Повний курс історії України в тестах

Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст.

Поняття й терміни

• Акціонерне товариство — об’єднання капіталу кількох власників шляхом купівлі акцій товариства з подальшим отриманням прибутку та розподілом його залежно від внесеної частки.

• Антисемітизм — одна із форм національної нетерпимості, виражена у ворожому ставленні до євреїв — від нехтування в побуті, правової дискримінації до єврейських погромів. Антисемітизм сформувався історично на базі релігійної мотивації як реакція на конфесійні особливості іудаїзму. На межі XIX—XX ст. антисемітизм перетворився на достатньо впливову політичну ідеологію, остаточно втратив релігійну основу. Найбільш теоретично розробленим був німецький антисемітизм. Його класиками були німецькі публіцисти Е. Дюринг, О. Глагау, В. Марр. Після Першої світової війни нацистська пропаганда в Німеччині стала свідомо розпалювати в суспільстві антисемітизм, звинувачуючи євреїв у всіх поразках німців у роки війни. Із 1933 р. в Німеччині став офіційною ідеологією, що була втілена в практику Голокосту.

• Артіль — форма колективного господарства, група людей однієї професії або ремесла, які об’єдналися для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва.

• Відруб — назва ділянки общинної землі, яку виділяли селянину в особисту власність, коли він виходив з общини в період реалізації Столипінської аграрної реформи 1906—1916 рр.

• Депресія — застій в економіці країни.

• Економічна криза — раптове падіння, скорочення виробництва, що супроводжується розоренням значної частини підприємств, зростанням безробіття, падінням заробітної плати й курсу акцій.

• Інвестиція — грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах.

• Картель — форма монополістичного об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію. Учасники картелю зберігають власність на засоби виробництва й виробничу самостійність, але втрачають комерційну самостійність. Вироблена продукція реалізується як власність картелю через створену для цього контору (товариство тощо).

• Клерикалізм — суспільно-політична течія, яка прагне до домінуючої ролі церкви в політичному та духовному житті суспільства.

• Консерватизм — течія громадської думки й політичної практики, яка обстоює старе та чинить перепони новому, ставить над усе ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті.

• Конституційна монархія — форма державного правління, за якої влада монарха обмежена нормами конституції.

• Концентрація виробництва — максимальне зосередження виробничих потужностей у власності небагатьох.

• Лібералізм — політична течія, спрямована на утвердження парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод.

• Марксизм — філософське, економічне та політичне вчення, основоположниками якого були К. Маркс та Ф. Енгельс.

• Монополія — встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

• Націоналізм — психологія, ідеологія та політика в національному питанні, основою яких є визнання пріоритету національного чинника в суспільному розвитку. У політиці націоналізм — визначальний принцип державного устрою абсолютної більшості країн нашої планети, у яких націю розуміють як одержавлений етнос.

• Партикуляризм — прагнення окремих частин держави до відокремлення, недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі.

• Політичний страйк — форма політичної боротьби, яка передбачає припинення роботи як засіб, за допомогою якого прагнуть задовольнити політичні вимоги.

• Профспілка — об’єднання робітників із метою захисту своїх професійних і соціально-економічних прав.

• Ради робітничих депутатів — форма самоорганізації робітництва, орган місцевої влади в умовах відсутності традицій демократичних інститутів влади.

• Синдикат — форма монополістичного об’єднання підприємств однієї галузі. Учасники об’єднання укладають угоду щодо цін і розподілу ринків збуту, зберігаючи свою власність і комерційну самостійність.

• Сіонізм (від назви пагорба Сіона в Єрусалимі) — ідеологія та політика, яка панує в Ізраїлі та багатьох єврейських громадах різних країн світу. Пропагує створення в Палестині єврейської держави й переселення туди всіх євреїв. Як будь-яка інша форма націоналізму, містить ідею національної зверхності й національної винятковості. Засновник сіонізму — журналіст Теодор Герцль (1860—1904). Уперше ідеї сіонізму викладені в його книзі «Єврейська держава» (1896). Видатним ідеологом сіонізму був В. Жаботинський. Уперше термін «сіонізм» було використано в 1893 р. доктором Натаном Бірбаумом у першій єврейській газеті Німеччини, яку він заснував.

• Соціалізм — політична течія, суспільний лад соціальної рівності та гармонії, заснований на засадах соціальної справедливості.

