Націонал-комуністична політика П.Шелеста (1963-1972 рр.)

Проімперська політика В. Щербицького (1972-1989 рр.)

1. Переконаний і послідовний прибічник компартійної диктатури.

2. Учасник усунення М. Хрущова від влади.

3. Був послідовним противником процесів десталінізації.

4. Рішуче боровся з дисидентським рухом.

5. Був одним з ініціаторів збройної інтервенції військ Варшавського договору 1968 р. в Чехословаччину.

6. Був прибічником розширення прав УРСР у внутрішній і зовнішній політиці.

7. Намагався добитися незалежності республіканських структур від центру, виношував плани господарського розрахунку, самостійності у плануванні.

8. Критикував централізаторські зловживання союзних відомств.

9. Був поміркованим поборником українських національних інтересів.

10. Сприяв деякому розвиткові української культури, мови, національних традицій.

11. Написав книгу «Україна наша радянська» (1970 р.), яка зазнала нищівної критики центру за «націоналізм».

12. Сприяв деякій українізації (розширилася кількість українських передач на республіканському телебаченні та радіо, діловодство в установах та викладання соціо-гуманітарних дисциплін у вищих навчальних закладах почали переводити на українську мову).

1. Прибічник централізаторської політики, підпорядкування республіки центру.

2. Усунув від влади всіх прибічників П. Шелеста.

3. Кадри підбирав за принципом особистої відданості.

4. Розпочалася чергова хвиля русифікації.

5. Усі державні й партійні заходи проводив лише російською мовою.

6. Багато працював, намагався якомога ефективніше розвивати національну економіку.

7. Був прихильником екстенсивних форм і методів ведення господарства.

8. Сприяв зростанні ролі КПРС як єдиної монопольної організації, яка зобов’язана керувати всіма ділянками господарського і культурного будівництва.

9. Економіка України орієнтувалася на загальносоюзний господарський комплекс.

10. Прихильник командно-адміністративних методів керівництва.

11. За В. Щербицького сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яку було збудовано за його сприяння на небезпечному піщаному грунті всупереч протестам вітчизняних науковців.

12. Своєчасно не повідомив народ про страшну аварію, не вжив рішучих заходів для термінової евакуації населення з небезпечної для життя людей зони, замовчувалася об’єктивна інформація про катастрофічні наслідки аварії для України.

13. Вів нещадну боротьбу з будь-яким інакомисленням.