Історія України опорні конспекти 9 клас

Повсякденне життя різних верств місцевого населення

В елементах одягу та конструкції житла чітко простежувалася їхня належність до певного майнового та соціального стану, тих чи інших груп населення. Заможні верстви вдягалися у дорожчий та добротніший одяг, виготовлений часто з привізних тканин. Бідняки, як правило, не мали найнеобхіднішого це саме стосується також житл. Поміщики, міська верхівка мешкали у справжній палацах, у спорудженні та оформленні яких використовували цінні породи дерев, дзеркала, шкіра, килими. Прості ж селяни мешкали у невеличких курних хатках.

Українська хата мала нерухомі меблі: лавки, полиці, жердки, які виготовляли одночасно з хатою і вони становили одне ціле. Рухомих меблів було мало: стіл, ослін, скриня, колиска тощо.

Майже четверту частину хати займала піч, розташована праворуч або ліворуч від дверей. У різних районах України печі були різної конструкції, по-різному оздоблювали їх ліпленими деталями, розписами чи кахлями. Побутували прикмети і повір’я, пов’язані з піччю під час переходу в нову хату. Якщо вогонь, запалений уперше, горів ясно, то й життя буде веселе, якщо тьмяно і дим ішов на хату, то це до сварки.

У печі готували страви, на печі відпочивали, лікувалися. Часто селянські хати були бідними, непривабливими.

В одній урядовій записці читаємо про життя селян Правобережної України цього періоду:

„Житло селянина ледве нагадує людське житло, часто ним користуються спільно з худобою. Ні в хатньому начинні, ані в одежі, ані в страві, ані в рільництві, ані в засобах до переїзду — не видно таких речей, які виробляють мануфактурні заклади. Нема в нашого селянина ні ліжка, ні стільця, ні ножа, ні виделки, ні шкла, ні фаянсу... ”.

„Села нужденні, мізерні, хати курні, темні, тісні, вонючі, низькі, вулиці болотисті, плоти криві, повалені, мости діряві, селянин нужденний, невільний, мучений палкою й нагаями, орендар заможний, його палати багаті й пишні”.

Так описував життя селян у Галичині невідомий автор у 1848р.

Підсумки

Учитель організовує роботу зі збору краєзнавчого матеріалу, написання рефератів, спогадів, розповідей, роздумів, з розробки учнівських проектів, пошуку зразків матеріальної та духовної культури свого краю.