• «Справа Бейліса» — політичний скандал у Росії, який викривав антисемітські настрої у вищих ешелонах влади й суспільстві. Навесні 1911 р. в одному з київських ярів було знайдено тіло 13-річного Андрія Ющинського. І хоча поліція виявила вбивць, члени російських чорносотенних організацій почали поширювати чутки, ніби це зробили євреї з ритуальною метою. За підозрою в скоєнні злочину заарештували Менделя Бейліса, батька п’ятьох дітей. Судовим процесом над ним самодержавство намагалося спровокувати єврейські погроми. Слідство велося майже два роки й завершилося великим судом у Києві. На захист Бейліса виступили провідні діячі Росії та України. Суд присяжних виправдав Бейліса.

• Трест — форма монополістичного об’єднання підприємств, які втрачають будь-яку самостійність. Власники підприємств отримують акції на суму внесеного паю.

• Третьочервнева монархія — назва режиму, що встановився в Російській імперії після придушення революції 1905—1907 рр. Головною його ознакою було самодержавство, яке трималося на армії та поліції.

• Хутір — окреме поселення однієї чи декількох родин, що виділилося із сільської громади для ведення господарства.

Основні події

Дата

Подія

• 1900—1903 рр.

Економічна криза

• 1903 р.

II з’їзд РСДРП — заснування партії, виникнення більшовицької і меншовицької течії в партії

• 1905—1907 рр.

Перша російська революція

• Червень 1905 р.

Повстання моряків на броненосці «Потьомкін»

• 17 жовтня 1905 р.

Маніфест царя про скликання Державної думи та проголошення демократичних прав і свобод

• Грудень 1905 р.

Збройні повстання в Москві, Донбасі

• 1905 р.

Відкриття першої «Просвіти» в Наддніпрянській Україні

• Листопад 1905 р.

Повстання на Чорноморському флоті в Севастополі під керівництвом лейтенанта Шмідта, виступ солдат-саперів і робітників у Києві під керівництвом Б. Жаданівського

• 1906,1910 р.

Видання указу й закону про проведення аграрної (Столипінської) реформи

• 3 червня 1907 р.

Третьочервневий переворот. Завершення першої російської революції

• 1911 р.

Убивство в Києві П. Столипіна

• 1906,1907, 1907—1912, 1912—1917 рр.

Періоди діяльності I, II, III, IV Державних Дум Росії

• 1911—1913 рр.

«Справа Бейліса»

• 1908 р.

Утворення Товариства українських поступовців (ТУП)

ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ

1. У якому регіоні України під час Столипінської аграрної реформи початку XX ст. більшість селян закріпила свої земельні володіння у приватну власність, вийшовши з общини?

А Правобережжі

Б Лівобережжі

В Півдні

Г Слобожанщині

2. Під час проведення Столипінської аграрної реформи:

А заохочувалося створення хуторів і відрубів

Б примусово відчужувалися поміщицькі землі

В розвивалося общинне (громадське) землеволодіння

Г вводилося зрівняльне землекористування «за трудовими нормами»

3. У роки революції 1905—1907 рр. в Російській імперії відбулася:

А легалізація діяльності українських політичних партій

Б перша спроба відкрити недільні українські школи

В об’єднання «Просвіт» у Товариство українських поступовців

Г реорганізація Української православної церкви

4. Поява українських парламентських громад у Державній Думі Росії була зумовлена:

А революційними подіями 1905—1907 рр.

Б виданням циркуляру про заборону реєстрації товариств «інородців»

В формуванням самостійницької течії в українському русі

Г проведенням Столипінської аграрної реформи

5. Концентрація промислового виробництва в металургійній, вугільній і залізорудній галузях Наддніпрянської України на початку XX ст. сприяла:

А завершенню промислового перевороту

Б створенню монополістичних об’єднань

В націоналізації великих підприємств

Г подоланню залежності від іноземного капіталу

6. Яка головна причина міграційних процесів українців Наддніпрянської України до східних регіонів Російської імперії?

А аграрне перенаселення

Б політичні утиски

В національно-релігійний гніт

Г низький рівень промислового розвитку

7. Яка країна на початку XX ст. визнала свої зовнішньополітичні пріоритети таким чином: «1) приєднати західні землі та з належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне значення для виходу нашого флоту... в Середземне море»?

А Російська імперія

Б Австро-Угорщина

В Німеччина

Г Франція

8. Якими були причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України на початку XX ст.?

