Всесвітня історія: довідник школяра та студента

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ

Автором першої історії Єгипту, що охоплює період правління 30 династій, був Манефон. Зроблені сучасними дослідниками уточнення дозволили виділити в його хронологічній системі такі етапи історії Стародавнього Єгипту:

1) протодинастичний період (І—II династії) — 3000—2800 рр. до н. е.;

2) Стародавнє царство (III—VI династії) 2880 — бл. 2250 рр. до н. е.;

3) перший перехідний період (VII—X династії) — бл. 2250 — бл. 2050 рр. до н. е.;

4) Середнє царство (XI і XII династії) — бл. 2050 — бл. 1700 рр. до н. е.;

5) другий перехідний період (XIII—XVII династії) — бл. 1700 — бл. 1580 рр. до н. е.;

6) Нове царство (XVIII—XX династії) — бл. 1580 — бл. 1070 рр. до н. е.;

7) період занепаду (XXI—XXX династії)— 1070—332 рр. дон. е., який завершився завоюванням країни Александром Македонським.

Наведені дати потрібно розглядати як приблизні, причому більш точними з них є пізніші, тоді як найдавніші можуть мати погрішності в межах кількох століть.

ІРИГАЦІЯ

Термін «іригація» (від лат. irrigatio) означає «зрошування». У Стародавньому Єгипті люди будували великі іригаційні споруди (дамби, канали, водосховища) для регулювання розливів Нілу та використання його вод із метою штучного зрошування полів.

НОМ

Ном (від грецьк. notnos — область, округ) — адміністративний округ в Стародавньому Єгипті. Кожний ном мав свій політичний і релігійний центр, військо, герб, своїх богів-заступників.

ФАРАОН

Фараон — термін, що вказував на царя Стародавнього Єгипту; походить від словосполучення «pr-oh», яке означає «великий дім». Починаючи з часів Тутмоса III (XV ст. до н. е.) цей термін постійно використовується в єгипетських джерелах для позначення царя; згодом він перейшов у грецьку і єврейську мови, а звідти — у сучасні європейські. З часів V династії фараони мали п’ять імен, кожне зі своїми власними функціями: «ім’я Гора», «ім’я золотого Гора», «ім’я двох володарок » (верхньоєгипетської богині-грифа Нехбет і нижньо-єгипетської богині-змії Уаджет), «ім’я царя Верхнього і Нижнього Єгипту», «ім’я сина Ра». Четверте і п’яте імена писали в картушах — подовжених замкнених овалах, що символізували Всесвіт, яким володарює фараон. Імена фараонів завжди мають якесь значення: наприклад, Рамсес означає «народжений Ра», Аменхотеп — «Амон задоведений» і т. д. Саме ім’я фараона не вимовлялося: його називали інакомовно — «він», «його величність», «Гор». Життя єгипетських фараонів повністю регламентовано: для владик Єгипту мирське і священне було неподільним, тобто людська і божественна сутність зливалися в них в єдине ціле.