Географія. Опорні конспекти. Україна у світі: природа, населення. 8 клас

ПЕРЕДМОВА

Шановні патріоти України і прихильники географічної науки!

Ви тримаєте в руках опорні конспекти з курсу «Україна у світі: природа, населення», зміст яких повністю відповідає новій державній програмі з географії для 8 класу, затвердженій 2015 року Міністерством освіти і науки України.

Із попередніх курсів географії ви вже ознайомилися з оболонками Землі, природою материків та океанів, прийомами роботи з географічними картами.

Курс «Україна у світі: природа, населення» розпочне ваше знайомство з нашою державою. Пропонований посібник стане вам надійним помічником у цьому. Він складається зі вступу та чотирьох розділів: «Географічна карта та робота з нею», «Географічний простір України», «Природні умови і природні ресурси України», «Населення України та світу». Матеріали посібника призначено для забезпечення змістовної та якісної підготовки до проведення уроків як учителями-початківцями, так і досвідченими педагогами, із урахуванням державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учня. Посібник також допоможе учням самостійно підготуватись до перевірки знань поточного (до кожного уроку) та тематичного контролю (з окремих тем і розділів). Окрім цього, посібник стане в нагоді випускникам, які самостійно чи на підготовчих курсах готуються до перевірки навчальних досягнень під час вступу до вузів.

Перед розглядом кожної теми запропоновано рубрику, в якій відображено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки школярів згідно зі змістом чинної навчальної програми. Під час ознайомлення з текстом кожного опорного конспекту не намагайтеся його механічно запам’ятати. Зосереджуйте увагу на найважливіших теоретичних положеннях і нових поняттях, виділених у тексті. Засвоїти навчальний матеріал вам допоможуть відповідні ілюстрації — рисунки, картосхеми, схеми, діаграми.

Вивчення ландшафтів України здійснюють за типовим планом. Бажано, щоб ви одразу запам’ятали його логічну послідовність і вміло використовували надалі. Наприкінці посібника ви знайдете додаток «Короткий словник основних термінів і понять», який складено за відповідними розділами і темами курсу.

Паралельно з опорними конспектами для більш якісного вивчення матеріалу вам необхідно використовувати географічний атлас і практикум або робочий зошит із географії для 8 класу.

Сподіваємось, що цей посібник допоможе вам набути ґрунтовних і системних знань із географії нашої держави.

Автори

ВСТУП

Конспект № 1

Фізична та суспільна географія України

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Учень/учениця:

• називає об’єкти вивчення курсу;

• характеризує методи досліджень фізичної та суспільної географії;

• розрізняє суттєві ознаки понять «фізична географія» та «суспільна географія»;

• вміє користуватися джерелами географічної інформації;

• оцінює значення знань із фізичної та суспільної географії для себе й суспільства.

Об’єкти вивчення фізичної географії України. Природні умови та природні ресурси України — об’єкти вивчення фізичної географії, яка належить до природничих наук.

Природними умовами вважають властивості (компоненти, складові) навколишньої природи, які найбільше впливають на життя та господарську діяльність людини.

Насамперед це стосується рельєфу та клімату. Рівнинний рельєф значно зручніший для освоєння території, ніж гірський. Несприятливими процесами для людини є землетруси, зсуви, водна та вітрова ерозія, підтоплення, заболочення тощо. Кліматичні умови зумовлюють можливість вирощування певних сільськогосподарських рослин, розведення свійських тварин. Там, де це необхідно, здійснюють зрошення або осушення земель. Погодні та кліматичні явища також впливають на роботу транспорту, проведення будівельних робіт.

Господарська діяльність людини неможлива без використання природних ресурсів. Під природними ресурсами розуміють компоненти природи, які на певному етапі науково-технічного розвитку використовують у господарстві.