А демографічний вибух і збереження великого землеволодіння

Б соціальне розшарування та зростання кількості робітників

В скасування панщини та міграція селян із західноукраїнських земель

Г поразка першої російської революції та проведення Столипінських реформ

9. У XIX — на початку XX ст. розвиток машинної індустрії долає такі стадії розвитку: промисловий переворот, індустріалізація, монополізація. Реформи 60—70-х рр. XIX ст. сприяли:

А початку промислового перевороту

Б завершенню промислового перевороту і початку індустріалізації

В завершенню монополізації

Г завершенню індустріалізації та початку монополізації

10. Характерна ознака розвитку сільського господарства Наддніпрянської України на початку XX ст. — це:

А високий рівень товарності селянських господарств

Б домінування фермерських господарств

В відсутність поміщицьких господарств

Г хронічне селянське малоземелля

11. На початку XX ст. православна церква на українських землях була:

А складовою Української греко-католицької церкви

Б складовою Російської православної церкви

В складовою Грецької православної церкви

Г самостійною (автокефальною) церквою

12. Українські парламентські громади в І та II Державних Думах Російської імперії обстоювали:

А гасло ліквідації «межі осілості» в українських губерніях

Б вимогу створення української автокефальної церкви

В право України на початкову школу і судочинство українською мовою

Г ідею скасування Емського указу

13. Правонаступницею якої партії в 1905 р. стала Українська соціал-демократична робітнича партія?

А Революційної української партії (РУП)

Б Русько-української радикальної партії (РУРП)

В Української народно-демократичної партії (УНДП)

Г Української народної партії (УНП)

14. У якому місті на українських землях у роки революції 1905—1907 рр. виникла перша рада робітничих депутатів?

А Києві

Б Катеринославі

В Юзівці

Г Одесі

15. У яких скликаннях російської Державної Думи були створені українські думські громади?

А І та II

Б II та III

В І та IV

Г III та IV

16. Хто був керівником Української думської громади у І Державній Думі Росії?

А М. Міхновський

Б М. Грушевський

В І. Шраг

Г В. Шемет

17. Яку інформацію можна отримати з наведеної історичної карти?

А визначити відповідність адміністративно-територіального устрою українських земель межам розселення українців на початок XX ст.

Б визначити економічну спеціалізацію регіонів України на початок XX ст.

В визначити загарбницькі плани держав щодо українських земель напередодні Першої світової війни

Г визначити особливості українського національно-визвольного руху на початку XX ст.

18. Укажіть ім’я державного діяча XX ст., якому належить наведений уривок із виступу в Державній Думі Росії на захист пропонованої ним реформи.

«В основу закону 9 листопада покладена певна думка, певний принцип... У тих місцевостях Росії, де особистість селянина отримала вже певний розвиток, де община як примусовий союз ставить перешкоду для його самодіяльності, там необхідно дати йому свободу працювати, багатіти, розпоряджатися своєю власністю; треба дати йому владу над землею, треба позбавити його від кабали віджилого общинного ладу».

А П. Столипін

Б П. Валуев

В М. Терещенко

Г О. Брусилов

19. Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?

«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської... До обов’язків уряду ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадської свободи совісті, слова, зібрань і союзів...»

А створення губернських зборів і земських управ

Б утворення Української автокефальної церкви

В поява перших україномовних періодичних видань

Г відкриття в усіх університетах кафедр історії України

20. Кому з діячів українського визвольного руху найбільш імовірно могло належати таке висловлювання?

«Час вишиваних сорочок... минув і ніколи вже не вернеться. Українська інтелігенція стає до боротьби кривавої і безпощадної. Вона вірить в сили свої і вона виповнить свій обов’язок. Вона виписує на своєму прапорі ці слова: “Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж до Кавказу... Наша нація ступила на новий шлях життя, а ми мусимо стати на ії чолі, щоб вести до здійснення великих ідеалів”... Державна самостійність єсть головна умова існування нації, а державна незалежність єсть національним ідеалом у сфері міжнаціональних відносин».

А М. Грушевському

Б М. Міхновському

В Д. Донцову

Г М. Драгоманову

21. Який напрям політики царського уряду щодо України після революції 1905—1907 рр. розкриває поданий нижче уривок з історичного джерела?

«Українська мова непридатна для створення рідної малоросам обласної культури... Південноросійська народна школа не має потреби в малоросійських підручниках і навчанні. Підручники та книги на українській мові не тільки некорисні, але й небезпечні...»

А великодержавний шовінізм

Б земельна реформа П. Столипіна

В міграція росіян на Південь і Схід України

Г подолання сепаратизму поляків-землевласників Правобережжя

22. Яке щоденне періодичне видання було започатковане в роки революції 1905—1907 рр. Є. Чикаленком?

А «Зоря Галицька»

Б «Рада»

В «Основа»

Г «Громада»

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

23. Установіть відповідність між історичними постатями та їхніми характеристиками.

