Всесвітня історія опорні конспекти 11 клас

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Наслідки Другої світової війни для Великої Британії

1. Велика Британія вийшла з війни в числі переможців, але зі значно послабленим економічним і політичним потенціалами.

2. Під час війни Велика Британія втратила:

• 25 % національного багатства;

• 30% торгового флоту;

• зовнішні ринки;

• 25% закордонних капіталовкладень;

• зовнішній борг становив 3,4 млрд фунтів стерлінгів домініонам і 10 млрд фунтів стерлінгів США;

• послабились зв’язки з Колоніями. У 1947 р. експорт США в британські колонії перевищував британський на 70%.

3. Післявоєнна відбудова відбувалася дуже швидко:

• зростання виробництва становило 6% за рік;

• уже в 1947 р. Велика Британія досягла довоєнного рівня виробництва.

Утім застаріле устаткування обновлювалося дуже повільно.

Висновки

1. Внаслідок швидкої відбудови господарства Велика Британія знову почала, посідати значні позиції у світі — за обсягом промислового виробництва друге місце після США.

2. Проте Велика Британія відставала у найважливіших галузях промисловості, а тому почалося уповільнення темпів зростання. На початку 60-х рр, вона посідала вже третє місце, а наприкінці — четверте.

Внутрішня політика лейбористських та консервативних урядів у 40-70-х рр.

Велику роль у політичному житті Великої Британії відігравали дві партії — Лейбористська і Консервативна, які по черзі приходили до влади.

Роки

Партія, що стояла при владі

Уряд

очолював

Заходи

1945-1951

Лейбористська

Ютемент Еттлі

1. Затвердив економічну програму розвитку “обличчям до майбутнього”.

2. Здійснив націоналізацію багатьох галузей економіки:

• англійського банку;

• газової, вугільної промисловості;

• телеграфу і радіозв’язку;

• низки електростанцій;

• залізничного транспорту;

• низки авіакомпаній.

Усім власникам націоналізованих підприємств уряд виплатив компенсацію в розмірі 2,5 млрд фунтів стерлінгів.

3. Намагався посилити державне регулювання економіки.

4. У 1945-1948 pp. було створено систему соціального забезпечення:

• підвищено зарплату понад 10 млн працівникам;

• запроваджено безплатне медичне обслуговування;

• розширено допомогу у зв’язку з безробіттям;

• скасовано антипрофспілкові закони;

• розгорнув масштабну програму житлового будівництва.

Висновки

1. Націоналізація базових галузей промисловості не сприяла економічному піднесенню країни.

2. Реформи спричинили значне зростання Державних витрат, що призвело до зростання дефіциту державного бюджету.

Роки

Партія, що стояла при владі

Уряд

очолював

Заходи

1951-1964

1951-1955

1955-1957

1957-1963

1963-1964

Консервативна

Вінстон

Черчилль

Е. Іден Гарольд

Макміллан

А. Дуглас Х’юм

Всі уряди консерваторів проводили такі заходи:

1. Провели часткову денаціоналізацію.

2. Під тиском інфляції стримували

зростання заробітної плати.

3. Скоротили імпорт промислової

продукції, сировини і продуктів харчування.

4. Зміцнили фінансово-кредитну систему.

5. Скоротили асигнування на освіту, соціальне страхування.

6. Підвищили ціни на побутові послуга.

Висновок

У зв’язку з низькими темпами економічного розвитку Велика Британія наприкінці 50-х pp. перемістилася з другого місця на третє в світі з виробництва внутрішнього національного продукту.

1964-1970

Лейбористська

Гарольд Вільсон

1. Проводив політику “соціального контракту” і поворот до Європи.

2. Сприяв інвестиціям приватних капіталів, у тому числі й іноземних.

3. Обмежив зростання зарплати на 3,5% на рік.

4. Були збільшені податки.

5. У 1967 р. провів девальвацію фунта стерлінга, тобто зниження вартості фунта до долара, що спричинило зростання цін на тарифи.

