КУЛЬТУРА, НАУКА ТА ТЕХНІКА В КІНЦІ XVIII — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Гейне Генріх

Гейне Генріх (1797—1856) — німецький поет і публіцист. З 1831 р. в еміграції в Парижі. Романтична іронія героя, який страждає від недосконалості і прози життя, сарказм і ліризм, зухвалий виклик самовдоволеній вульгарності — у «Книзі пісень» (1827), що пройнята народно-мелодійною стихією. У збірнику «Романсеро» (1851) скептицизм і ноти відчаю не придушують мужності протистояння долі (з 1848 р. Гейне був прикований до ліжка). Уїдливі політичні вірші (поеми «Атта Троль», 1843; «Німеччина. Зимова казка», 1844), що викривають феодально-монархічну і філістерську Німеччину. Ті ж теми й мотиви — у прозаїчних «Шляхових картини» — дотепному огляді сучасного стану Німеччини та Європи (ч. 1—4,1826—1831), у публіцистичних ессеїстських книгах «Романтична школа» (1833), «До історії релігії і філософії в Німеччині» (1834).