Географія. Опорні конспекти. Україна у світі: природа, населення. 8 клас

Конспект № 19

Рудні та нерудні корисні копалини

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• показує на карті басейни і родовища корисних копалин: Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцьке родовище залізних руд, Придніпровський марганцеворудний басейн, Ірiанське родовище титанових руд, Побузький хромітово-нікелеворудний район, Артемівське, Слов’янське, Солотвинське родовища кам’яної солі, Калуське родовище калійної солі, Яворівське родовище сірки, Заваллівське родовище графіту;

• наводить приклади корисних копалин щодо їх використання;

• встановлює зв’язки рельєфу з тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території;

• оцінює наслідки видобування корисних копалин і необхідність охорони надр.

Загальне оцінювання рудних ресурсів України. Рудою вважають мінерали та гірські породи, які містять у своєму складі певну частку одного або кількох металів та їх економічно доцільно використовувати для переробки.

Рудні корисні копалини поділяють на кілька груп. Серед них; чорні метали, кольорові, благородні, тугоплавкі, рідкоземельні й інші. Україна має унікальні поклади сировини для плавлення чорних металів (чавуну та сталі). Це різноманітні залізні та марганцеві руди. Водночас в країні недостатньо руд для кольорової металургії.

Розміщення родовищ рудних ресурсів тісно пов’язане з геологічною будовою території. Переважна більшість з них має магматичне або метаморфічне походження. Тому скарбницею руд є Український щит.

Залізні руди. В Україні розвідано 83 родовища залізних руд, у межах яких зосереджено 9 % світових запасів цієї сировини. Левова частка багатих за вмістом металу залізних руд магматичного та метаморфічного походження сконцентровані на Українському щиті.

Рудні ресурси України

Тут знаходиться найбільший в Україні Криворізький залізорудний басейн, який охоплює площу близько 300 км2 і дає майже 70 % усієї залізорудної сировини країни. Руди залягають від поверхні до глибини 2-3 км. Є багаті руди, що містять 50-60 % заліза. Вперше про наявність залізної руди в районі злиття річок Інгулець і Саксагань заявив Василь Зуєв у другій половині XVIII ст. Промислове освоєння басейну розпочалося з другої половини XIX ст. Нині тут видобувають сировину як кар’єрним, так і шахтним способами.

У 20-х рр. XX ст. було відкрите Кременчуцьке залізорудне родовище. Його освоєння розпочато в 1970-х рр. Район розміщений на відрогах Українського щита у долині Дніпра. Руди тут середньої якості (з вмістом заліза 35-38 %), але залягають близько до поверхні.

Найбільш якісні залізні руди знайдено у Білозерському залізорудному родовищі, що у Запорізькій області. В них частка заліза унікальна — майже 65%. Перші ознаки наявності руди тут були помічені у середині XX ст. Нині запаси руд уточнюють.

В чохлі Скіфської молодої платформи знаходяться поклади залізних руд осадового походження Керченського залізорудного басейну. Руди тут бідні за вмістом заліза (30 %). Це так звані бурі залізняки. їх утворення пов’язують з діяльністю залізобактерій на дні давніх мілководних лагун.

Марганцеві руди. В Україні сконцентровано понад 42 % світових запасів марганцевих руд, які розміщені в Південноукраїнському (Придніпровському) марганцевому басейні. До його складу входять Нікопольське, Інгулецьке та Великотокмацьке родовища. Поклади марганцевої руди, які сформувалися внаслідок руйнування поверхні Українського щита, розміщені близько до поверхні. }х розробляють кар’єрним способом.

Руди інших металів. Особливе значення серед руд тугоплавких металів у нашій державі мають поклади титанових руд. їх видобуток в Україні становить близько 20 % від світового. Руди залягають у формі розсипів на поверхні щита у Житомирській (Іршанське родовище) та Дніпропетровській (Самотканське родовище) областях.

На Українському щиті в межах Кіровоградської та Дніпропетровської областей є поклади уранових руд.

Розвідані запаси руд кольорових металів в Україні незначні. Наприклад, на Кіровоградщині видобувають магматичного походження хромітово-нікелеві руди (Побузька група родовищ). Достатні поклади ртутних руд тривалий час розробляли на Донбасі (Микитівське родовище) в межах Донецької складчастої області та в Закарпатті (Вишково).

Крім того, є певні запаси поліметалевих, алюмінієвих, мідних, олов’яних руд. Поклади золота виявлені в багатьох частинах України: Закарпатській (Мужіївське родовище), Кіровоградській, Дніпропетровській, Одеській, Донецькій областях.

Загальне оцінювання нерудних ресурсів України. До нерудних корисних копалин належать ресурси, які використовують у багатьох галузях виробництва. Умовно їх об’єднують за призначенням у такі групи: хімічна сировина, будівельна сировина та технічна сировина. Україна має чималі поклади нерудних ресурсів. Географія залягання покладів нерудної сировини дуже широка у зв’язку з різноманітним її походженням.

