Географія. Опорні конспекти. Україна у світі: природа, населення. 8 клас

ТЕМА 4. РЕЛІГІЙНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ

Конспект № 54

Релігійний склад населення

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає світові релігії;

• розуміє поняття «світова релігія»;

• показує на карті та називає регіони домінування світових релігій;

• знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує релігійний склад населення світу, окремих країн, України та її областей;

• характеризує регіональні відмінності релігійних вірувань в Україні;

• оцінює важливість толерантного ставлення до представників інших релігійних громад.

Як виникла релігія. Особливе місце в духовному житті людей завжди посідала релігія. Вона визначає систему світогляду, світосприйняття та ставлення до світу людини, передбачає сукупність звичаїв, обрядів, набір культурних, духовних і моральних цінностей, які зумовлюють поведінку людини.

Релігія (від латинського religio — зв’язок) — це сукупність вірувань і віровчень, які існують у суспільстві. Релігійні вірування та пов’язані з ними обряди виникли ще в первісної людини. Це був фетишизм (шанування неживих предметів і приписування їм надзвичайної сили), анімізм (вірування в духів і безсмертну душу людини), тотемізм (віра у священних тварин і рослини, їх надзвичайну спорідненість із людьми), культ предків. У таких віруваннях божеств було багато. Спершу люди самі здійснювали релігійні обряди. Пізніше це стало заняттям чаклунів, магів, шаманів, жерців, а з часом і духовенства.

З переходом до класового суспільства змінилася і релігія. Люди почали вірити в одного бога. Спершу релігії обслуговували один народ, а з I тисячоліття до н. е. вони починають долати державні кордони.

Сучасні релігії залежно від їх поширення та ролі поділяють на світові, тобто ті, що сповідують в багатьох країнах, і національні, притаманні одному або небагатьом народам. Кожна релігія має свої догмати (вірування, які приймаються бездоказово), священні книги й обряди.

Релігії

Світових релігій три: християнство, мусульманство (іслам) і буддизм. Усі вони виникли в Азії.

Християнство. Найпоширеніша у світі релігія — християнство. Нині у світі налічується близько 2,3 млрд християн, що становить понад 45 % населення планети. Ця релігія зародилася на початку І тисячоліття до нашої ери у Південно-Західній Азії. Священною книгою християн є Біблія, яка складається із Старого та Нового Заповітів. Основу вчення становить віра у Бога Ісуса Христа, який своєю мученицькою смертю спокутував гріхи людей. Бог виступає у трьох обличчях: Бог-отець, Бог-син, Бог-дух святий. Християни вірять у безсмертя душі, загробне життя, у пекло та рай, а також у друге пришестя Христа. Одна з основних заповідей християнства — заклик до терпіння та всепрощення.

У сучасному світі християнство поширилося на всі материки. Це основна релігія вірян Європи, Америки, Австралії та Нової Зеландії. Християнство сповідують також деякі країни Азії (Грузія, Вірменія, Філіппіни) й Африки (Ефіопія, Південна Африка).

В XI ст. через релігійні суперечки християнство розпалося на дві гілки: православ’я та католицтво. А в XVI ст. від католицтва відокремився протестантизм. Ці три течії християнства дуже близькі, проте різняться організацією церкви, обрядами та деякими особливостями вірування.

Розподіл вірян світу

Нині 60 % усіх християн світу є католиками. Поширене католицтво у Південній і частково Центральній Європі, Латинській Америці, на Філліпінах. Католики мають єдиний центр керування — Ватикан, їх глава — Папа Римський. Католицькі костьоли оздоблені скульптурами, не мають ікон, здійснюють пишні обряди. На відміну від православних храмів у костьолах є місця для сидіння прихожан. Молитву католики слухають сидячи. Встають лише в певні моменти служби. Невід’ємним атрибутом костьолу є орган — найбільший духовий клавішний музичний інструмент.