1 М. Терещенко

2 Є. Чикаленко

3 П. Столипін

4 В. Каразін

А Громадський і політичний діяч, організатор і видавець першої щоденної україномовної газети

Б Прем’єр-міністр Росії, ініціатор ґрунтовної аграрної реформи; прирівняв українців, що проживали в Російській імперії, до «інородців»

В Підприємець, цукрозаводчик, землевласник, меценат української культури

Г Вчений, винахідник, громадський діяч, ініціатор відкриття Харківського університету

Д Актор, режисер, видатний діяч українського театру

24. Установіть відповідність між назвами українських політичних партій та їхніми характеристиками.

1 Русько-українська радикальна партія (РУРП)

2 Українська національно-демократична партія (УНДП)

3 Революційна українська партія (РУП)

4 Українська народна партія (УНП)

А Провідна партія Галичини, центральне місце у програмі якої посідала ідея створення української автономії в імперії Габсбурґів

Б Партія Наддніпрянської України соціал-демократичного спрямування, що виступала за парламентаризм і федералізм як засіб забезпечення автономії України у складі Росії

В Перша українська політична партія, у програмі якої було закріплено та обґрунтовано постулат політичної самостійності України

Г Партія Наддніпрянської України самостійницького напряму, яка об’єднувала національних радикалів навколо ідеї боротьби за створення незалежної України

Д Перша українська політична партія Наддніпрянської України, програмним документом якої стала брошура «Самостійна Україна» М. Махновського

25. Установіть відповідність між періодами та подіями.

1 1900—1903 рр.

2 1905—1907 рр.

3 1906—1916 рр.

4 1911—1913 рр.

А «Справа Бейліса»

Б Діяльність Української думської громади

В Економічна криза в Російській імперії

Г Перша російська революція

Д Столипінська аграрна реформа

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ

26. Установіть послідовність подій.

А «Божою милістю Ми, Олександр II..., оголошуємо, що кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів»

Б «Не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книжок..., що видаються за кордоном малоросійською говіркою, ...припинити видання газети “Київський телеграф”»

В «Видання книг малоросійською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити...»

Г «За рік після його оприлюднення виходило майже 29 українських періодичних видань. Справжнім проривом стала поява газети “Хлібороб” у Лубнах і щоденної української газети “Громадська думка” в Києві...»

27. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя початку XX ст.

А Створення української парламентської громади в І Державній Думі

Б Повстання матросів на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський»

В Видання Маніфесту царя Миколи II про «дарування» населенню громадянських прав і свобод

Г Створення Революційної української партії (РУП)

28. Установіть послідовність подій.

А «Справа Бейліса»

Б Утворення ТУП

В Третьочервневий переворот

Г Убивство в Києві П. Столипіна

ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІДПОВІДДЮ МНОЖИННОГО ВИБОРУ

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді.

29. Які завдання мали бути вирішені під час земельної реформи П. Столипіна?

1 розширити ринки збуту сільськогосподарської продукції

2 ліквідувати панщину та кріпосницьку залежність селян

3 підірвати землеволодіння Російської православної церкви

4 подолати гостру кризу сільськогосподарського перевиробництва

5 підняти економічну ефективність сільського господарства

6 зміцнити соціальну опору самодержавства на селі

7 розв’язати проблему аграрного перенаселення

30. Які події відбувалися на території України в роки революції 1905—1907 рр.?

1 убивство в Києві прем’єр-міністра Росії П. Столипіна

2 повстання у Києві саперного полку під керівництвом підпоручика Б. Жаданівського

3 повстання на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський»

4 утворення Української революційної партії

5 повстання селян у Великих Сорочинцях

6 створення Товариства українських поступовців (ТУП)

7 «Справа Бейліса»

31. Що мали на меті реформи прем’єр-міністра Росії П. Столипіна?

1 ліквідувати поміщицьке господарство

2 зруйнувати селянську общину (громаду), утвердити приватну власність на землю, модернізувати сільське господарство

3 забезпечити домінування Росії на світовому ринку продовольства

4 створити соціальну опору царизму на селі, ліквідувати соціальну базу для революційного руху на селі

5 ліквідувати аграрне перенаселення в центральних районах Росії, України, освоїти простори Сибіру та Далекого Сходу

6 установити конституційну монархію

7 приборкати національні рухи в Російській імперії

32. Якими були позитивні наслідки революції 1905—1907 рр. для українства Наддніпрянської України?

1 скасування панщини

2 запровадження української мови в школах і судочинстві

3 створення українського університету

4 поява україномовної преси

5 надання окремого представництва українцям у Державній Думі Росії

6 поява різноманітних українських організацій; було здобуто перший досвід парламентської діяльності

7 скасування для селян викупних платежів