Розробки уроків. Історія України. 10 клас. Профільний рівень

УРОКИ №15—16

Тема. Узагальнення знань за темою «Україна на початку XX ст. (1900—1913 рр.)».

Мета: повторити, узагальнити, закріпити й оцінити знання, отримані учнями впродовж вивчення теми; розвивати їхні вміння та навички, сформовані на попередніх уроках; виховний аспект уроку реалізується внаслідок осмислення учнями розглянутих подій і формування позитивного емоційно-особистісного ставлення до них; спонукати учнів до подальшого поглиблення своїх знань.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий із перевіркою набутих учнями знань, умінь і навичок.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти, ілюстративний і дидактичний матеріал, що використовувалися впродовж вивчення теми.

Методичні рекомендації щодо проведення уроку узагальнення знань

Необхідність періодичної систематизації знань, умінь і навичок, що набуваються учнями впродовж вивчення матеріалу, не підлягає сумніву. У шкільній практиці реалізація цих завдань здійснюється на уроках підсумкового повторення за окремими проблемами, темами, розділами курсу та на підсумковому повторенні в цілому.

Основними завданнями повторювально-узагальнюючих уроків з історії, відповідно до досягнень сучасної педагогіки, вважаються:

• систематизація й узагальнення отриманих учнями знань, удосконалення вмінь і навичок;

• створення в учнів цілісної картини подій, явищ і процесів, які раніше розглядалися частинами;

• допомога учням у переході від знання окремих фактів до їх узагальнення й установлення причинно-наслідкових зв’язків між ними. Унаслідок цього узагальнення як форма навчальної діяльності учнів є процесом формування в них умовиводів загального характеру, які виникають після осмислення окремих історичних фактів, об’єднання їх у щось єдине та формулювання загального висновку.

Звичайно, кожний урок має також супроводжуватися підбиттям підсумків за розглянутим на ньому матеріалом. Однак саме уроки узагальнення мають вивести засвоєння учнями окремих історичних фактів на якісно новий рівень.

У сучасній методиці викладання історії в школі використовуються різноманітні форми повторення й узагальнення матеріалу:

• відповіді на запитання в процесі розгорнутої бесіди за вивченою темою;

• складання логічних схем, повторювально-узагальнюючих, хронологічних і синхроністичних таблиць;

• виконання картографічних завдань;

• аналіз наочних історичних джерел;

• робота з документами й першоджерелами за розглянутим матеріалом;

• визначення проблеми та проведення уроку-дискусії з її обговорення;

• підготовка й заслуховування повідомлень, підготовлених учнями за матеріалом теми;

• урок-мандрівка країною, історія якої вивчається.

Урок узагальнення не має зводитися до механічного відтворення учнями всього вивченого матеріалу. Здійснити це за 45 хвилин усім учням неможливо й недоцільно. Необхідно також пам’ятати, що одноманітні форми роботи суттєво погіршують пізнавальну діяльність учнів на уроці. Повторюючи розглянутий раніше матеріал, учитель за наявності часу може викласти нові факти, які учні засвоять досить легко, оскільки вони увійдуть до вже сформованої системи знань.

Наведений матеріал для проведення уроку узагальнення за темою має рекомендаційний характер. Обсяг його використання та форму проведення уроку вчитель визначає відповідно до своїх педагогічних уподобань і конкретної ситуації.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему, основні завдання уроку та знайомить із запланованими формами роботи.

II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Учитель стисло нагадує провідні ідеї теми, основні процеси та явища історичного розвитку України на початку XX ст., із якими учні познайомилися впродовж її вивчення.

• Вступна бесіда

1. Вивчення якої теми ви завершили? Якими є її хронологічні межі?

2. Які зміни відбулися в цей період у різних сферах розвитку України?

3. Порівняйте зміни, що відбувалися на початку XX ст. в Європі та Україні.

