ДПА. Відповіді. Біологія. Барна

24. Розвиток органічного світу в кайнозойську еру

Кайнозойська ера включає три періоди: палеоген, неоген, антропоген. Усі великі таксони виникли в попередні ери. Тому в кайнозойську еру еволюція відбувається шляхом ідіоадаптацій.

Панують покритонасінні рослини, комахи, кісткові риби, птахи, ссавці.

Уже на початку ери рослинність стає близькою до сучасної. Численні ідіоадаптації забезпечили широке розповсюдження покритонасінних рослини з їх різноманітністю способів запилення, квіток, плодів і насіння, листя, кореневих систем, пагонів.

На початку ери значно поширились теплолюбні рослини тропічного і субтропічного поясів: бамбук, виноград, лавр, пальми, магнолії, у північніших районах — рослини помірного поясу (бук, дуб, вільха, береза, верба).

Жаркий і вологий клімат поступово змінювався сухішим, континентальним. Це призвело до зменшення площі лісів, появи саван, степів із трав’яною рослинністю.

У другій половині ери клімат став холоднішим, тому зменшилась чисельність вічнозелених рослин. Тропічна і субтропічна рослинність відступає на південь, на її місці з’являється тундрова — полярні мохи, полярна верба, карликова береза. Пізніше з потеплінням клімату тундрові рослини відступили на північ, на їх місці поширилась листяна і хвойна рослинність помірного поясу.

У кайнозої інтенсивною є еволюція комах, ароморфні зміни дали змогу їм ще в палеозої заселити сушу: хітиновий покрив захищав внутрішні органи і виконував роль скелета; членисті кінцівки та м’язи у вигляді пучків забезпечували різноманітніші рухи порівняно із червами; поява крил дозволила їм літати; трахеї забезпечували дихання атмосферним повітрям. Комахи заселяють різні середовища життя, у них формуються пристосування до життя в різних умовах: різноманітні типи забарвлення і форми тіла, особливості будови кінцівок, ротового апарату, розвиток з повним і неповним перетворенням.

Завдяки численним ідіоадаптаціям (різноманітні форми дзьоба, забарвлення, особливості будови кінцівок) в кайнозої розповсюджуються птахи.

Ще в крейдовому періоді з’явились яйцекладні, сумчасті і плацентарні ссавці. З яйцекладних до наших днів збереглись лише качконіс і єхидна, що живуть в Австралії. Ці тварини відкладають яйця, у них немає сосків, молоко виділяється на поверхню шкіри, є клоака, температура тіла непостійна. Такі примітивні риси свідчать про стародавність цієї групи ссавців, їхню спорідненість із плазунами.

Примітивну будову мають і сумчасті ссавці, поширені переважно в Австралії, частково — у Південній Америці. їхня головна особливість полягає в тому, що період внутрішньоутробного розвитку їхніх дитинчат дуже короткий, вони народжуються слаборозвиненими, тому мати доношує їх у сумці.

В антропогені кайнозойської ери сформувався теперішній клімат, сучасні види тварин і рослин, з’явилась людина.

Підсумкові контрольні роботи можна знайти тут