Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Підтверджувальна грамота Владислава II Іванохрестительському храму Перемишльського владицтва на володіння маетностями у Перемишльському та Самбірському повітах (1407 p., серпня 21)

[...] Ми дізналися про клопотання превелебного в Бозі пана Кипріяна, київського, галицького і всієї Русі митрополита, а також найясніших князів, наших милих братів пана Семена Логвина і пана Федюшка Любартовича, а також інших руських шляхтичів, що вірно і щиро нам служать. Вони просять нас милостиво обдарувати руський або грецький храм у Перемишльському владицтві, присвячений св. Івану, і підтвердити навічно нинішньому перемишльському владиці благочестивому Афанасію, а також усім іншим руським владикам, які стануть його наступниками, села і окремі дворища на обшарі нашого Королівства у Перемишльському і Самбірському повітах Руської землі, які здавна на хвалу Божу належать і приписані до згаданого храму. Назви їх такі: Валява, Малковичі, Тернавці, Гнівновичі, Кальників, монастир Грушевичі, Мале Стубенко, Макунів, три двори у Велюничах, Коростовичі, Дев’ятичі, шість дворищ у Боневах, два дворища в Бушковичах, два дворища у Плешовичах, три дворища у Горохівцях, два дворища у Яскманичах, два дворища у Корманичах, дворище у Клоковичах, а також села в окрузі нашого міста Перемишля: Мостиська, Монастир і Микулинці, також п’ять дворищ позаду замку і дворище Щегольчичі; також [місцевості]: Самбори [!], Страшевичі, Бабина, Вовковичі; крім того, монастирі св. Спаса, в Созані, Смольниці і монастир св. Онуфрія у Лаврові і всі інші, підпорядковані владиці.

А тому ми нашою вільною згодою і непорушним наданням даємо, даруємо і навіки закріплюємо за згаданим храмом і всіма владиками перелічені села з монастирями і дворищами, жалуваними духовним особам, з усіма в цілому і кожним зокрема податками і користю, повноправно їм належними, з ґрунтами, полями, луками, лісами, пущами, гаями, дібровами, хащами, чагарниками, бортями і пасовищами, струмками, ставами, мочарами, озерами, ріками, рибними, звіриними й пташиними та будь-якими іншими ловами, як би вони не звались, також з долинами, горами, рівнинами та іншими належностями цих сіл і згаданих монастирів, які здавна до них приписані. Нехай же [владики] володіють ними, тримають, посідають, уживають і використовують їх і молять за всіх Господа Бога, а до нашого скарбу нехай дають у загальноприйняті строки по два гроші нашої монети щорічно від кожного кметя описаних сіл з лану або дворика, інакше кажучи — дворища.

Від різних же інших належних королю прав, виплат і повинностей ми повністю звільняємо всіх владик, їх підданих, священиків і духовних осіб по всій Руській землі, а праводавство серед духівництва, яке здавна належало до церковного суду згаданого владики, ми скріплюємо й записуємо навіки-віків на розгляд церковного суду владики греко-руської віри і одного зі священиків, щоб вони вершили правосуддя й порядок згідно з церковним правом, звичаєм і обрядами. [...]



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.