6. У 1968 р. загострилася Ольстерська проблема — зіткнення католиків та протестантів у Північній Ірландії (Ольстері).

Висновки

1. Піднесення економіки не відбулося.

2. Невдача спіткала лейбористів і в галузі національної політики, загострилася ольстерська проблема.

3. Наприкінці 60-х pp. популярність лейбористської партії знизилася, стався розкол у самій партії.

Роки

Партія, що стояла при владі

Уряд

очолював

Заходи

1970-1974

Консервативна

Едвард Хіт

Країну охопила криза 1973-1975 pp.

1. Уряд намагався прискорити темпи економічного зростання.

2. Надавав субсидії приватному бізнесу.

3. Заморозив (залишив на незмінному рівні) заробітну плату.

Висновок

Уряд Едварда Хіта не знайшов ефективних важелів, щоб вивести економіку з кризи. Виробництво скоротилося на третину, різко зросло безробіття.

1974-1979

1974-1976

1976-1979

Лейбористська

Гарольд

Вільсон

Джеймс

Каллаген

1. Значна увага приділялася державному сектору господарства і допомозі малозабезпеченим.

2. Збільшили податки на великі монополії, що призвело до вивезення капіталу за кордон.

3. Джеймс Каллаген отримав значні кредити (2,3 млрд фунтів стерлінгів) від Міжнародного валютного фонду та 2 млрд фунтів стерлінгів від Банку міжнародних розрахунків.

Висновки

1. Лейбористські уряди не зуміли подолати труднощів — інфляції, безробіття, банкрутства,

2. Велика Британія була охоплена глибокою кризою 1974-1975 pp. і в той час її називали “хворою людиною Європи”.

Ольстерська проблема

1968 р. Загострилася ситуація в Північній Ірландії (Ольстері). Почалися міжобщинні зіткнення католиків та протестантів. Корінні ірландці сповідують католицизм і вони становлять 1/3 населення Ольстера. Більшість населення Ольстера — це протест анти, нащадки англійських та шотландських переселенців ще з часів Олівера Кромвеля. Проблема Ольстера — це не тільки національна, релігійна, а й соціальна проблема, бо політична й економічна влада належить здебільшого англійцям-протестантам.

Жовтень 1968 р. Була організована мирна демонстрація католиків, яку розігнала поліція. Під час цієї акції постраждало 77 осіб. Активізували терористичну діяльність збройні протестантські угруповання. В провінції почався терор.

1969 р. З метою припинення тероризму, під час якого загинуло кілька тисяч чоловік, було введено 30-тисячну британську армію.

Ірландська республіканська армія (таємна екстремістська організація католиків) почала терор проти англійських солдатів.

1972 р. В Ольстері було запроваджено пряме правління з Лондону. Бажаних наслідків це не дало. Покінчити з екстремізмом і тероризмом в Ольстері не вдавалося протягом тривалого часу. Великій Британії доводилося щорічно витрачати 3 млрд доларів на утримання 17 тис. солдатів в Ольстері. З приходом до влади лейбористської партії на чолі з Тоні Блером (1997 р.) почалися переговори за мирне врегулювання конфлікту.

Проте Ольсгерську проблему так і не врегульовано до сьогоднішнього дня. Час від часу спалахують конфлікти.

11 лютого 2000 р. Лондон знову запровадив в Ольстері пряме правління.

Зовнішня політика лейбористських та консервативних урядів у 40-70-х pp.

Після Другої світової війни Великій Британії довелося визнати головну роль США.

1947 р. Велика Британія прийняла “план Маршалла”.

1948 р. Стала членом Західноєвропейського союзу.

