Відповіді до екзамену - історія країн Європи та Америки

65. Глобальні проблеми сучасності.

В другій половині XX століття людство зіткнулося з проблемами справді глобальних масштабів. Мова йде про процеси та явища, які охоплюють сфе­ру взаємодії природи та суспільства, людину та її довкілля, а також стосунки між соціальними спільнотами - народами і державами.

Загальні особливості всіх цих проблем полягають у тому, що вони на­брали планетарного характеру і стосуються народів усіх континентів, загро­жують людству серйозним регресом у розвитку продуктивних сил, потребу­ють невідкладних рішень та дій, спрямованих на попередження й подолання небезпечних для життєдіяльності і безпеки громадян явищ та процесів, ви­магають колективних заходів і зусиль з боку всіх держав, всієї світовоїспільноти.

Упродовж багатовікової історії людство користувалося дарами приро­ди, не задумуючись над наслідками своєї діяльності. Із розвитком матері­ального виробництва і збільшення народонаселення різко зросли потреби людей у природних ресурсах. Проте можливості природи не безмежні.

Наслідки людської діяльності позначилися на всіх компонентах довкі­лля: на атмосфері і кліматі, водних ресурсах, на грунтах, надрах, флорі та фауні. Особливу небезпеку викликає високий рівень забрудненості атмосфе­ри в результаті викидів промисловими об'єктами і транспортом отруйних речовин. В деяких місцях планети у повітрі виявлено до 200 і більше шкідли­вих для людини речовин, а їхній сумарний вміст перевищує допустимий рівень в десятки і більше разів.

Інша загроза - виснаження озонового шару в атмосфері, що супровод­жується глобальними кліматичними змінами. З'явився і такий небезпечнийфеномен як парниковий ефект.

У загрозливому стані опинилися водні ресурси не лише річок і озер, а й морів і океанів. З часу другої світової війни споживання води в масштабах планети зросло в 4 рази. У результаті господарської діяльності зникають ріки,озера, цілі моря. Близько 40 відсотків населення планети потерпає від не­стачі води.

Величезне значення для збереження біосфери, всього живого на Землі мають грунти, оскільки 98-99 відсотків продуктів харчування людина отри­мує в результаті їх використання. Водночас результат людської діяльності найзгубніше позначився на стані грунтів. Людство вже втратило близько 2 млрд. га колись родючих земель, перетворивши їх в пустелі, або непридатні для рільництва території. Аналогічна доля спіткала і лісові масиви, які заминуле століття скоротилися на одну третину.

Гостро посталії проблеми енергозабезпечення та харчування (нині не-. доїдають у світі 840 млн. осіб); викликають тривогу демографічні процеси. Демографічні зрушення нині перетворилися у самостійну проблему світо­вого значення. Якщо упродовж першої половини XX століття загальна кількість жителів Землі збільшилася на 1 млрд. осіб -з 1,5 млрд. до 2,5 млрд., або на 2/3, то в наступне десятиріччя вона зросла на 3,5 млрд., або в 2,4 раза,сягнувши 1999 року 6 млрд. осіб. За прогнозами, до 2005 року населення планети може скласти 8 млрд. осіб. При цьому різке зростання народонасе­лення припадає на країни, що розвиваються, які до того ж потерпають відрізних соціальних та економічних негараздів.

Внутрішня проблема світового демографічного зрушення - це потуж­ний процес "омолодження" населення в групі країн, що складають "третій світ", і, навпаки, старіння населення в розвинених країнах. Забезпеченнязайнятості працездатних молодих людей в країнах, що розвиваються, є сьо­годні однією з найгостріших соціальних проблем, яка набрала міжнародно­го значення. Натомість збільшення людей пенсійного віку у розвинених краї­нах лягає важким тягарем на систему соціального забезпечення.

До інших світових проблем слід віднести необхідність контролю над озброєннями, ліквідацію зброї масового знищення, боротьбу із злочинністю, наркоманією та тероризмом.

Таким чином, вперше у світовій історії гостро постало питання: зара­ди збереження життя на Землі, виживання цивілізації потрібно шукати шля­хи розумної і справедливої організації взаємин між народами і державами. Це передбачає передовсім виключення насильства з практики міжнародних відносин, орієнтацію на компромісне розв'язання складних, особливо ж кон­фліктних проблем, які загрожують людству та міжнародній безпеці; здійснення заходів, які гарантують стабільність світової економіки загалом, її екологізацію і наступний розвиток. Іншими словами, необхідно перейти від мо­делі світу, базованого на балансах військової сили, рівноваги, страху, проти­борства до моделі "позитивного світу", тобто світу, який ґрунтується на спільних цілях, прагненнях, ідеалах, світу, який визнає і обстоює, хоч би в основному, фундаментальні загальнолюдські цінності.