Із польської шляхти Правобережжя виокремилася група студентів, яка вирішила служити українському народові, зблизитися з ним.

Хлопоманами називали тих, хто присвятив себе справі українського народу.

Ідеолог, натхненник хлопоманів — Володимир Антонович, студент випускного курсу Київського університету.

Мета хлопоманів:

• демократизація суспільних відносин;

• активна служба народові;

• скасування кріпацтва;

• ліквідація царизму;

• встановлення демократичної республіки на основі добровільного співжиття росіян, українців, поляків.

Для досягнення мети вони обрали шлях без насильства й терору, а через освіту і виховання національної свідомості простого люду.

Погляди В. Антоновича активно підтримали:

Тадей Рильський, Борис Познанський,

Кость Михальчук, Павло Житецький та інші.

Вони розмовляли українською мовою, вбиралися в національний одяг, дотримувалися народних звичаїв та обрядів. Під час студентських канікул вони:

• мандрували селами;

• збирали народні пісні, казки, прислів’я, звичаї та обряди;

• розповідали Селянам про славне минуле України.

На зламі 1860 — 1861 pp. гурток хлопоманів припинив існування з власної ініціативи.