Нерудні ресурси України

Хімічна сировина. В Україні відомі унікальні родовища самородної сірки осадового походження. Вони були виявлені у Прикарпатті в середині XX ст. й утворюють цілий сірконосний басейн. Нині тут ведеться активний видобуток сірки як відкритим способом (Роздольське родовище), так і методом підземної виплавки (Яворівське родовище). Більша частина сірки йде на виробництво сульфатної кислоти.

Калійна сіль також має осадове походження. В світі її родовища зустрічаються достатньо рідко. В Україні калійна сіль утворилася внаслідок відступу давнього морського басейну з Передкарпатського крайового прогину. Товщина соленосних шарів тут становить 50-60 м. Вони відомі ще з першої половини XIX ст. Нині найбільшими родовищами калійної солі у Прикарпатті є Калуш і Стебник. З калійної солі виготовляють калійні добрива.

Кухонна сіль має теж осадове хімічне походження. Її найбільші запаси зосереджені на Донбасі в Донецькій складчастій області (Бахмутівське та Слов’янське родовища). Сучасною природною солеварнею є затока Сиваш Азовського моря. Неглибоко залягають потужні соляні куполи у Дніпровсько-Донецькій западині, запаси практично не обмежені. Кухонну сіль також видобувають у Солотвинському родовищі в Закарпатській западині. Кухонну сіль використовують у харчовій промисловості. З неї виготовляють також соду. У соляних шахтах Закарпаття влаштовані лікувальні заклади, де лікують людей від захворювань органів дихання.

В Україні також є незначні запаси фосфоритів, які використовувались для виробництва фосфорних добрив (Поділля).

Будівельна сировина. Україна відома далеко за її межами своїм високоякісним будівельним камінням, яке використовують здебільшого як облицювальний матеріал. Це граніти, лабрадорити, габро. Вони мають магматичне походження, тому їх поклади зосереджені в межах Українського щита. Особливо відомі кар’єри на території Житомирської області, де видобувають всесвітньо відомий українських рожевий граніт. Часто він має вкраплення гранатів, що додає йому особливої краси. Також Україна має значні поклади осадового походження крейди, скляних пісків, різних сортів червоної глини, вапняку-ракушняку.

Україна вирізняється в Європі значними покладами каоліну (білої глини). Каолін утворився в результаті вивітрювання поверхні Українського щита. В нашій країні відомо близько 100 родовищ високоякісної білої глини. Найбільшим у світі є Просянівське родовище на Дніпропетровщині, де потужність шарів сягає 100 м. Відомі також значні родовища білої глини на Житомирщині та Поділлі. Каолін використовують для виробництва порцелянового та фаянсового посуду, декоративної скульптури, як наповнювач під час одержання паперу, для виробництва вогнетривких матеріалів та облицювальної плитки, сантехнічних виробів тощо. Широко розповсюджені піски, глини, вапняки, які використовують безпосередньо у будівництві та для виробництва будматеріалів — цегли, цементу, алебастру, вапна.

Технічна сировина. Україна має поклади якісного графіту (Заваллівське родовище на Кіровоградщині). Він має метаморфічне походження. Утворення графіту в Україні пов’язане з гнейсами Українського щита. За хімічною природою графіт — це чистий вуглець. Його використовують як барвник. Із нього виготовляють грифелі для олівців. Здатність графіту відбивати нейтрони та знижувати їх швидкість використовують на атомних електростанціях.

Для потреб чорної металургії у Придніпров’ї, на Донбасі та у Криму розробляють родовища вогнетривких глин і флюсових вапняків.

Україна відома своїми родовищами коштовного та напівкоштовного каміння: бурштину на Поліссі, яшми у Криму, гірського кришталю й аметисту у Придніпров’ї та Приазов’ї. Також є запаси берилу, чорного кварцу (моріону), розсипи алмазів.

Наша держава відома в світі мінеральними водами різного хімічного складу. У Прикарпатті використовують Трускавецьке (зокрема, вода «Нафтуся») і Моршинське родовища, в Закарпатті — Свалявське, на Полтавщині — Миргородське, на Харківщині — Берегівське. Відомі радіоактивні радонові води у Хмільнику на Вінниччині, які використовують для ванн, що зцілюють захворювання опорно-рухової та нервової систем, порушення обміну речовин. В Україні створено понад 400 санаторіїв і пансіонатів, де використовують цілющі властивості мінеральних вод.

Здавна відомі українські лікувальні грязі. Матеріалом для їх утворення слугують мінерали й органічні рештки, які набувають цілющих властивостей завдяки тривалій дії мікроорганізмів. В Україні грязі використовували народні цілителі ще з XIV ст. Найбільш знані грязьові курорти в Криму (Саки, Євпаторія), на Одещині (Куяльник), Миколаївщині, Донеччині.

Запаси українського озокериту (гірського воску) на Львівщині (Трускавецьке, Бориславське рудовища) є найбільшими в світі. Цю сировину використовують у парфумерії, медицині й окремих галузях легкої промисловості.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.