За належністю до компонентів природи виділяють такі основні види ресурсів: мінеральні, або корисні копалини; водні; ґрунтові; біологічні: лісові, кормові, промислово-мисливські. Величезними перспективними природними ресурсами для одержання електроенергії є також енергія Сонця, вітру, внутрішнього тепла Землі, морських течій, хвиль, припливів. Виділяють також рекреаційні ресурси — особливості природи та суспільні об’єкти, які можуть використовуватись для відпочинку, туризму й охорони здоров’я. Рекреаційні ресурси поділяють на природно-рекреаційні та культурно-історичні.

Фізична географія України вивчає закономірності формування та розвитку природи нашої держави як частину географічної оболонки з притаманними їй загальнопланетарними процесами й особливостями прояву на конкретній території. Окремі компоненти природи вивчають спеціальні галузеві природничо-географічні науки — складові фізичної географії: рельєф — геоморфологія, атмосферу — метеорологія, клімат — кліматологія, природні води — гідрологія, ґрунти — ґрунтознавство, поширення рослинності та тварин — біогеографія й інші.

Під час вивчення фізичної географії України ми спочатку познайомимося з загальними рисами природи нашої країни та її природними компонентами, а потім з її великими природними комплексами (ландшафтами). Побуваємо на Українському Поліссі, що зберігає сліди давніх зледенінь, із болотами та сотнями невеликих прісних озер, прадавнім лісом і заплавними луками р. Прип’яті та її численних приток. Помандруємо просторами Лісостепу від букових лісів Розточчя, через погорбоване Поділля з його «Українською Швейцарією» до Дніпровських круч та острівців цілинного лучного степу на Сумщині. Завітаємо у колись безкраї Українські степи, де під вітром колихалися ковила й типчак, ходили табунами дикі коні тарпани, а над неосяжним морем трав літали степові орли, вишукуючи здобич. Відвідаємо зелені Українські Карпати, вкриті ялиновими, смерековими та буковими лісами, багатими на гриби та ягоди. Піднімемося на високогірні полонини, де пасуться отари овець. Насолодимося шурхотом холодних карпатських водоспадів — шипотів. Почуємо звуки гуцульських трембіт. Зазирнемо у чарівний світ Кримських гір, вкритих лісом із ялівцю, кримської сосни та дуба. Помилуємося застиглою у камені величчю вулкану Карадаг. Опустимося на дно Великого Каньйону, почуємо, як стікає краплинами під час літньої спеки водоспад Учансу. Пірнемо під воду Чорного й Азовського морів і дізнаємося, які природні таємниці приховані там від людського ока.

В останні сторіччя посилився руйнівний вплив людини на ландшафти України. Де колись були ліси й болота, де вітер розсіював степом насіння ковили, нині пролягли дороги, осушувальні та зрошувальні канали, постали міста й заводи, розкинулися поля пшениці та соняшнику. На Київському Поліссі сталася найбільша техногенна катастрофа за всю історію людства — аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Все це докорінно змінює природні комплекси України та негативно впливає на природні ресурси. Тому нині неабиякої уваги надають охороні та збереженню природи України, створенню природоохоронних територій. Виникла наука геоекологія, мета якої — дослідити вплив людської діяльності на природні комплекси та запропонувати шляхи зменшення негативного впливу господарства на довкілля.

Об'єкти вивчення географії

Об’єкти вивчення суспільної географії України. З фізичною географією тісно пов’язана інша географічна наука — суспільна географія. Об’єктами її вивчення є загальні закономірності розвитку та розміщення населення і господарства на земній кулі, а також в окремих регіонах і країнах (див. схему Об’єкти вивчення географії). Тобто суспільна географія відповідає на питання не лише де розміщені ті чи інші об’єкти вивчення, але й чому. Суспільна географія містить ряд окремих наук, які мають конкретні об’єкти дослідження: географія населення, географія промисловості, географія сільського господарства, географія послуг, а також політична географія, медична географія, військова географія й інші.

Суспільна географія тісно пов’язана з іншими суспільними науками: економікою, геополітикою, історією, правознавством. У зв’язку зі збільшенням обсягів видобутку сировини, недосконалими технологіями виробництва, безгосподарністю та споживацьким ставленням до природи надзвичайно важливим є екологічний аспект суспільної географії.

