Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас

Визвольний похід українського війська в Галичину

Вересень-жовтень 1648 р. — облога Львова.

Загони М. Кривоноса взяли штурмом Високий замок, і місто було приречене.

Жителі Львова зібрали 100 тисяч талерів (1 млн злотих) відкупу. Б. Хмельницький, щоб не руйнувати місто й не дати татарам можливості його пограбувати, взяв викуп і зняв облогу.

Б. Хмельницький вирушив далі до польської фортеці Замостя.

Жовтень-листопад 1648 р. — облога Замостя. Повстанцям бракувало продовольства й одягу. До того ж бездоріжжя не давало змоги підвозити продовольство. Почалася епідемія чуми. Від страшної хвороби загинуло багато козаків, серед яких був і видатний козацький полководець М. Кривоніс.

Облога була знята через:

• труднощі в армії внаслідок осінньої негоди;

• труднощі з постачанням війська та епідемію чуми;

• послаблення підтримки з боку татар, які після облоги Львова основні сили повернули до Криму, а з Б. Хмельницьким залишилася незначна кількість формувань Тугай-бея;

• початок переговорів із новим польським королем і укладення перемир’я.

14 (27) грудня 1648 р. — війська Б. Хмельницького вступили до Києва.

На Софійській площі гетьмана урочисто зустрічало населення, дзвонили дзвони.

Саме в Києві, вважають історики, сталися кардинальні зміни у поглядах гетьмана на основну мету боротьби.

Значення наступу козацького війська у 1648 р.

• На початку листопада 1648 р. майже всі українські землі були визволені з-під польського панування.

• Перемоги 1648 р. дали змогу українцям відчути свою міць.

• Перший рік Національно-визвольної війни став важливим етапом у розробці політичної програми державної розбудови країни.

Змінилися погляди Б. Хмельницького: від козацького автономізму до створення власної незалежної держави.

Програма розбудови Української козацької держави

Лютий 1643 р. — до Переяслава для переговорів прибули польські представники на чолі з А. Кисілем.

У Переяславі розпочалися українсько-польські переговори.

Відповідь гетьмана на умови перемир’я, запропоновані польськими послами, сучасні дослідники розглядають як програму розбудови Української держави.

Польській делегації було чітко подано дві умови:

• український народ буде відстоювати право на власну державу в етнічних межах його проживання;

• Українська держава повинна бути незалежною, соборною. Б. Хмельницький вважав цю державу спадкоємницею Русі-України.

Ці самі ідеї були розвинуті під час перемовин із московськими послами в Чигирині у квітні 1649 р.

Але шлях реалізації програми був довгим і складним:

• усе ще залишалася могутньою Річ Посполита;

• непослідовно й підступно діяв союзник Б. Хмельницького — кримський хан;

• усередині країни існували суперечності між козаками і козацькою старшиною, між селянськими масами і українською шляхтою, що заважало успішній Національно-визвольній війні.

Тому Б. Хмельницький діяв обережно, йшов на компроміси й поступки, шукав нових союзників.

Зборівський договір

Липень 1649 р. — облога Збаража. На допомогу оточеним із Варшави вирушило головне польське військо на чолі з королем Яном II Казимиром. Із півночі наступала литовська Радзивілла. Основна частина козацького війська на чолі з Б. Хмельницьким непомітно для ворога відійшла від Збаража й рушила назустріч королю. Козаки непомітно зайняли позиції поблизу міста Зборова.

Серпень 1649 р. — битва біля м. Зборова.

Польське військо опинилося в катастрофічному становищі. Кримський хан пішов на таємні переговори з польським королем. У боях під Зборовом і Збаражем обидві сторони зазнали значних втрат.

Було укладено Зборівський договір.

Укладення Зборівського договору (8 (18) серпня 1649 р.)

Умови Зборівського договору:

• козацький реєстр мав становили 40 тисяч осіб;

• влада гетьмана поширюється на Брацлавське, Київське, Чернігівське воєводства;

• на цій території без дозволу гетьмана не могли знаходитися польські війська;

• державні посади могли обіймати лише православні;

• шляхта отримала право повертатися до своїх маєтків;

• селяни, що не потрапили до реєстру, повинні повернутися до своїх панів;

• загальна амністія учасникам козацького повстання;

• Київський митрополит став членом сейму;

• у Києві єзуїтам було заборонено засновувати єзуїтські школи.

Значення Зборівського договору:

• вперше в історії українсько-польських відносин Україна отримала з боку Речі Посполитої визнання повної самостійності як козацька держава;

• Зборівська угода давала можливість Б. Хмельницькому вдатися до державного будівництва, розбудовувати Українську козацьку державу.

Висновки:

• Зборівський договір мав велике значення, але не відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни;

• умови договору не задовольняли український народ, який не міг примиритися з тим, що в Україну мали право повернутися польські пани;

• Зборівська угода не відповідала прагненню широких мас визволити Україну з-під влади Речі Посполитої, створити умови для самостійного її розвитку.