Близько 30 % християн становлять протестанти. їхнє вчення поширилося в Північній і частково Середній Європі, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці. Протестантизм виник як сила опору Ватикану, тому протестанти не підкоряються Папі Римському. Вони вважають, що доля людини визначається не церквою, а Богом, тому й не визнають поділу вірян на клір (духовенство) і мирян. Молитовні будинки протестантів скромні, позбавлені вівтарів, ікон, статуй, дзвонів. Протестантизм вирізняється великою демократичністю та спрощенням обрядів. Богослужіння спрощене: воно зведене до проповіді, молитви, співу псалмів і гімнів рідною мовою.

Православні християни становлять лише 10%. Православ’я — найдавніша, класична гілка християнства. Навіть назву її трактують як «правильно славлю Бога». У православних немає єдиного центру керування, як у католиків, а існують автокефальні національні церкви. Обряди й оздоблення церков вирізняються чистотою та піднесеністю. Православні церкви мають широкі бані, увінчані хрестами. Всередині стіни прикрашені фресками, іконами. Православна церква живе за старим календарем, тому дати релігійних свят не збігаються з католицькими та протестантськими. Поширене православ’я у Східній і Південно-Східній Європі, Росії, Греції, Грузії, частково на Кіпрі.

Мусульманство (іслам). Другою за кількістю вірян світовою релігією є мусульманство (іслам). До цієї віри себе відносять понад 1,5 млрд осіб, що становить 21 % населення світу. Іслам виник на Аравійському півострові пізніше за християнство (у VII ст.), тому запозичив у нього окремі риси. Зокрема, мусульмани також вірять у безсмертя душі, загробне життя, у пекло та рай. Священною книгою ісламу є Коран — основа релігійного та громадянського законодавства мусульман. Мусульмани вірять у єдиного Бога Аллаха. Мусульмани повинні кілька разів на день здійснювати намаз (молитву). Будинок моління мусульман — мечеть. Вона являє собою окрему будівлю з банею. Характерним елементом мечеті є мінарет — кругла, квадратна або багатогранна вежа для заклику мусульман на молитву. Всередині мечеті немає зображень, але бувають на стінах накреслені арабською рядки із Корану. Священними містами мусульман є Мекка та Медина на території Саудівської Аравії. Немусульманину вхід у них заборонено. Правовірний мусульманин хоч раз за життя має здійснити паломництво (хадж) до цих міст.

Іслам переважно поширений у Південно-Західній, Центральній і частково Південно-Східній Азії, Північній, Західній та Східній Африці. Найбільшою мусульманською державою за кількістю вірян є Індонезія. Державною релігією іслам проголошено у 28 країнах світу, все життя яких підкоряється законам Корану. Зокрема, це Пакистан, Афганістан, Іран, Саудівська Аравія тощо. До Європи мусульманство потрапило за часів турецького поневолення. Тепер його сповідують такі європейські країни, як Албанія, Боснія і Герцеговина.

Буддизм. Третьою за кількістю вірян світовою релігією є буддизм. Нині його сповідують до 500 млн осіб, або 7,7 % населення Землі. Створено буддизм було на півночі Індії в VI-V ст. до н. є. Він заперечив наявний поділ людей на стани та проголосив рівні можливості щодо «спасіння». Священні книги буддизму відомі під назвою «Трипітака». Буддійські храми дуже ошатні. Головним атрибутом у них є скульптура Будди, що сидить на квітці лотоса. У деяких течіях Будду шанують тільки як великого вчителя, в інших — як Бога, поряд з яким існує ще багато божеств. Нині буддизм поширений у країнах Східної, Південно-Східної та Центральної Азії. У Монголії, Бурятії (Росія) та на Тибеті він набув форми ламаїзму, в якому особливої уваги надають магічним заклинанням.

