Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Профільний рівень

УРОК №25

Тема. Семінарське заняття за темою «Україна в Першій світовій війні (1914—1917 рр.)».

Мета: розвивати вміння учнів використовувати набуті знання й отримувати нові під час колективного обговорення проблем на семінарі; формувати в учнів якості полемістів і співрозмовників, які володіють навичками доводити, аргументувати, відстоювати власну точку зору, знаходити консенсусні рішення з опонентами тощо; виховувати в них толерантне ставлення до тих, хто мас думку, відмінну від їхньої.

Тип уроку: закріплення набутих знань, умінь і навичок.

Обладнання: підручник, стінні карти, що використовувалися впродовж вивчення теми, матеріали для проведення семінару.

Методичні рекомендації щодо проведення семінару

Семінар — вид навчальних занять, під час якого відбувається обговорення учнями під керівництвом викладача підготовлених ними повідомлень і доповідей. Найбільш поширені форми семінарів: я семінар-дослідження, метою якого є набуття, поширення та часткова реалізація знань із наданням цьому процесу елементів наукового дослідження. Семінар-дослідження складається з трьох етапів — підготовчої роботи, обговорення теми та заключного етапу. Під час першого етапу визначається проблема дослідження, планується організація семінару. Другий етап включає власне проведення семінарського заняття. Третій етап спрямований на підбиття підсумків і визначення напрямів подальшої роботи;

• семінар — «круглий стіл», в основу якого закладена наявність кількох точок зору на проблему, обговорення яких сприяє появі прийнятної для всіх його учасників позиції або рішення. Він включає перший, підготовчий, етап, на якому відбувається визначення теми для обговорення, мети заняття, консультування учнів, підготовка приміщення й розробка порядку проведення «круглого столу». На другому етапі, що передбачає проведення самого семінару, відбувається обговорення проблеми. Розпочати його доцільно вступним словом учителя, а потім перейти до виступів представників від мікрогруп та окремих учасників із викладом власних позицій й організувати їх усебічне обговорення. На третьому етапі відбувається підбиття підсумків роботи. При цьому необхідно, щоб учитель акумулював усе досягнуте учасниками «круглого столу» з метою надання нового імпульсу для подальшого вивчення обговорюваного питання;

• семінар — «мозковий штурм», спрямований на спонукання учнів до пошуку шляхів колективного розв’язання складного питання на основі максимального розумового напруження учасників заняття, активне обдумування й обговорення певної проблеми. Проведення цього семінару складається з п’яти відмінних за видами діяльності етапів: вибір теми, організаційно-методична підготовка заняття вчителем, самостійна підготовка учнів до семінару, власне «мозковий штурм» та узагальнення результатів досягнутого на занятті;

• семінар з елементами дискусії, на якому розглядається суперечлива проблема, що має кілька відмінних шляхів розв’язання. Особливостями цієї форми семінарського заняття вважаються: суперечливість та спірність досліджуваної проблеми; різноманітність шляхів її правильного розв’язання, дослідницький елемент; компетентність учасників дискусії. Підготовка й проведення семінару з елементами дискусії передбачає вибір теми для дискусії, визначення різноманітних шляхів достовірного розв’язання проблеми, проведення дискусії та підбиття підсумків семінару.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему семінарського заняття, його основні завдання та інформує про порядок роботи.

II. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

План

1. Україна на початку Першої світової війни: становище українців і плани воюючих сторін.

2. Воєнні дії на території України в роки війни.

3. Розвиток українського національного руху під час Першої світової війни.

4. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

5. Політика австро-угорської та російської влади щодо українців на територіях, де відбувалися воєнні дії.

6. Україна в умовах посилення кризи в Австро-Угорщині та Росії.

Теми для повідомлень

1. Україна в геополітичних планах держав — учасниць війни.

2. Ставлення населення й українських громадсько-політичних діячів до війни.

3. Діяльність Головної української ради (Загальної української ради) у роки війни.

4. Діяльність Союзу визволення України.

5. Політика австро-угорського уряду щодо українців.

6. Окупаційна політика російської влади на українських землях у роки війни.

7. Життя на фронті й у тилу.

8. Роль і місце жінок у суспільстві під час війни.

9. Назрівання соціально-економічної та політичної кризи в Російській і Австро-Угорській імперіях.

10. Погляди та позиції лідерів українського руху в роки війни.

11. Формування передумов Української революції в роки Першої світової війни.

12. Вплив Першої світової війни на формування української національної свідомості.

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель, підсумовуючи роботу учнів, аналізує й оцінює їхню участь у семінарі. При цьому необхідно звернути увагу, що його учасники оцінюються не за кількістю виступів (хоча це також важливо), а за рівнем їх компетентності.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуйтеся до уроку узагальнення знань за темою «Україна в Першій світовій війні (1914—1917 рр.)».