ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька

Варіант 7

1. Найдавнішими рукописними книгами Київської Русі вважають

|Б| Остромирове Євангеліє та «Ізборник Святослава».

2. Біблія має

|Г| дві самостійні частини.

3. Зробили перший повний переклад Біблії українською новітньою мовою

|Б| П. Куліш, І. Пулюй та І. Нечуй-Левицький.

4. Центральним конфліктом роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є боротьба

|Г| за гетьманську булаву між Сомком та Брюховецьким.

5. «...Моторний, / Ласкавий, гарний і проворний, / І гострий, як на бритві сталь» в «Енеїді»

|В| Еней.

6. «Сад божественних пісень» — назва

|В| найвідомішої в поетичній спадщині Г. Сковороди збірки.

7. Твір «Місяць на небі, зіроньки сяють» належить до пісень

|В| родинно-побутових.

8. Найвідомішою пам’яткою житійної літератури є

|Б| Києво-Печерський патерик.

9. Рядки «Ой візьму я кріселечко, / Сяду край віконця, / А ще очі не дрімали, / А вже сходить сонце» взято з пісні про

|Г| кохання.

10. Слова «То не грім в степу грохоче, / То не хмара світ закрила, — / То татар велика сила І Козаченьків обступила» є

|А| заперечним порівнянням.

11. Вислів з пісні «Віють вітри»: «Де ти, милий чорнобривий, / Де ти?» — є

|В| риторичним запитанням.

12. Розповідь про Ігорів похід у творі розгортається на тлі (за «Словом о полку Ігоревім»)

|А| сонячного затемнення.

13. «Повість минулих літ» — найвідоміший зразок

|Б| монументалізму.

14. Поетом-романтиком є

|А| П. Гулак-Артемовський.

15. У романі П. Куліша «Чорна рада» йдеться про

|В| обрання гетьмана на Ніжинській раді (після смерті Б. Хмельницького).

16. Поезія Т. Шевченка «Росли укупочці, зросли...» — зразок лірики

|Г| інтимної.

17. Установіть відповідність між прислів’ями і тими, хто їх промовляє у романі «Чорна рада»

1-Д Голодній кумі хліб на умі — Кирило Тур

2-А Два коти в одному мішку не помиряться — Брюховецький

3-Б Вовка скільки не годуй, а він усе в ліс дивиться — Гвинтовка

4-В Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся — Пугач

18. Установіть відповідність

1-В бароко — передбачає суперечливе поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різних контрастів, складної метафоричності, алегоризму та емблематичності, прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору

2-Б сентименталізм — посилений інтерес до почуттів, емоційного сприйняття дійсності; метою творів є викликати в читача сльози, співчуття до героїв, що страждають або гинуть

3-Г класицизм — свідоме прагнення найточніше, ясно, без зайвих прикрас висловити думку

4-А романтизм — заперечує раціоналізм, сувору нормативність у художній творчості, висуває культ почуттів людини

19. Установіть відповідність

1-Д епос — «Чорна рада»

2-А лірика — «Заповіт»

3-Б ліро-епос — «Катерина»

4-В драма — «Наталка Полтавка»

20. Установіть відповідність хронологічних меж і періодів творчості Т. Шевченка

1-В 1837-1843 — ранній період

2-А 1843-1847 — період «трьох літ»

3-Г 1847-1857 — період заслання

4-Б 1857-1861 — період останніх років життя

21. Дорога є композиційним стрижнем у творі (записати автора і назву твору) П. Куліша «Чорна рада».

22. Автором творів «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Мертві душі», «Тарас Бульба» є Микола Гоголь.

23. Остромирове Євангеліє та «Ізборник Святослава» — це перші рукописні книги Київської Русі.

24. Сцена «генерального мордобитія» наявна у творі (записати автора і назву твору) Т. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля...»).

25. Розкрийте систему образів у «Слові о полку Ігоревім».

Земля Київської Русі, її народ, її історія є головними героями «Слова о полку Ігоревім». Один епізод з історії Руської землі — невдалий похід 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців — дав авторові привід до найширших узагальнень. У землі своїй він не забув нікого: оспівав народ-ратая, народ-воїна, князів, дружинників, чоловіків та жінок. Відданість Руській землі і вболівання за неї — це основна ідея, яка втілена у цілій системі образів. Автор «Слова» прославляє лише окремих хоробрих мужів. Загалом він картає князів за розбрат, міжкнязівські чвари, славолюбство, егоїзм, виділяючи хіба що Ігоря, Всеволода, Святослава.

Уже у вступі автор дав узагальнену характеристику Ігореві, який зміцнив розум силою своєю, вигострив серце мужністю, сповнився ратного духу:

Він навів свої хоробрі полки

на землю Половецькую

за землю Руськую.

Ігор не злякався зловісного знамення і не змінив своїх бойових намірів. «Хочу-бо, — сказав, — списа проломити кінець поля Половецького з вами, русичі...» Навіть зловісні прикмети не спинили його. Відданість рідній землі, відчуття глибокої єдності з нею, мужність і шляхетність — такі визначальні риси князя Ігоря. Але автор водночас засуджує його за свавільність, славолюбство, за неузгодженість у діях із політикою Святослава та інших князів.

Усі образи «Слова о полку Ігоревім» поєднуються в цілісну систему образом автора. Автор «Слова» піднісся над егоцентризмом князів, їхньої честолюбної політики, закликаючи до згуртованості та єднання тих, від кого значною мірою залежав добробут Руської землі. Діяльність князів він розцінює з позицій патріота і воїна. Автор не скупиться на похвали достойним князям, навіть дещо ідеалізує Ігоря і Святослава, обсипає гіркими докорами руїнників (князів полоцьких). Автор «Слова» з любов’ю говорить про Бояна, висловлюючи жаль, що Боян не оспівав походу Ігоря. З характеристики, яку йому дає автор «Слова», можна скласти уявлення про надзвичайну популярність Бояна серед його сучасників, про мистецьку самобутність цього «соловія старого Бремені».

Опис дружини буй-тура Всеволода, брата Ігоревого, — це блискуча характеристика курського князя як воїна:

А мої куряни — воїни вправні:

під трубами повиті,

під шоломами злеліяні,

кінцем списа згодовані...

Один з головних образів у «Слові» є образ київського князя Святослава, який представляє у творі верховну владу, Київ як центр держави. У ньому втілюється ідея об’єднання всіх Руських земель. Тому Святослав постає як мудрий політик, достойний своєї землі правитель, що переживає негідні вчинки своїх дітей. Його любов до русичів розкривається у «золотому слові», у якому Святослав закликає їх постояти «за землю Руську». Князі у «Слові» порівнюються із сонцем.

Поетичні образи вірної Ігоревої жони — Ярославни, що чайкою кигиче на валу в Путивлі, доброї та ніжної Всеволодової жони-красуні Глібівни — яскраві жіночі образи давньоруської літератури. Ярославна оплакує не тільки полонення Ігоря, а й загибель його воїнів. Вона звертається до могутніх сил природи, щоб вони допомогли Ігореві та його воїнам здобути перемогу. Тужать за полеглими і всі «жони руські».

Невіддільними від інших образів у «Слові» є образи природи. Їх співвіднесено з успіхами і невдачами русичів. Затемнюється сонце перед початком походу, клекочуть орли, брешуть лисиці на щити, кривавляться зорі й чорніють хмари перед другою битвою. Ярославна звертається як до живих істот до Сонця, Вітру і Дніпра-Славутича, Ігор розмовляє з Дінцем тощо.

Підсумкові контрольні роботи можна знайти тут