ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька

Варіант 6

1. Правильно утворено пару «персонаж — назва твору» в рядку

|А| Остап — «Тарас Бульба».

2. «Енеїду» написано

|Б| ямбом.

3. Слова

Господь послав

Тебе нам, кроткого пророка

I обличителя жестоких

Людей неситих

писав

|В| Т. Шевченко про Марка Вовчка.

4. До одного літературного роду належать твори

|Г| «Чорна рада», «Маруся».

5. До козацьких літописів НЕ належить

|Г| «Повість минулих літ».

6. Центральним у «Слові о полку Ігоревім» є образ

|Г| руської землі.

7. Пам’яткою житійної літератури є

|Б| Києво-Печерський патерик.

8. Слова Т. Шевченка: «...Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою...» — адресовані

|Б| долі.

9. «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно... І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська...» — так у романі «Чорна рада» описано

|В| Брюховецького.

10. «Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях», — скаржиться героїня твору

|Г| «Інститутка».

11. «Енеїда» за жанром —

|В| бурлескно-травестійна поема.

12. Основоположником нової української літератури вважають

|А| Тараса Шевченка.

13. Наум Дрот (повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся») не хотів віддати свою доньку за Василя, бо

|В| на хлопця чекала солдатчина.

14. Передвесільний обряд описано у творі

|В| Г. Квітки-Основ’яненка.

15. Пантелеймон Куліш є

|Г| автором першого історичного роману в українській літературі.

16. Романтичний пафос, метаморфоза, фантастичні елементи, трагічний фінал — такі ознаки

|А| балади.

17. Установіть відповідність тем творів Т. Шевченка з назвами творів

1-В призначення поетичного слова як вмістилища національної пам’яті — «До Основ’яненка»

2-А зображення хресного шляху вигнаної з дому дівчини — «Катерина»

3-Д пробудження сили в тих, хто прагне добра, правди, чистоти; потреба взаєморозуміння на ґрунті загальнолюдських цінностей — «Злоначинающих спини...»

4-Б показ загарбницької політики російського самодержавства та страждань поневолених народів — «Кавказ»

18. Установіть відповідність висловлювань героїв роману П. Куліша «Чорна рада» з іменами персонажів, яких вони стосуються

1-А «А що нам... до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити або ні в чому хороше походити?» — Черевань

2-Б «Ні, чужою смертю я волі купувати не хочу!» — Сомко

3-В «Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного» — Тур

4-Г «Нема вже тепер ні в міщанина, ні в мужика се моє, а се твоє: все стало обще» — Брюховецький

19. Установіть відповідність епізодів п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» з елементами сюжету, якими вони є

1-Г відмова Наталки стати дружиною возного — кульмінація

2-Д Макогоненко допомагає возному, а Микола — Петрові — розвиток дії

3-A зустріч Наталки з возним, його залицяння до неї — зав’язка

4-Б возний відмовляється від наміру одружитися з Наталкою — розв’язка

20. Установіть відповідність художніх засобів (цитати з «Енеїди») з їх назвами

1-Д «і за гріхи їм носа втруть» — метафора

2-А «заліг, як в грубі пес» — порівняння

3-Б «із неба злізла ніч» — уособлення

4-Г «бурлаки сі моторні, ...швидкі, проворні» — епітет

21. Поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму, пишний, барвистий стиль, риторичне оздоблення твору тощо є характерними рисами літературного напряму бароко.

22. Зразком історичного роману-хроніки є «Чорна рада».

23. Віршовий розмір та вид римування

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

чотиристопний дактиль, паралельне римування.

24. Пам’ятки писемності києворуського періоду, рукописні хрестоматії, що містили цікаві вислови, уривки з богословських творів, — це ізборники.

25. Яка роль пісень у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»?

Знаменита п’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» з’явилась у той період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним забарвленням. У тогочасних п’єсах були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних народних обрядів.

Проте роль пісні у п’єсі «Наталка Полтавка» значно ширша. Вона полягає насамперед у характеротворенні. Наприклад, пісні Наталки («Віють вітри, віють буйні», «Видно шляхи полтавськії...», «Ой мати, мати!..», «Чого ж вода каламутна...», «Ой я дівчина Полтавка...») увиразнюють її образ, розкриваючи щоразу якусь нову рису її натури. Уже із самих пісень можна зрозуміти, що Наталка — дівчина шляхетної вдачі, роботяща й розумна, яка щиро кохає свого Петра і тужить за ним.

Важливою є роль пісні також у характеристиці Петра. Пісня «Сонце низенько...», з якою він уперше з’являється на сцені, розповідає про його вірне кохання до Наталки, їхнє щасливе минуле. У наступних піснях («У сусіда хата біла...», «Та йшов козак з Дону») парубок нарікає на долю, що принесла йому стільки страждань. Смуток, який звучить у цих рядках, викликаний тим, що Петро боїться втратити Наталку: юнак дізнався, що її збираються видавати заміж за іншого. Пісні Петра також яскраво демонструють м’якість його вдачі: він воліє нарікати на лиху долю, аніж боротися за своє щастя.

Зовсім іншим постає з пісень образ парубка Миколи. Хоч і до нього доля не була дуже прихильною, і його, як Петра, скривдила сирітством, проте завзята козацька вдача велить йому швидше сміятися зі своїх негараздів, аніж плакати над ними. У піснях Микола виявляє міцність духу, життєрадісність, почуття гумору («Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві...», «Вітер віє горою...», «Ворскло річка...»).

Характеризують пісні і сільську «владу» — виборного та возного. Наприклад, возний, що женихається до Наталки, а згодом сватає її, від самого початку постає як такий собі підпанок. Цей псевдовчений має на селі славу освіченого, напевно, через те, що пересипає свою мову канцеляризмами. У першій же пісні («От юних літ не знал я любові...») він доволі кумедно освідчується Наталці в коханні.

Важливою для сприймання образу возного є інша його пісня, «Всякому городу нрав і права...» (переробка відомого вірша Сковороди), у якій він виявляє свій світогляд чиновника-здирника.

Інший характер мають пісні виборного. Перша пісня, з якою він з’являється на сцені («Дід рудий, баба руда...»), не пов’язана ані з сюжетом, ані з якимись внутрішніми переживаннями чи міркуваннями виборного. Він сам якнайкраще каже про це: «Се не пісня, а нісенітниця; я співаю іноді, що в голову лізе». Проте ця пісня виявляє простоту його натури та почуття гумору. Близька до неї й інша пісня виборного — «Ой під вишнею...», проте в ній є особливий погляд на шлюб. Виборний, хоч і належить до «верхівки», але своєї належності до простого люду не зрікається і багато в чому сповідує його погляди.

Пісня у творі не тільки характеризує героїв, але й підкреслює їхні настрої, виділяє важливі моменти в розвитку дії. Наприклад, після розмови Наталки, просватаної возним, і Петра, який щойно повернувся з мандрів, звучить їхній дует, який в емоційній формі відтворює зміст попередньої розмови («Підеш, Петре, до тієї, яку тепер любиш...»). Або в яві третій першої дії возний та виборний співають дуетом («Ой доля людськая — доля єсть сліпая...»). Безпосередньо цей дует не пов’язаний із сюжетом, але за настроєм він є своєрідним продовженням їхньої попередньої розмови і вдало її підсумовує.

Підсумкові контрольні роботи можна знайти тут