Національні релігії. Крім світових, існує ще чимало національних релігій. Найдавніша серед них — іудаїзм, поширений серед євреїв. Цій релігії вже понад 3000 років, тобто на 1000 років більше, ніж християнству. Євреї вірять у єдиного бога Яхве, а свій народ вважають боговибраним. Нині Іудаїзм — державна релігія Ізраїлю. Шлюб, розлучення, смерть, перехід в іудаїзм перебувають виключно у веденні релігійних установ. Існує навіть релігійний суд. Символами іудаїзму є шестикутна зірка та семисвічник менора. Священна книга іудеїв — Тора, або П’ятикнижжя Мойсея. Її ще називають Єврейською Біблією. В ній описане створення світу та людини, історія єврейського народу та Божі заповіді. Створена у IX-V ст. до н. е., Тора стала основою не лише іудаїзму, але й сприяла становленню християнства та мусульманства. Іудеї також читають Талмуд. Синагога — це не храм, а лише місце, де іудеї збираються для молитви, проведення релігійних обрядів та просто для зустрічі одне з одним. Часто при синагогах є школи, де діти та підлітки вивчають Тору. В синагозі проводять святкування народження, повноліття, колись тут засідав місцевий релігійний суд. Храм у іудеї лише один, від якого нині в Єрусалимі залишилася Стіна Плачу — найсвятіше місце євреїв. У ній між каменями можна залишити записку з проханням до Бога.

Жителі Індії та Непалу сповідують індуїзм, який освятив поділ людей на стани. Для кожного стану встановлено суворий порядок, виконання якого дає людині посмертну відплату. В індуїзмі існує кілька мільйонів божеств. Найшановніші з них — Брахма, Шива та Вішну. Індуси вірять у переселення душ, священними тваринами вважають корову, мавпу та кобру. У загальних рисах індуїзм сформувався в перших століттях нашої ери. Священних книг в індуїзмі кілька: це веди, Епос Махабхарата та Рамаяна. Індійські храми дуже пишні, багатоступінчасті. В них символічно передано ідею поступового сходження до неба.

Національними релігіями китайців є конфуціанство та даосизм, створені в VI-V ст. до н. е. Даосизм проголошує віру в багатьох богів і святих. Жерці займаються ворожінням, магією, торгівлею амулетами. У конфуціанстві ж немає не лише жерців, але й Бога. Це — філософське вчення, яке вимагає підкорення старшому за віком або посадою, стверджує, що соціальне становище людей визначене небом.

Японці на підставі культів природи та предків сповідують синтоїзм. За їхніми поглядами світ населений різними духами та божествами — камі, які оточують людину та впливають на її життя. Храм синтоїстів являє собою невелике скромне приміщення, обмежене П-подібними воротами — торіями. Торії являють собою ритуальні ворота без дверей, традиційно пофарбовані у червоне. Вважають, що вони є входом у світ, де панують камі, й кожен може поспілкуватися з ними. Приходячи до храму, увагу духів приваблюють плесканням у долоні або ударом ритуального дзвона. Молебного залу немає. Усі обряди відправляють просто неба.

Слід зазначити, що в Китаї та Японії ті самі люди сповідують кілька релігій одночасно; окрім названих національних вірувань, ще й світову релігію — буддизм.

Жителі ряду країн Тропічної Африки, Океанії, а також окремі племена Азії, індіанці Америки, аборигени Австралії сповідують свої традиційні вірування, так звані примітивні релігії, що подібні до поглядів наших давніх предків.

Отже, населення світу дуже неоднорідне за багатьма біологічними та соціальними показниками.

Держава і релігія. У різних державах склалися неоднакові взаємовідносини державних і релігійних закладів. Є держави з режимом державної церкви. Історично так склалося, наприклад, у Великій Британії, Данії, Швеції, Фінляндії, Італії, Греції, Ізраїлі, що в цих країнах існує переконання в благотворній дії релігії на політику та суспільну мораль. У школах таких країн присутня релігійна освіта. Священики утримуються за рахунок державного бюджету, тому їм держава делегує певні повноваження, наприклад, реєстрацію шлюбів, новонароджених, смертей тощо. У конституціях понад 40 держав світу зафіксовано особливий статус певної церкви.