1949 р. Вона стала членом НАТО. Американці отримали право розмістити на англійській території ядерну зброю. 1953 р. Велика Британія стала володарем атомної зброї, взяла активну участь у створенні воєнно-політичних блоків західних держав (СЕНТО, СЕАТО). Уряд Г. Вільсона (1964-1970 pp.) надавав підтримку США у В’єтнамі, Ізраїлю на Близькому Сході, добивався прийняття Великої Британії в “Спільний ринок” (вступила в 1973 p.),

1982 p. М, Тетчер здійснила військову акцію проти Аргентини, війська якої висадилися на Фольклендських островах, внаслідок чого там було відновлено британський суверенітет.

На сьогодні Велика Британія:

1. Бере участь у провідних організаціях Заходу.

2. Мас значний ядерний потенціал.

3. Підтримує тісні стосунки зі США.

4. Бере участь у миротворчих акціях: у Косово (35 літаків, 13 тис. військовослужбовців, загальні витрати 250 млн фунтів стерлінгів) та інших точках планети.

5. Підтримала своєю військовою силою вторгнення американських військ в Ірак (березень 2003 p.). Її війська продовжують перебувати в Іраку.

Ліквідація Британської колоніальної імперії

Після Другої світової війни почався розпад Британської колоніальної імперії під тиском національно-визвольних рухів.

1947 р. Індостан було поділено на домініони — Індійський. Союз та Пакистан.

1947 р. В офіційних документах назва “Британська імперія” замінюється назвою “Британська співдружність націй”.

1948 р. Права домініону отримав Цейлон (нині Шрі-Ланка).

1948 р. Бірма проголосила незалежність.

26 січня 1950 р. Незалежність проголосила Індія.

Колонії — країни або території, що перебували під владою іноземної держави (метрополії), позбавлені політичної та економічної незалежності, управлялися на основі спеціального режиму.

Метрополії — держави, що володіли колоніями.

Домініони — самоврядна частина колишньої британської імперії.

14 грудня 1960 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла декларацію “Про надання незалежності колоніальним країнам і народам”, яка відіграла важливу роль у звільненні колоній.

Наприкінці 50-х — на початку 60-х pp. Відбулася деколонізація англійської Африки. Незалежність отримали:

1957 р. — Золотий Берег (Гана);

1960 р. — Нігерія;

1961 р. — Сьєра-Леоне,

1962 р. — Уганда;

1963 р. — Кенія і Занзібар;

1964 р. — Замбія.

Деколонізація — звільнення від колоніальної залежності. Велика Британія втрачає свої колоніальні володіння в різних

частинах світу: в Південно-Східній Азії — Малайзія (1963 р), Бруней (1983 p.); на Близькому Сході — Трансіорданія (нині Йорданія)-— 1946 р., Кувейт (1963 p.); в Карибському басейні та Океанії — Ямайка, Барбадос, Науру, Фіджі та ін.; в Середземному морі — Мальта (1964 p.).

До 1990 р. припинила існування Британська колоніальна імперія.

1997 р. Колишня британська колонія Гонконг увійшла до складу Китаю.

Більшість колишніх британських колоній входить до Британської співдружності націй, яка була створена на основі Вестмінстерського статуту 1931 p., але сучасних форм набула після Другої світової війни.

1998 р. Британська співдружність націй об’єднувала 54 держави (Велику Британію та її колонії, які отримали незалежність).

Економічну вигоду Співдружності приносить:

• сприятливий візовий клімат;

• уніфікація діловодства;

• надання економічної, технічної і технологічної допомоги. Велика Британія має від Співдружності теж значні вигоди.

Значно зростає обсяг торгівлі між країнами Співдружності та Великою Британією, який перевищує обсяг торгівлі з ЄС.

З членів Співдружності вийшли такі країни:

Бірма (1948 p.), Ірландія (1949 p.), Судан (1956 р.), ПАР (Південно-Африканська Республіка) (1961 р:), Пакистан (1972 р.).

“Тетчеризм”

1979 р. До влади у Великій Британії прийшли консерватори на чолі з М. Тетчер, першою жінкою в історії країни, яка очолила британський уряд.