• Запитання та завдання

1. Складіть перелік подій з історії України початку XX ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення термінів і понять: русифікація, індустріалізація, концентрація виробництва, монополія, кооператив, пролетар, сепаратизм, Ради робітничих депутатів, чорносотенці, великодержавний шовінізм, реалізм, модернізм, сектантський рух.

3. На історичній карті покажіть: 1) які регіони України у складі яких держав перебували на початку XX ст.; 2) якою була господарська спеціалізація українських земель у цей період; 3) найбільші місця виступів робітників, селян і військових в Україні

в роки революції 1905—1907 рр.; 4) місця, пов’язані з розгортанням українського національного руху в Наддніпрянській та Західній Україні; 5) місця, пов’язані з розвитком культури України початку XX ст.; 6) регіони переважання православної та греко-католицької церков серед віруючих у цей період.

4. Назвіть імена видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їх внесок в історію України початку XX ст.?

5. Опишіть основні прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя в тогочасній Україні.

6. Порівняйте процеси індустріалізації й модернізації суспільного життя в Наддніпрянській та Західній Україні між собою, а також з аналогічними західноєвропейськими та світовими процесами.

7. Наведіть факти політизації тогочасного українського суспільства й національно-визвольного руху.

8. Визначте та схарактеризуйте особливості, прояви й здобутки українського національного руху в Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях на початку XX ст.

9. Назвіть та конкретизуйте фактами характерні риси розвитку культури України в цей період.

10. Розкрийте взаємозв’язки між процесами становлення індустріального суспільства, розвитком культури та розгортанням українського національного руху в Україні.

• Тестові завдання

1. На скільки губерній поділялася територія Наддніпрянської України?

А сім

Б вісім

В дев’ять

Г десять

2. Яка форма монополістичних об’єднань була найпоширенішою в промисловості Наддніпрянщини?

А трести

Б синдикати

В картелі

Г концерни

3. Яка галузь випереджала інші в розвитку тогочасної промисловості Галичини?

А деревообробна

Б металургійна

В нафтодобувна

Г текстильна

4. У якому році було утворено Революційну українську партію?

А у 1900 р.

Б у 1901 р.

В у 1902 р.

Г у 1903 р.

5. Яка політична партія Наддніпрянщини висунула гасло «Україна для українців»?

А УРП

Б РУП

В УНП

Г УДП

6. Хто очолював делегацію галицьких українців, яка 22 січня 1906 р. звернулася з проханням до австрійського імператора про зміни у виборчому законодавстві для населення краю?

А Ю. Романчук

Б А. Шептицький

В А. Потоцький

Г М. Січинський

7. У якому році засновано першу українську фізкультурно-спортивну організацію «Січ»?

А у 1900 р.

Б у 1901 р.

В у 1904 р.

Г у 1905 р.

8. Яка політична партія Наддніпрянщини на з’їзді в грудні 1905 р. змінила назву на Українську соціал-демократичну робітничу партію?

А УНП

Б УДП

В РУП

Г УРП

9. У складі якої Державної думи 47 українських депутатів створили Трудову громаду?

А І

Б II

В III

Г IV

10. Представники якої загальноросійської політичної партії вважали український рух «німецькою інтригою», вигаданою для ослаблення Російської імперії?

А більшовики

Б кадети

В октябристи

Г чорносотенці

11. Хто був автором повісті «Земля»?

А В. Винниченко

Б В. Стефаник

В О. Кобилянська

Г Леся Українка

12. Хто очолював Мукачівську греко-католицьку єпархію в 1891—1914 рр.?

А А. Шептицький

Б Ю. Фірцак

В А. Гриневич

Г М. Сендерко

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель підсумовує роботу учнів на уроці й оцінює її результативність. Доцільно також акцентувати увагу на тому, що опрацьований упродовж вивчення теми матеріал допоможе краще зрозуміти події з історії України, які розглядатимуться в наступній темі.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторіть матеріал про військово-політичні блоки Антанта та Троїстий союз і суперечки, що існували між ними на початку XX ст.