ДПА. Відповіді. Українська література. Витвицька

Варіант 15

1. Із загибеллю козака НЕ пов’язана балада

|Г| «Рибалка».

2. Дівчина, через яку Еней («Енеїда») став на поєдинок, —

|А| Лавінія.

3. «Світ мене ловив, та не впіймав» — епітафія на надгробку

|Г| Г. Сковороди.

4. Якову де Бальмену присвячений твір Т. Шевченка

|Г| «Кавказ».

5. Твори «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк» за жанром —

|В| байки.

6. Основними художніми напрямами давньої української літератури є

|Г| монументалізм, орнаменталізм.

7. Жартівливе змалювання у зниженому, пародійному тоні тем і образів, що про них прийнято говорити поважно, —

|В| бурлеск.

8. «Золото — не дівка...» — каже про Наталку («Наталка Полтавка»)

|Г| Макогоненко.

9. Зразком літературного напряму «сентименталізм» є твір

|Б| «Маруся».

10. Григорій Квітка-Основ’яненко —

|Г| «батько» української прози.

11. Складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) — і другорядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом є образ дороги — такі особливості композиції твору

|Г| «Чорна рада».

12. Іван Брюховецький, Яким Сомко — герої твору, що за жанром є

|А| історичним романом.

13. Твори «Всякому місту — звичай і права», «Бджола та Шершень» відносять до літературного стилю

|Б| бароко.

14. Осуд національної байдужості й нагадування «Нема на світі України, немає другого Дніпра» — це одна з порушених проблем твору Т. Шевченка

|Г| «І мертвим, і живим, і ненарожденним...».

15. Псевдонімом Ратай підписував деякі свої твори

|В| П. Куліш.

16. Першим українським історичним романом є твір

|Г| «Чорна рада».

17. Установіть відповідність між героями того самого твору

1-Г Устина — Прокіп

2-Б Кирило Тур — Божий чоловік

3-A Турн — Юнона

4-В Святослав — Ігор

18. Установіть відповідність між героями твору та його автором

1-Г Наум Дрот — Г. Квітка-Основ’яненко

2-Б Кирило Тур — П. Куліш

3-A Устина — Марко Вовчок

4-Д виборний — І. Котляревський

19. Установіть відповідність між характеристикою та героєм

1-Д «...Був парень на все село, де жив. Батькові, матері слухняний, старшим себе покірний, меж товарищами друзяка, ні півслова ніколи не збрехав...» — Наум Дрот

2-Б «...Лучне мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного» — Кирило Тур

3-Г «...Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська... Тілько очі були якісь чудні — так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й читають ізпідтишка чоловіка...» — Брюховецький

4-А хотів «зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву!»— Сомко

20. Установіть відповідність між афористичними висловами з Біблії та їх значеннями

1-Д альфа і омега — початок і кінець

2-Г випити гірку чашу — перетерпіти всі випробування, всі неприємності; яка б не була важка справа, виконати її до кінця

3-A вовк в овечій шкурі — заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності

4-Б одним миром мазані — люди, яких об’єднує якась спільна риса (частіше негативна)

21. Темою твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка» є розповідь про зваблення дівчиною-русалкою молодого рибалки, який піддався її чарам і пропав на дні ріки.

22. Епоха в культурі, основна риса якої — повернення до античності, зближення з природою, — Ренесанс.

23. «Перший... сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва...» — так сказано про твір Т. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля...»).

24. Поет, філософ, байкар, просвітник, педагог — Г. Сковорода.

25. Який образ у поемі Тараса Шевченка «Кавказ» є символом нескореного народу?

На мою думку, у поемі Тараса Шевченка «Кавказ» символом нескореного народу є образ Прометея.

Так, за давньогрецькими міфами, Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям. За це він був покараний Зевсом — прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам. Ця тема стала вічною у світовій літературі. До неї часто звертались різні митці, коли творили образ нескореного борця, який приносить себе в жертву заради щастя людей.

Поема «Кавказ», у якій виведено образ-символ Прометея, побудована, за словами І. Франка, на «загальнолюдській основі. Всяка боротьба за волю, всяке змагання проти «темного царства» знаходить прихильника в нашій поемі. «Кавказ» — се огниста інвектива проти «темного царства» зі становищем загальнолюдського, се, може, найкраще свідоцтво могутнього, всеобіймаючого, щиролюдського почуття нашого поета». Шевченків «Кавказ» з його вулканічним протестом проти зазіхань на волю великого чи малого народу був одиноким винятком у тогочасній літературі всієї імперії.

Як справедливо вважають дослідники, поема «Кавказ» стала першим у світовій літературі антиколоніальним твором.

Окремі частини «Кавказу» склались саме тоді — восени 1845 року, — коли Шевченко дізнався про загибель свого друга Якова де Бальмена. Оптимістичне звучання поеми, особливо першої її частини, пояснюється розвитком подій на Кавказі, де російські війська протягом 1840-1845 рр. зазнали нищівних поразок. Шевченко бачив, що Російська імперія — це молох, який все-таки може бути переможеним. Хоча імперська пропаганда безсоромно прославляла «подвиги» царських військ на Кавказі.

Рядки поеми «Кавказ», присвячені Прометею, викликають майже однозначну образну картину: висока скеля, прикутий до неї Прометей та його кат — орел. Але далі в тексті художній смисл поеми виражається не через зорову образність, а через символ, через символічну змістовність. У поемі орел викльовує у Прометея не печінку (як у міфах), а серце. Печінка зовсім не естетизований орган людського тіла, проте серце здатне набувати найрізноманітніших символічних смислів: «...Що день Божий добрі ребра / И серце розбиває».

У цих рядках — мотив нескореності народу, незнищенності його прагнень здобути волю. Образна картина прикутого до скелі Прометея породжує відповідний смисл: народ (Прометей) не скорений у своєму прагненні до волі. Важливо, що «орел», який є в міфі і якого Шевченко показав у поемі, набув додаткового символічного значення: двоголовий орел був гербом царської Росії.

У Прометея, за Шевченком, «добрі ребра» — перший натяк на позитивне ставлення до кавказьких народів. Надалі мотив співчутливого ставлення до народів, що виборюють свою волю, поглиблюється.

Отож у поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Вислів «не вмирає душа наша» вказує на солідарність самого поета й українського народу з волелюбними кавказцями.

Підсумкові контрольні роботи можна знайти тут