ДПА. Відповіді. Біологія. Барна

26. Принципи класифікації організмів. Таксономічні одиниці

Принципи класифікації організмів. Різноманітність видів вивчає систематика, а екосистем — біогеоценологія та біогеографія. Різні види об’єднують у групи (таксони) різних категорій (рангів), кожна з яких має індивідуальну наукову (латинську) назву. Основні систематичні категорії — це вид, рід, родина, ряд (у ботаніці — порядок), клас, тип (у ботаніці — відділ), царство. Кожен вид слід обов’язково класифікувати, тобто віднести до кожної із згаданих категорій. Наприклад, собака домашній має таку систематичну належність:

Вид собака домашній — Cams familiaris;

Рід Собака — Canis;

Родина Собачі — Canidae;

Ряд Хижі — Carnivora;

Клас Ссавці — Mammalia;

Тип Хордові — Chordata;

Царство Тварини — Animalia.

Крім основних, у систематиці деяких груп організмів застосовують і допоміжні категорії. Найуживаніші з них — це підвид, підродина, надродина, підряд, надряд, підклас, надклас, підтип, надтип, підцарство. Наприклад, вид собака належить до надкласу Чотириногі (Tetrapoda), підтипу Хребетні (Vertebrata) та підцарства Багатоклітинні (Metazoa).

Основним критерієм для створення штучної (формальної) системи є ступінь подібності класифікованих об’єктів. При цьому не враховують дані палеонтології та будь-які інші свідчення еволюції. Такі штучні системи створюють через нестачу даних про історичний розвиток, онтогенез, будову та екологічні особливості певних груп організмів. Наприклад, тривалий час виділяли штучний тип Черви чи відділ Папоротеподібні; до першого відносили плоских, круглих і кільчастих червів та деяких інших червоподібних тварин, до другого — папороті, хвощі та плауни.

Філогенетична, або природна, система базується на кількох принципах: усі сучасні види є нащадками викопних форм, що зумовлене безперервністю життя; видоутворення відбувається переважно завдяки дивергенції, тому кожна систематична група походить від спільного предка, тобто має монофілетичне походження; кожен тип (відділ) має властивий лише йому загальний план будови, який докорінно відрізняється від інших; як нині існуючі, так і вимерлі види входять в єдину класифікацію живого, тобто систематичне місце виду не залежить від часу його існування.

Отже, природна класифікація ґрунтується на розумінні того, що ступінь подібності видів є результатом їхнього історичного походження від спільного предка. Ступінь подібності видів тим менший, що більше розійшлися ознаки порівнюваних видів унаслідок послідовних дивергенцій у минулому.