ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька

Варіант 4

1. Мотив вірності, закоханості молодих сердець звучить у пісні

|Б| «Місяць на небі, зіроньки сяють».

2. Пісня «Ой на горі вогонь горить» належить до

|Г| балад.

3. Новий Заповіт являє собою

|Г| розповідь про народження, життя і мученицьку смерть Ісуса Христа.

4. Найдавніша пам’ятка давньоукраїнської літератури, «Слово про похід Ігорів», розповідає про

|В| похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 р.

5. Найвідоміша в поетичній спадщині Григорія Сковороди збірка має назву

|Б| «Сад божественних пісень».

6. Найдавнішою пам’яткою українського письменства є

|Г| «Повість минулих літ».

7. Г. Сковорода є найвидатнішою постаттю в культурному й літературному житті України

|А| XVIII ст.

8. Біблійний фразеологізм вавилонська вежа означає

|Б| справу, яку ніколи не буде завершено.

9. Вислів Іти в народ... вчитися в нього мудрості був девізом

|Б| «Руської трійці».

10. Першим драматичним твором нової української літератури є

|Б| «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського.

11. У п’ єсі «Наталка Полтавка» пісню «Ой під вишнею...» співає

|Б| виборний Макогоненко.

12. «Люблю, люблю, божусь кліщами, / Ковадлом, молотом, міхами». У рядках поеми «Енеїда» автор для створення комічного ефекту використав

|Г| професіоналізми.

13. «Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люди, / Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть!» — пророкував безсмертя

|В| І. Котляревському Т. Шевченко.

14. На цій ілюстрації — герої твору

|Г| «Наталка Полтавка».

15. Сатиричною є поема Тараса Шевченка

|Б| «Сон» («У всякого своя доля...»).

16. За жанром твір Т. Шевченка «До Основ’яненка» є

|В| посланням.

17. Установіть відповідність між творами та жанрами, до яких вони належать

1-Г «Наталка Полтавка» — соціально-побутова драма

2-Б «Енеїда» — бурлескно-травестійна поема

3-A «Маруся» — сентиментально-реалістична повість

4-В «Чорна рада» — історичний роман

18. Установіть відповідність між персонажами творів та їх характеристиками

1-В «Сіда, ряба, беззуба, коса, / Розхристана, простоволоса...» — Сивілла

2-А «Золото — не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна... — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою...» — Наталка Полтавка

3-Б «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку» — Маруся

4-Д «І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!..» — панночка-інститутка

19. Установіть відповідність між художніми напрямами та їх характеристиками

1-Б напрям у європейській літературі та мистецтві XVII - поч. XIX ст., для якого характерна орієнтація на античне мистецтво, а також раціоналізм, що виявляється у чіткості, продуманості твору, гармонії частини і цілого — класицизм

2-В літературний напрям другої половини XVIII - початку XIX ст., що характеризувався особливою увагою до духовного світу людини і відзначався ідеалізацією дійсності та перебільшенням почуттів — сентименталізм

3-A художній метод і творчий напрям, для якого характерні бурхливі почуття, незвичайність в обставинах, зовнішності героя; герой обов’язково протиставляється натовпу — романтизм

4-Г художній напрям у літературі й мистецтві, основоположною для якого є проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу особистості — реалізм

20. Установіть відповідність між художніми напрямами та їх представниками

1-Б романтизм — Маркіян Шашкевич

2-А сентименталізм — Григорій Квітка-Основ’яненко

3-В реалізм — Тарас Шевченко (період «трьох літ»)

4-Д монументалізм — «Повість минулих літ»

21. Вірш Г. Сковороди «Всякому місту — звичай і права» використав у своїй творчості І. Котляревський.

22. Ідея «Повісті минулих літ» — уславити Русь, закликати спільно боротися із зовнішніми ворогами, об’єднати руські землі й засудити братовбивчі війни за княжий престол.

23. «Пізнавай себе, а пізнавши — удосконалюй», — у цьому, за Г. Сковородою, полягає ідея «сродної» праці.

24. Кульмінацією повісті «Маруся» є смерть Марусі.

25. Чи можна погоджуватись із думкою, що «Енеїда» Івана Котляревського — це енциклопедія українського народознавства?

Так, думка про те, що «Енеїда» Івана Котляревського — це енциклопедія українського народознавства, — незаперечна, адже, перевдягнувши своїх персонажів в українське національне вбрання, автор змальовує життя України XVIII - початку XIX століття. І. Котляревський виступає в «Енеїді» знавцем усної народної творчості та блискучим побутописцем. У творі широко представлені фольклорні традиції та етнографічні деталі.

Дуже часто в поемі йдеться про частування і прийоми гостей, що дало можливість автору детально описати, як зустрічають гостя українці, які страви входять до національної кухні. Наприклад, приймаючи Енея, Дідона частує його галушками і кулешем. Після обіду почалися розваги, заграла музика, усі пішли танцювати. Танцюють троянці та жителі Карфагена українські народні танці.

У поемі відтворено і характерне для того часу чумакування. В «Енеїді» воно згадується в комічному плані. Побачивши обідраних троянців уперше, Дідона спитала, чи не чумаки вони. Привезену з Криму сіль троянці, як дорогий у той час продукт, разом з іншими подарунками віддають Латинові.

Чудову картину з життя давньої України автор змальовує у сцені вивчення троянцями латинської граматики. За наказом Енея вони купили «Піярську граматику», тобто підручник, за яким учився і сам Котляревський. Щоб вивчити латинську мову, троянці користуються основним методом тогочасного навчання — визубрюють «граматику» напам’ять. Письменник сатирично зображує традиції схоластичної школи, коли учнів примушували заучувати підручники слово в слово, не турбуючись про розуміння змісту.

Є у творі також згадки про речі хатнього і господарського вжитку: у Дідони троянці їдять з «полив’яних мисок» і «кленових тарілок». З «Енеїди» довідуємося і про національне вбрання українців кінця XVIII - початку XIX століття — жіноче і чоловіче, селянське і панське, буденне і святкове. Венера носить «очіпок грезетовий», а на гулянні в Дідони дівчата танцювали в дробушках, у чоботах і свитках.

У поемі знайшли широке відображення фольклорні звичаї, повір’я, народне мистецтво. Картини вечорниць, похорону, поминок, ворожіння за своєю точністю наближаються до етнографічних записів. Особливо часто звертається Котляревський до відтворення обрядів заклинання, лікування й чаклування, якими користувалися ворожки та знахарі. Венера скаржиться Нептунові, що пожежею на флоті Еней був так наляканий, що «насилу баби одшептали». Невтес радить Енеєві «заплювати горе». Поема подає відомості про давні ігри («у свиню», «у панаса», «у ворона»), про танці та пісні до них («горлиця», «журавель»).

Відтворення в «Енеїді» етнографії народу надає їй яскравого і чарівного національного колориту. Це одна з головних особливостей поеми. Національний колорит посилюється конкретним географічним визначенням місця зображуваних подій: тут згадуються назви міст і сіл України (Полтава, Решетилівка), а також є згадки про історичні події (часи Богдана Хмельницького, гайдамаччина).

Отже, у поемі «Енеїда» Котляревський всебічно відтворив побут України XVIII - початку XIX століття. Яскравий і соковитий національний колорит є одним із засобів зображення сучасної письменникові дійсності. Цей твір — справжня енциклопедія життя України того часу, тому що в ньому повно та правдиво передано особливості епохи.

Підсумкові контрольні роботи можна знайти тут