Тетчеризм — це соціально-економічна політика за правління М. Тетчер.

Заходи

1. Державне регулювання економіки обмежувалося.

2. Уряд сприяв відродженню приватного підприємництва, якому було надано повну свободу дій.

3. Націоналізовані підприємства були продані приватному сектору (відбулася приватизація нафтової, авіакосмічної, суднобудівної та інших галузей промисловості, вантажного транспорту та частини комунальної власності).

4. Збільшувалися асигнування монополіям.

5. Були знижені максимальні ставки податків з корпорацій з метою стимулювання капіталовкладень в економіку країни.

6. Був створений режим сприяння для нових перспективних наукомістких галузей.

7. Збиткові підприємства закривалися.

8. Були запроваджені високі банківські ставки, що стримувало інфляцію і стимулювало іноземні інвестиції.

9. Обмежено зростання зарплати на 6% за рік.

10. Скорочувалися витрати на соціальні потреби.

11. Відбулося скорочення державного апарату та витрати на його утримання.

12. Були обмежені права на страйки та звужена сфера діяльності профспілок.

Наслідки

1. Великі кошти, вкладені в переснащення промисловості та зняття багатьох обмежень у сфері бізнесу, зумовили піднесення економіки.

2. Велика Британія зробила значний стрибок у розвитку виробництва.

3. Відбулася модернізація промисловості.

4. Значно зросла продуктивність праці.

5. Завдяки активізації приватного сектора, ринкових механізмів та інвестиційній політиці було створено 2,5 млн робочих місць.

6. Після приватизації 21 державної компанії акціонерами фірм і підприємств стали 9 млн осіб, а власниками будинків або квартир, які були розпродані за пільговими цінами, стали 2/3 сімей.

7. Реальний дохід на душу населення у 1981-1988 pp. зріс на 25%.

Маргарет Тетчер

(Маргарет Хільда Робертс — дівоче прізвище)

Один із найвидатніших державних і політичних діячів не тільки Великої Британії, а й світу, чиїм ім’ям було названо її економічну політику.

Народилася 1925 року в маленькому містечку Грантем у сім’ї середнього класу (бакалійника). Навчалася в Оксфордському

університеті. За освітою спочатку хімік, а згодом юрист.

Під час навчання в Оксфордському університеті Маргарет стала членом Консервативної асоціації університету, а згодом — її президентом.

Одержала ступінь бакалавра наук і майже три роки працювала хіміком-дослідником у галузі харчових технологій. 1945 р. вийшла заміж за багатого бізнесмена Деніса Тетчер. На деякий час припинила політичну діяльність і займалася вихованням своїх дітей — дочки Керол і сина Марка. Згодом знову активно включається в політичну діяльність, у 1957 р. перемогла на виборах до парламенту і ввійшла в палату общин.

У 1967 р. ввійшла в тіньовий кабінет консервативної партії.

1970 р. стала міністром освіти і науки.

1975 р. Маргарет стала лідером Консервативної партії. Ще ніколи за всю історію Європи й англійського парламенту жінка не була на чолі партії.

У 1979 р. на парламентських виборах перемогли консерватори і Маргарет Тетчер стала прем’єр-міністром. Економічні реформи, проведені Маргарет Тетчер, перетворили Велику Британію на країну зі стабільною економікою, дали змогу їй стати на міцні позиції в п’ятірці найрозвиненіших країн світу.

Ділова, енергійна, працьовита, сильна особистість, дістала прізвисько “залізна леді” за твердість і послідовність у проведенні реформ у середині країни та у відстоюванні інтересів Великої Британії на міжнародній арені завдяки своїм блискучим дипломатичним здібностям і вірі у Велику Британію як провідну державу світу.

У стосунках зі Сходом М. Тетчер відстоювала принцип ядерної рівноваги, підтримала “горбачовську перебудову”, у 1987 р. відвідала з офіційним візитом Москву. Виступала за тісні партнерські відносини зі США, проводила жорстку політику з країнами третього світу (приклад — Фольклендський конфлікт у 1982 р. з Аргентиною), зміцнювала взаємовідносини з країнами Британської співдружності, брала активну участь у загальноєвропейських процесах.

