ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька

Варіант 18

1. «Під найпильніший нагляд із забороною писати і малювати» — таким був вирок для

|Б| Т. Шевченка.

2. Село Чорнухи на Полтавщині, Києво-Могилянська академія, придворна хорова капела в Петербурзі, сопілка і вівця, мандрівне життя, ідея «сродно!» праці — це штрихи до життєвого і творчого шляху

|Г| Г. Сковороди.

3. До одного літературного роду належать твори

|Г| «Інститутка», «Маруся».

4. Марко Вовчок — це псевдонім

|В| Марії Вілінської.

5. Основні ознаки народної балади записано в рядку

|В| психологізм, незвичайність описуваних подій, метаморфоза, трагізм.

6. У рядках з поеми «Кавказ»: «...Лягло костьми / Людей муштрованих чимало. / А сльоз, а крові? Напоїть / Всіх імператорів би стало / З дітьми і внуками втопить / В сльозах удов’їх», — автор втілює ідею

|А| гнівного осуду загарбницької політики російського самодержавства.

7. Із 47 років життя 24 — у кріпацькій неволі, 10 — на засланні і лише 13 років — на волі — такий розподіл життєвого шляху

|Г| Тараса Шевченка.

8. Автором творів «De libertate», «Бджола та Шершень» є

|В| Г. Сковорода.

9. У рядках

Ой коли б ти, дівчинонько, була багатенька,

Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька

використано

|А| звертання, емоційно забарвлену лексику.

10. До всіх українців, але насамперед до інтелігенції звертається

|В| Т. Шевченко у посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним...».

11. «Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю» — це афоризм

|В| Григорія Сковороди.

12. «Він був сином мужика — і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим...» — так І. Франко сказав про

|В| Т. Шевченка.

13. Баладою є

|Г| «Ой на горі вогонь горить».

14. Представником українського бароко є

|Б| Григорій Сковорода.

15. Таємницю безкінечної любові Бога до свого творіння, всепрощаючу любов батьків до своїх дітей розкрито у

|А| притчі про блудного сина.

16. Семен Климовський є автором твору

|Б| «Їхав козак за Дунай».

17. Установіть відповідність між прізвищами письменників та псевдонімами, під якими вони відомі в літературі

1-Б Лариса Косач — Леся Українка

2-В Марія Вілінська — Марко Вовчок

3-Г Ольга Драгоманова-Косач — Олена Пчілка

4-А Григорій Квітка — Основ’яненко

18. Установіть відповідність між героями одного твору

1-Г Терпилиха — виборний

2-Б Устина — Прокіп

3-A Анхіз — Евріал

4-В Петро Шраменко — Брюховецький

19. Установіть відповідність між авторами та героями їх творів

1-Д Т. Шевченко — Лейба

2-Б Марко Вовчок — Устина

3-Г М. Гоголь — Андрій

4-А І. Котляревський — Зевс

20. Установіть відповідність між героями творів та жанрами, до яких ці твори належать

1-В Орел — поема

2-Б Г винтовка — роман

3-Г Бджола — байка

4-А панночка — повість

21. Бурлескно-травестійною поемою є «Енеїда».

22. Послання, памфлет, трактат — це жанри полемічної літератури.

23. Житійна проза, панегірики, апокрифи, шкільна драма, ода — це найпоширеніші жанри давньої літератури.

24. Суржиком і канцеляризмами розмовляють герої твору «Наталка Полтавка».

25. Які основні риси українського бароко та які найвидатніші представники цього літературного стилю вам відомі?

Розквіт бароко (від італійського barokko — дивний, химерний) в українській літературі припадає на XVII-XVIII століття. Для літератури епохи Бароко були характерними мотиви проминання часу, мінливості й химерності людської долі.

Науковці по-різному трактують бароко: як літературну добу, як мистецький рух взагалі, як своєрідний стиль і спосіб мислення. Євген Маланюк зазначав, що бароко — це мозаїка запізнілого Ренесансу (Відродження) і Реформації, які зустріли «на терені нашої Батьківщини величезні поклади культури ще Київської держави середньовіччя». В основі багатьох віршів епохи Бароко лежать притчі зі Святого Письма, описи життя святих чи античні міфи. Цікаво, як стверджують науковці, що в таких віршах співіснують образи-символи різних епох, різних народів.

Основними ознаками бароко в літературі слід вважати метафоричність та символізм. До того ж таким творам притаманні піднесеність стилю, пишномовність, багатюща образна система. Постійну увагу авторів викликали такі образи, як виноградна лоза, душа, смерть.

Яскравими представниками барокової поезії були вірші Лазаря Барановича, Івана Максимовича, Григорія Сковороди, а також Климентія Зиновіїва, який залишив нам у спадок близько двох тисяч народних приказок і прислів’їв у «Приповістях посполитих» та близько трьох сотень своїх оригінальних віршів.

Свої патріотичні почуття представники бароко сміливо виявляли у творах. Наприклад, Климентій Зіновіїв, оспівуючи простих людей, навіть Бога називає першим гончарем (бо він зліпив Адама і Єву з глини), гіперболізує силу запорожців («Про людей православних»).

Серед прозових творів барокові ознаки виявилися також у збірниках проповідей Лазаря Барановича («Меч духовний»), Іоаникія Галятовського («Ключ розуміння»), Антонія Радивиловського («Огородок Марії Богородиці») та в козацьких літописах Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка.

Таким чином, українська література епохи Бароко відображала набутки світової літератури епохи Ренесансу, відтворюючи у поезії чільних представників народу як релігійні, філософські, так і патріотичні мотиви.

Підсумкові контрольні роботи можна знайти тут