ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька

Варіант 2

1. Мотивом нерозділеного, нещасливого кохання пройнята пісня

|Г| «Цвіте терен, цвіте терен...».

2. Укажіть ознаку пісень про кохання, яка характерна для цих рядків

А я візьму кріселечко,

Сяду край віконця.

Я ще й очі не зімкнула,

А вже сходить сонце...

|В| романтичний характер зображення дійсності, якому властиві ідеалізація почуттів ліричного героя.

3. «Заплітаю коси — не так!.. Вона мене і щипає, і штрикає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, водою зливає, — чого-чого не доказує над моєю головонькою бідною!» — скаржиться героїня твору

|Б| «Інститутка».

4. В основі поділу книг Біблії на Старий та Новий Заповіти лежить

|В| народження Ісуса Христа на землі.

5. Літописи належать до літератури

|В| оригінальної.

6. Апостол (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581) є першими

|Б| друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим.

7. Український романтизм сформувався у

|В| 20-40-х роках XIX ст.

8. Вислови «З очей аж іскри полетіли», «І носа хоч кому утруть», «Чмелів довгенько... слухав, / Оскому щоб з зубів зігнать» є

|Б| фольклорними фразеологізмами.

9. На вірну смерть заради «общого добра» в «Енеїді» йде

|Б| Евріал.

10. П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» розпочинається піснею

|Г| «Віють вітри, віють буйні».

11. «Маруся» є повістю

|Г| сентиментально-реалістичною.

12. Епізод приїзду панночки й обрання Устини покоївкою в сюжеті твору «Інститутка» є

|А| зав’язкою.

13. Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії, спостерігав за ярмарками, слухав розповіді старих людей, казки, анекдоти. Навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, де завідував учнівською бібліотекою, захопився живописом і театром, цікавився усною народною творчістю та писав літературні твори в різних жанрах

|Б| Микола Гоголь.

14. Тарас Шевченко був учасником організації

|В| Кирило-Мефодіївське товариство.

15. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» змальовано події

|В| 1663 р.

16. Справжнє прізвище Марка Вовчка

|Б| Марія Вілінська.

17. Установіть відповідність

1-Б Остромирове Євангеліє, «Ізборники Святослава» — найдавніші рукописні книги

2-В Апостол, «Буквар», Острозька Біблія — перші друковані на українських землях книги, видані І. Федоровим

3-Г «Повість минулих літ», «Повчання Володимира Мономаха» — пам’ятки оригінальної літератури

4-А легенди: про Мойсея, про Вавилонську вежу — зразки перекладної літератури

18. Установіть відповідність між уривками та творами Тараса Шевченка, з яких їх узято

1-Д «Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя» — «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»

2-В «Кайдани порвіте / І вражою злою кров’ю / Волю окропіте...» — «Заповіт»

3-Б «Ви любите на братові / Шкуру, а не душу!» — «Кавказ»

4-А «Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине...» — «До Основ’яненка»

19. Установіть відповідність між героями творів та жанрами, до яких ці твори належать

1-В Прометей — поема

2-Б Кирило Тур — роман

3-Г Бджола, Шершень — байка

4-Д Тарас Бульба — повість

20. Установіть відповідність

1-Б «Повість минулих літ» — монументалізм

2-А «Літопис Григорія Грабянки» — бароко

3-Г «Маруся» — сентименталізм

4-Д «До Основ’яненка» — романтизм

21. Твір «Енеїда» за жанром — епічна бурлескно-травестійна поема.

22. Мотив дороги використано у композиції твору (записати автора і назву твору) П. Куліша «Чорна рада».

23. Тривога за жіночу долю звучить у творах Т. Шевченка (записати назви творів) «Причинна», «У нашім раї на землі...».

24. Першим твором нової української літератури вважають «Енеїду» І. Котляревського.

25. Які моральні цінності оспівано в українських родинно-побутових піснях?

Широкий і багатогранний світ моральних принципів і почуттів людини розгортається в родинно-побутовій пісенності українського народу.

Родинно-побутові пісні — це ліричні твори, у яких відображені почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками. За тематикою їх поділяють на три групи: пісні про кохання; пісні про сімейне життя (родинні стосунки), пісні про трагічні сімейні обставини (вдовині, сирітські). Є ще одна група пісень, які всі родинно-побутові проблеми висвітлюють гумористично, — це жартівливі пісні.

Пісні про кохання посідають центральне місце в українській народній поезії. Вони відображають людські почуття (від ніжної прихильності до ненависті), відтворюють ставлення до закоханих їхніх батьків та інших людей. У цих піснях постає кохання — вірне чи зрадливе, взаємне чи нерозділене, щасливе чи нещасне. Поетику пісень про кохання вирізняє романтичний характер зображення дійсності, ідеалізація почуттів, як, наприклад, у пісні «Цвіте терен»:

А я візьму кріселечко,

Сяду край віконця.

Я ще очі не зімкнула,

А вже сходить сонце.

З художньо-поетичних засобів у піснях про кохання найчастіше використовуються епітети (біле личко, ясні очі, уста малинові); порівняння (чорні очка, як терен); паралелізми (не всі тії та й сади цвітуть, що весною розпускаються; не всі тії побираються, котрі любляться та й кохаються).

Народ високо підносить такі моральні цінності, як вірність у коханні, обов’язковість збереження цноти до шлюбу, важливість батьківського й материнського благословення на одруження, необхідність для дівчини подбати про свій посаг, а для хлопця — про достаток майбутньої сім’ї.

Пісні про сімейне життя охоплюють родинні стосунки, сімейні конфлікти, побут тощо. Найпоширеніша тема — нелегка жіноча доля. Недоброзичливе ставлення свекрухи, жорстокість чоловіка, його пияцтво — проблеми, що постають перед дівчиною, яка виходить заміж. Іван Франко називав такі пісні «жіночими невольничими псалмами».

Пісні про трагічні сімейні обставини пов’язані із втратою членів сім’ї. Це насамперед сирітські пісні, у яких український народ оплакував нелегку долю сироти:

Та немає гірш нікому,

Як тій сиротині,

Що ніхто не пригорне

При лихій годині.

У цих піснях часто постає образ билини в полі, яку вітер ламає; тоненької очеретини, що гнеться від життєвої бурі. Пестливі слова «матусенька», «батенько», «горенько» вживаються з метою викликати у слухачів співчуття. Такою ж образною структурою характеризуються і вдовині пісні, у яких змальовується важка доля жінки, що залишилась без чоловіка.

Традиційно до сиріт і вдів ставились в Україні зі співчуттям, тому й у родинно-побутових піснях відображені такі високі моральні цінності, як обов’язок кожного, особливо односельців, ділитися із сиротами і вдовами частиною свого добра, допомагати їм у щоденних клопотах.

Весела вдача українців, які вміють з гумором сприймати несподівані повороти долі, відображена у жартівливих піснях. У таких піснях згадуються невдале залицяння хлопця до дівчини, залицяння самих дівчат до хлопців тощо, горе-женихи й безчесні дівчата. У них маємо химерні ситуації, вигадливі «сюжети», неправдоподібні сполуки. Відомими жартівливими піснями є «Із сиром пироги...», «Дівка в сінях стояла...», «Кину кужіль на полицю...», «Послала мене мати...», «Бодай ся когут знудив...» та чимало інших.

Отже, родинно-побутова пісенність відображає моральні цінності й почуття людини, які в основному сформувалися під впливом традиційних уявлень про добро і зло у стосунках між членами родини та громадою.

Підсумкові контрольні роботи можна знайти тут