Тимчасовим урядом Росії.

Поразки на фронті, панування анархії та насилля в країні, самочинне захоплення землі селянами, виступи робітників, вимоги надання автономії Україні, незалежності Польщі та Фінляндії, радикалізація армії, катастрофічний спад виробництва, інфляція, параліч державного управління — усі ці ознаки загальнонаціональної кризи схиляло правлячі кола до встановлення влади «сильної руки» — диктатури.

Серед політичних сил, що прагнули цього, були перш за все праві партії. На зустрічі генералітету з О. Керенським йому дали зрозуміти, що військові, у разі його подальшої нерішучості, візьмуть на себе управління державою.

У серпні в Москві відбулася нарада представників промислово-фінансових кіл. На неї генерал Л. Корнілов (головнокомандувач російських військ) надіслав проект пропозицій із наведення ладу в Росії: установлення воєнного стану та введення смертної кари в тилу.

Готуючись до перевороту, Л. Корнілов великі надії покладав на підтримку генералів та офіцерів Південно-Західного й Румунського фронтів, штабів Київського й Одеського округів. Вони отримали наказ направити до Петрограда вірні заколотникам війська, захопити Київ та Одесу.

О. Керенський, який сам претендував на роль диктатора, не поспішав виконувати рекомендацій генерала. 10 серпня 1917 р. відбулася зустріч між О. Керенським і Л. Корніловим, після якої генерал вирішив діяти самостійно. Він надіслав ультиматум О. Керенському про передачу влади та віддав наказ військам наступати на Петроград.

Керенський оголосив О. Корнілова зрадником і закликав усі революційні сили захистити революцію. Для оборони Петрограда створювалися ревкоми, робітничі дружини (Червона гвардія), у яких провідну роль відігравали більшовики. На захист столиці виступили гарнізон міста і кронштадтські моряки.

Перед загрозою диктатури в Україні революційні сили зуміли консолідуватися. 28 серпня 1917 р. з ініціативи УЦР утворився Комітет порятунку революції. Під Черніговом було заарештовано керівника перевороту на Правобережжі України А. Денікіна, який прямував до Києва для організації заколоту; у Києві заарештовано начальника штаба округу; попереджено виступ козачих частин у Донбасі під командуванням генерала О. Каледіна.

Центральна рада закликала до боротьби з Л. Корніловим та до підтримки законного Тимчасового уряду, а на Україні — УЦР. Місцеві Ради в Україні виступили за підтримку Центральної Ради.

Завдяки рішучим і швидким діям, консолідації сил революції заколот було придушено, а його керівників заарештовано.

• Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та визначте наслідки заколоту Л. Корнілова: складіть структурно-логічну схему й розгорнутий план на тему «Корніловський заколот та Україна».

Слід зазначити, що одним із наслідків поразки корніловського заколоту був процес більшовизації рад — зростання кількості представників більшовицької партії в радах, прийняття радами резолюцій, запропонованих більшовиками. Це дало змогу більшовикам повернутися до активної боротьби, поширювати свої демагогічні заклики. Під час придушення заколоту більшовики відіграли провідну роль у створенні загонів Червоної гвардії, у результаті чого отримали під свій контроль озброєні бойові загони, що згодом полегшило їм захоплення влади.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Бесіда за запитаннями

1. Як відреагував Тимчасовий уряд на «Статут...», запропонований делегацією УЦР?

2. Що зумовило підтримку Тимчасового уряду Центральною Радою під час Корніловського заколоту?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

• У липні 1917 р. в Росії панувала політична криза. Більшовики та інші ліві сили намагалися захопити владу. Ця криза привела до відходу Тимчасового уряду від демократії та взяла гору тенденція до встановлення диктатури, що неминуче відбивалося на відносинах з УЦР.

• У суспільстві відбувалося перегрупування політичних сил, партії вели боротьбу за вплив на маси. Ситуація в країні погіршувалася. У серпні вже праві сили, спираючись на армію, намагалися вчинити заколот (Корніловський заколот), але ця спроба провалилася. Уряд знову опинився перед загрозою лівого перевороту.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.