Історія України опорні конспекти 7 клас

Міста і міське життя

У добу становлення феодального суспільства з подальшим розподілом праці, зі зростанням ремісничого виробництва і торгівлі розширюються функції старих міст та з’являється багато нових. Міста ставали адміністративними, політичними, культурними центрами, осередками ремісничого виробництва і торгівлі Кількість міст поступово зростала:

• ІХ - Х ст. У Київській Русі вже було 20 міст: Київ, Новгород, Псков, Чернігів та інші, які стали центрами ремесла торгівлі;

• XI ст. Міст було більше сотні;

• XIII ст. Налічувалося вже близько 300 поселень міського типу, з яких понад 100 - міста. В них мешкало до 15% населення Русі.

На Русі, на відміну від країн Західної Європи, не було занепаду міст у період раннього середньовіччя. Недарма іноземці називала Київську Русь країною міст.

Міста були огороджені ровами й валами. Кожне з них малі міцно укріплений дитинець (центральну частину міста), де зосереджувалися органи влади й управління, та посад, у якому мешкало торгово-ремісниче населення міста.

Населення міст поділялося на:

• багатих купців і лихварів;

• середні верстви населення:

- цехових майстрів;

- ремісників;

- середніх торговців;

• міську бідноту:

- розорених ремісників;

- дрібних торговців;

- підмайстрів;

- учнів у майстернях ремісників;

- наймитів;

- слуг;

- чорноробів.

Багато княжих і боярських дворів були розташовані в містах або біля них. У руках князів і бояр зосереджувалися великі багатства. Так, лише в Києві на території князівських і боярських дворів знайдено понад 60 скарбів.

Значних успіхів у той час досягнуто у розвитку ремесла, що, як і в західних країнах, було наслідком подальшого процесу розподілу прані, відокремлення ремесла від сільського господарства. В ремісництві тільки із заліза асортимент виробів налічував 150 назв. У цей час з’являються добре вироблені ремісничі інструменти: сокира, долото, щипці, скоби, стріли тощо.

Подальший розвиток процесу поділу праці, розширення ремісничого виробництва та закріплення певних його видів за окремими регіонами сприяло пожвавленню торгівлі в Київській Русі.

На противагу середньовічному Заходу, де земельна аристократія не займалася торговельною діяльністю, в Київській Русі торгівлю активно вели не лише купці, а й сам князь, а також князівські боярські слуги, міщани.

У містах постійно торгували різними товарами - відбувалися торги, які збиралися раз, а іноді і два рази на тиждень. На торги сходилися і з’їжджалися селяни з навколишніх сіл, привозили на продаж продукти сільського господарства, а купували предмети міського виробництва, яких не виготовляли сільські ремісники.

Щорічно у великих містах відбувалися ярмарки, на які з’їжджалися купці з усієї Київської Русі, а також з інших країн.

Висновки

1. Господарське життя Київської Русі відбувалося за умов подальшого розвитку феодальних відносин.

2. Господарство Київської Русі від самого початку його існування мало натуральний характер, за якого продукцію виробляли не на ринок, а для задоволення потреб самого виробництва.

3. Ремесла й промисли посідали важливе місце в економіці Київської Русі, сприяли поділові праці, зростанню і розширенню торгівлі.

4. Становлення феодалізму викликало нові соціально-економічні процеси, великі зрушення в громадському житті, появу нових верств населення в суспільстві Давньоруської держави.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.