Ставлячи велику мету, часто зневажала інтереси простої людини. За час її правління відбувся великий розрив між багатими і бідними, зросла кількість за межею бідності. Твердо стояла на своїх позиціях і не йшла ні на які по

ступки під час страйку шахтарів у 70-х pp. Спроба М. Тетчер запровадити новий подушний податок, який повинен був бути однаковим для всіх британців, незалежно від їхніх прибутків, визвала створення великої опозиції.

У листопаді 1990 р. М. Тетчер пішла у відставку і її на посту прем’єр-міністра замінив Джон Мейджор.

У 2001 р. їй було вручено одну з найпрестижніших нагород “Золота медаль Честі” за заслуги у військовій справі. Кавалером цієї нагороди до неї серед прем’єр-міністрів Великої Британії був лише Вінстон Черчилль.

Сучасне становище в країні

З 1997 р. при владі у Великій Британії лейбористи. Уряд очолив Тоні Блер.

1. Велика Британія залишається лідером у Співдружності, володіє однією з найбільш розвинених економік у світі.

2. Вона продовжує займати особливу позицію в системі Європейського Союзу, не ввела евро, відстоює принцип обережного розширення наднаціональних функцій ЄС.

3. Одна з гострих проблем сучасної Великої Британії — расова. У Великій Британії багато виходців з колишніх британських колоній (5% населення).

4. Велика Британія займає лише 1% земної кулі, але володіє значним національним багатством та потужним потенціалом науково-технічних досліджень.

5. За інвестиціями за рубежем — 15% усіх світових вкладень — випереджує Японію, ФРН та Францію.

6. 5,5 млрд доларів прибутків щороку дає туризм.

7. У 1994 р. Велика Британія з’єдналася з Францією тунелем, який прорито під Ла-Маншем.

8. У сільському господарстві 3% працездатного населення задовольняє 75% потреб у продуктах харчування.

9. У країні 243 тис. фермерів, 130 тис. з них є членами збутових та постачальницьких кооперативів.

10. Здійснюються реформи в галузі освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення. За останні три роки 20 млрд фунтів стерлінгів було, виділено на модернізацію національної служби охорони здоров’я, в тому числі 8 млрд фунтів стерлінгів на будівництво лікарень, поліклінік.

11. Досягнуто значних компромісів у вирішенні проблеми шляхом переговорів.

12. Проводиться конституційна реформа:

• надано більшої автономії Шотландії та Уельсу;

• обговорюється питання про зміну статусу палати лордів, щоб її обирали, а не призначали;

• передбачається змінити систему виборів.

13. Значні пільги надано малому і середньому бізнесу.

Висновок

Незважаючи на те, що Велика Британія з повоєнного другого перемістилася на 7-ме місце у світі за обсягом ВВП (валового внутрішнього продукту), вона й надалі залишається однією з провідних країн світу.

Українсько-британські відносини

31 грудня 1991 р. Велика Британія визнала незалежність України.

1992 р. Велика Британія й Україна встановили дипломатичні відносини.

1995 р. Президент України Л. Кучма з офіційним візитом відвідав Лондон.

1996 р. Прем’єр-міністр Великої Британії Дж. Мейджор відвідав Київ,

1993-2000 pp. Український експорт у Велику Британію зріс на 200%. Велика Британія входила в цей час до трійки головних європейських партнерів України. Обсяг британських інвестицій в Україну на 1 січня,2000 р. становив понад 150 млн доларів.

Висновки

1. Потенціал економічного, політичного і культурного британсько-українського співробітництва в значній мірі не реалізовано.

2. Після завершення політичної кризи осені 2004 р. в Україні є Надія на поліпшення українсько-британських відносин.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.