У 8 класі ви познайомитеся з географією населення, дізнаєтеся про чисельність населення та середню тривалість життя в світі та Україні, а також причини, що впливають на них, заходи впливу держави на регулювання чисельності населення. Вас зацікавлять питання про статево-віковий, національний, релігійний склад населення: з’ясуєте, кого більше на Землі і в Україні — чоловіків чи жінок, молодих людей чи літніх, скільки проживає націй у світі та в нашій державі, як і чому розпорошені українці по світу. Ви дізнаєтеся критерії розмежування понять «місто» і «село», якими бувають міста за кількістю населення та функціями, як впливають міста на довкілля. Ви матимете можливість познайомитися з зайнятістю населення у різних видах господарської діяльності, основними демографічними проблемами сьогодення.

Найважливішою метою дослідження суспільної географії є пошук раціонального розселення, розміщення господарства й оптимізація співвідношення між розвитком суспільства та природи.

Методи географічних досліджень. Попри те, що різні аспекти природи, населення і господарства України вже тривалий час досліджують учені-географи, значна частина природних і суспільних процесів та явищ потребують подальшого вивчення. Адже ці процеси зазнають постійних змін, особливо внаслідок зростання впливу господарської діяльності на природу, технічної озброєності суспільства, зміни чисельності населення та його сфер зайнятості.

Методи географічних досліджень

Науковці для досліджень застосовують комплекс традиційних і новітніх методів. Серед найпоширеніших класичних методів є безпосереднє спостереження за процесами, які відбуваються у навколишньому середовищі. Географічна інформація знаходиться навколо нас. Її лише варто помічати, аналізувати та запам’ятовувати. Тому провідне значення для географа-дослідника мають власні спостереження в експедиціях (з лат. — похід, приведення до ладу). Їх завдання: зібрати географічний матеріал на місцевості. Залежно від об’єкта вивчення експедиції бувають різними: геологічні (щодо вивчення будови земної кори), ґрунтознавчі, картографічні (з метою зйомки місцевості для подальшого створення карт), гідрологічні (для ознайомлення з водоймами), біогеографічні (вивчення органічного світу певних територій), етнографічні (дослідження культурно-побутових особливостей і традицій населення) тощо. Якщо в дослідженнях на місцевості беруть участь учені різних спеціальностей, експедиції називають комплексними. Географи-любителі неабиякі знання з географії можуть одержати під час екскурсій на природу, до міста та країн, а також із туристичних маршрутів і мандрівок.

Збирають географічну інформацію також у спеціальних установах, які працюють постійно на одному місці. Їх називають стаціонарними (з лат. — нерухомий). Приміром, за змінами погоди спостерігають на метеорологічних станціях. Стан водойм оцінюють на гідрологічних постах. Зібрану під час експедицій і стаціонарних досліджень інформацію аналізують та узагальнюють у спеціальних наукових установах та університетах.

Широко застосовують історичний метод. Це своєрідний аналіз природних змін і суспільних об’єктів протягом певного періоду. Всі сучасні географічні об’єкти та процеси є результатом тривалого історичного розвитку.

Картографічний метод дозволяє зобразити об’єкти, процеси та явища за допомогою системи умовних знаків. Він передбачає складання й аналіз тематичних карт. Для складання прогнозів щодо динаміки розвитку окремих процесів і явищ на певній території застосовують порівняльно-географічний метод дослідження. Для виявлення закономірностей розвитку природи використовують сучасні космічні методи дослідження території України, які здійснюють за допомогою аеро- та відеокосмічної зйомки. Вони дозволяють швидше та точніше вивчити процеси, які відбуваються на нашій планеті. Зокрема, це стосується передбачень погоди, пошуків корисних копалин, створення точних географічних карт. Методи математичної статистики дозволяють аналізувати й обробляти цифрові дані та будувати на їх підставі різноманітні графіки, діаграми, складати карти, робити прогнози. Особливо широко цей метод застосовують у суспільній географії. Результати вивчення навколишнього світу відображено і в різноманітних джерелах географічної інформації.