Є держави, які навіть очолюють духовні особи, наприклад, Ватикан, де головним є Папа Римський. Таким є й Іран, публічну владу очолює довічний лідер мусульманського духовенства. Такі держави називають теократичними. В таких країнах заборонено громадянам сповідувати релігію, відмінну від державної. У них усе життя регулюється релігійними нормами.

В інших державах конституція не надає тій чи іншій релігії статусу державної, але традиційний статус отримують одна або кілька релігій — їм віддають перевагу щодо співпраці у сфері культури, освіти, соціального захисту, допускають священників у збройні сили та виправні установи. Фінансові витрати на утримання служителів культу покриваються з державного бюджету. Такі відносини держави та церкви притаманні, зокрема, Німеччині, Австрії, Іспанії, Португалії, Ірландії.

Нарешті, є країни, де діє принцип відокремлення церкви від держави. Наприклад, у Франції, Нідерландах, Росії. Це не означає однакового ставлення до будь-яких релігій, беруть до уваги усталені століттями традиції. Священики в таких країнах живуть за рахунок пожертв прихожан. Такі держави називають світськими. В них церква відділена від держави, не існує жодної державної чи обов’язкової релігії, визнається свобода релігії та атеїзму, тобто релігійних або антирелігійних поглядів.

Існують також атеїстичні держави, в яких державні органи влади проводять антирелігійну пропаганду та навіть можливі переслідування вірян і священнослужителів. Такою державою був Радянський Союз, де окрім пропаганди й атеїстичного виховання застосовувалися репресії проти священиків і вірян, закривалися та руйнувалися храми.

Релігія в Україні. Україна є світською державою. У ній жодним чином державні органи не контролюють громадян у сфері релігії, керуючись резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи, що декларує невтручання держави в релігійні справи. Водночас держава гарантує захист прав і свобод людини, виступає проти розпалювання релігійної ворожнечі. У Конституції України закріплена свобода волі та совісті громадян, тобто на законодавчому рівні держава затверджує політику віротерпимості, можливості сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, у тому числі для військовослужбовців та ув’язнених. Церковні організації не підконтрольні державі та не мають засобів прямого впливу на органи влади, політичну ситуацію в країні. Водночас на законодавчому рівні зазначено значущість православ’я для історії, культури, державності, моральності, спадкоємності традицій українського суспільства.

Україна — багатоконфесійна держава. В її межах існує майже 35 тис. релігійних громад, які є прихильниками майже 90 конфесій (віросповідань). Але 98 % вірян себе вважають прихильниками християнства. Християнська церква в Україні має понад тисячолітню історію. Вона завжди була осередком культури, формувала етичні норми розвитку освіти й мистецтва, проповідувала принципи любові та справедливості. У давні часи християнство сприяло об’єднанню державних земель навколо Києва.

Понад половини християн в Україні є прихильниками православ’я. Нині воно представлене трьома церквами: Українською православною церквою (УПЦ) Московського патріархату (близько 37 % вірян), Українською православною церквою (УПЦ) Київського патріархату й Українською автокефальною церквою. Кожна має свої монастирі, духовні навчальні заклади, періодичні видання, недільні школи.

Близько 20 % вірян є прихильниками католицької церкви, в тому числі близько 16 % — греко-католиків, а решта — римо-католики. Представники цих конфесій проживають переважно в західній частині України, особливо Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській і Закарпатській областях. Греко-католицьку (уніатську) церкву було створено Брестською унією 1596 р. Вона підкоряється Папі Римському, визнає догмати католицтва, але зберігає православні обряди.

В Україні чимало християнських церков протестантського спрямування. Серед протестантів найбільш відомі євангельські християни-баптисти, п’ятидесятники, свідки Ієгови, адвентисти сьомого дня, харизмати та інші. Кількість прихильників протестантських церков в Україні неухильно зростає.

На мусульманські громади припадає близько 1,2 % кількості релігійних громад. Найбільша кількість мусульман у Криму серед кримських татар. Більше 0,5 % громадян сповідують іудаїзм. Це євреї та караїми.