Різноманітність джерел географічної інформації. За багато століть накопичено чимало знань із географії світу та нашої держави. Більшість із них зібрано у різноманітних за змістом і призначенням книжках.

У школі головним джерелом інформації є підручник, у якому відібраний необхідний навчальний матеріал, його виклад спрощений, лаконічний та зрозумілий. Є запитання та завдання, які дають змогу перевірити й оцінити рівень своїх знань.

Джерела географічної інформації

Допитливих учнів зацікавлять енциклопедії (з грецької — навчання з усього кола знань). Ці видання є науковими або науково-популярними книжками, які містять систематизований обсяг знань або із загальних питань, або ж із певного предмета. Енциклопедії бувають універсальними, тобто з усіх галузей знань, та галузеві — з певної науки. Географічну інформацію містять як універсальні енциклопедії, так і спеціальні географічні. Існує Географічна енциклопедія України (ГЕУ) у трьох томах, яку було видано наприкінці XX століття, вона містить приблизно 7,5 тисяч статей про природні умови, природні ресурси, населення і господарство нашої країни. Це перша й єдина науково-популярна енциклопедія України географічного змісту.

Короткі відомості наукового, побутового або практичного характеру містять довідники. Існує чимало довідників про країни та народи світу, природні й суспільні явища, які значно розширять ваші знання з географії. Деякі довідники містять статистичні дані.

Різновидом довідника є словник — довідкова книга, яка дає короткі відомості про значення, походження та вживання певних слів. Для географії найважливіші енциклопедичні словники, в яких розтлумачено основні географічні терміни. Пояснення походження географічних назв подано в топонімічних словниках(з грецької «топос» —місце, «оніма» — ім’я, назва).

Багато відомостей про природу, побут, культуру, традиції та життя людей міститься також в художній літературі. Читаючи книжки про пригоди та мандрівки, звертайте увагу на географічну інформацію. Адже більшість авторів, які пишуть про далекі подорожі, самі їх здійснювали й на власні очі бачили описані ними географічні явища та об’єкти.

Особливим джерелом географічних знань є географічна карта. На ній міститься стільки інформації, скільки на десятках і сотнях сторінок книжок. Тому карта — дуже зручне джерело географічної інформації, якого не мають більшість інших наук. Зібрання географічних карт називається атласом.

Книжки та географічні карти — прекрасні джерела інформації, проте вони мають властивість із часом морально і фізично застарівати. Особливо швидко змінюються статистичні дані про чисельність населення, господарство, відомості про країни, політичні події. Тому для того, хто хоче перебувати завжди у вирі подій і знати найостанніші новини з усього світу, допоможуть засоби масової інформації: газети, журнали, телепередачі, радіопередачі, Інтернет.

Із зібраними матеріалами мандрівок та експедицій учених-дослідників можна познайомитися в музеях (з грецької — храм муз). Перші музеї виникли ще в XV-XVI ст. й нині є важливим джерелом пізнання навколишнього світу для широкого загалу. Музейний фонд України налічує близько 5 тисяч різних установ, серед них понад 470 державних і комунальних музеїв. Для географів найбільш цікавими є природничі, етнографічні та краєзнавчі музеї. В них зберігають і демонструють зразки мінералів та гірських порід, цікаві екземпляри рослин і тварин, скам’янілі рештки найдавніших живих істот, а також історичні та культурні пам’ятки. В Україні з 1964 року створено 14 музеїв просто неба, де експонати розміщені на відкритому просторі. Перші з них були створені у Переяславі-Хмельницькому та Києві, потім — в Ужгороді, Львові («Шевченківський Гай»), Чернівцях. Національний музей народної архітектури та побуту України знаходиться у селі Пирогів на південній околиці під Києвом, де зібрано 275 архітектурних експонатів народного будівництва з усіх історико-етнографічних регіонів України: садиби, дерев’яні церкви, вітряки.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст