Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII-XVIII ст.

Тлумачення символіки (змісту) герба

На окрему увагу заслуговує інтерпретація герба. Вперше тлумачення його змісту та обставин появи мало місце у першій половині XVII ст. у віршах «На жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного…». Автор поетичного твору «На герб сильного Войська його королевськоі милості Запорозького», не деталізуючи історичних обставин, нав’язує геральдичну традицію до королівського надання. Він вбачає у козаку лицаря, наділеного найважливішими чеснотами — передовсім служінням та відданістю у захисті Батьківщини, обороні її вольностей. У притаманній манері панегіричного віршування — надзвичайно популярного в Україні виду поезії першої половини XVII ст. — Касіян Сакович вихваляє та возвеличує військову вправність та здібності запорожців, формуючи в уяві читача позитивне сприйняття збірного символічного образу мужнього воїна-захисника:

Кгди мензства запорозцов кролеве дознали, Теди за герб такого їм рицера дали.

Которий ото готов ойчизні служити, За вольность її і свой живот положити.

———————

27 Савчук Ю. Невідома матриця… — С. 322.

* Мається на увазі ІІІ тип його печатки, який перебував у вжитку 1670–1688 рр.

28 Ситий І. Гетьманські та козацькі печатки (українська сфрагістика) // Україна — козацька держава: Ілюстрована історія українського козацтва у 5175 фотосвітлинах. — К., 2004. — С. 547.

І, як треба, землею альбо тиж водою —

Вшеляко он способний і прудкий до бою29.

Висвітлення символіки державного герба Війська Запорозького зустрічаємо і в козацьких літописах XVIII ст. Воно наслідувало попередню традицію як за змістом, так і за формою. У найпопулярнішому серед рукописної «козацької» літератури літописі Григорія Граб’янки (про що свідчить рекордна кількість списків — на сьогодні, разом з нововідкритими та реконструйованими, дослідники нараховують їх понад 50) відомості про герб також представлено віршем. Навіть маємо композиційну схожість та певну спадковість традиції. В обох пам’ятках XVII і XVIII ст. вірші на герб поєднані з малюнками герба. Споріднюють два джерела і тексти похвали гетьманам: у першому випадку — Сагайдачному, другому — Хмельницькому.

Вірші на герб Малоросійський30

Войска Запорожского воинъ знаменитій

Вооруженъ бодрствуетъ отчизну хранити,

Аще и враговъ, коихъ не зритъ предъ собою,

Обаче оружіе готово до бою.

Имать темъ востающи супостати сильни,

Хотенія своего падоша омилни,

Ибо весть сей завчасу предварати злому,

Да въ порабощеніи не будеть некому, —

Якоже дело бодра пастора суща

Воспятити къ стаду волка грядуща31.

Вірші на герб Малоросійський

Війська Запорозького воїн знаменитий

Щохвилини ладен край свій боронити,

І хоч супостата не зрить пред собою,

Однак зброя завжди готова до бою.

У повсталих сила полягає в тому,

Що боронять волю батьківського дому.

В першу-ліпшу хвилю стануть проти злого,

Щоб не зріть в неволі нікого живого.

Бо відомо здавна — справа пастуха

Від отари гнати хижого вовка.

———————

29 Подається за публікацією у кн.: Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст. — С. 322–338.

30 Беручи під увагу, що, за твердженням сучасних дослідників, «важкий, риторичний стиль Грабянки, вживання архаїзованого синтаксису і лексики значно утруднюють сприйняття твору читачем…», нижче пропонуємо переклад зі староукраїнської, що з’явився друком у видавництві «Знання» 1992 р. Однак точність перекладу поетичного твору викликає певні застереження.

31 Действія презельной и отъ начала поляковъ крвавшой небывалой брани Богдана Хмелницкого... — С. 1.

Спільним для обох поетичних творів, які розділяє майже століття (1622 р. і 1710 р.), є також позитивна оцінка та захоплене возвеличення козака з мушкетом як збірного образу всього козацтва, що є завжди напоготові до збройного та відважного захисту Вітчизни та її вольностей.

Слушно відзначити присутність у поетичному творі звучання деяких актуальних нот та певного суб’єктивного моменту, пов’язаного з непростою політичною біографією і громадянською позицією Григорія Граб’янки. Як відомо, він перебував у складі делегації наказного гетьмана Павла Полуботка і був ув’язнений разом з ним у Петропавлівський фортеці. Козацький літописець широким спектром засобів барокового твору, зокрема, несподіваними метафорами та символіко-алегоричними прийомами, завуальовано маніфестує супроти тиранії Петра, декларує непоборність власного народу та непримиренність з його «порабощенієм».

Наприкінці компаративного аналізу основних джерел з історії герба Війська Запорозького авторства Касіяна Саковича та Григорія Граб’янки вважаємо за необхідне акцентувати увагу на заголовках, якими титуловано вірші. У першому випадку назва «На герб сильного Войська його королевськоі милості Запорозького» промовляє радше про становий характер герба, його належність, нехай і провідній, верстві, яка змагалася за свої вольності та політичне утвердження. Натомість у літописі Граб’янки як у підписі до малюнка «ПЕЧАТКА МАЛОЇ РОСІЇ ЙОГО ЦАРСЬКОЇ ПРЕСВІТЛОЇ ВЕЛИЧНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО», так і титулі поетичного твору «Вірші на герб Малоросійський» віддзеркалюється вже загальнодержавний характер герба, наголос ставиться на територіальній ознаці останнього. Тут вперше зображення козака з мушкетом іменується «гербом Малоросійським». Менш ніж за півстоліття — у середині XVIII ст. — ця назва не тільки закріпиться у суспільній свідомості, а й домінуватиме розмаїттям нових форм («герб Малоросії», «герб Малоросійської Нації», «Національний» і, зрештою, як про це свідчать архівні документи, «Государственный»), що демонструватимуть державну окремішність та національну ідентичність українців. Детальніше про впровадження нової термінології вестиметься мова у наступному параграфі.

Літопис Григорія Граб’янки в геральдичному аспекті позначений ще одним новаторством: малюнок герба супроводжується підписом — «ПЕЧАТКА МАЛОЇ РОСІЇ ЙОГО ЦАРСЬКОЇ ПРЕСВІТЛОЇ ВЕЛИЧНОСТІ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО». Це пояснює, висловлюючись образно, ретвіт цього геральдично-сфрагістичного прецеденту у «Книзі Забіл». Термінологічне суміщення «герба» та «печатки», очевидно, відбулося з огляду на вузьку, як на той час, сферу використання герба. Головно на Державній печаті, яка також інколи іменувалася «Національною». Хоча маємо докази відтворення герба на деяких інших раритетах середини XVII ст.32

Крім віршованої посвяти та малюнка герба Війська Запорозького, згадку про герб також знаходимо у самому тілі тексту літопису. Повідомлення привертає дослідницьку увагу інтерпретацією причин появи герба «козак з мушкетом». За Григорієм Граб’янкою, король надає козакам герб, «видя у козаков мужество великоє із татари на бранєх...»33. Для порівняння: у «Кратком описаніи Малороссіи» з цього приводу мовиться ще більш загально — «ради ихъ мужества»34. «Книга Забіл» не містить жодних коментарів з цього приводу та обмежується констатацією самого факту надання сукупно з упровадженням посади гетьмана. Найбільш цікаву та оригінальну редакцію роздумів навколо причин надання герба польським королем представив Стефан Васильович Лукомський. У своєму «Собраніи историческом…» він, дещо деталізуючи подію, наслідує Григорія Граб’янку: «Стефанъ Баторій, видя козаковъ противъ турковъ и татаръ толь славную храбрость и отвагу, привелъ ихъ въ лучшій порядок… И повелелъ имъ (козакам. — Авт.) бить на страже противъ татаръ около Днепровскихъ пороговъ во всякой всегда поготовности»35. Однак представник козацької старшини доповнює усталений погляд прямою мовою короля, в якій, крім іншого, декларується висока місія та епохальна роль козацтва: «а объ ихъ храбрости разсужъдая, провещавалъ, сказивая: “буде-де из техъ юнаковъ когдась Речь посполитая волная”»36.

———————

32 Зокрема, герб Війська Запорозького прикрашає портрет гетьмана Богдана Хмельницького на гравюрі В. Гондіуса 1651 р. Герб має незначні зміни: відсутність шаблі в козака, декорування поза щитовими елементами (над щитом п’ять прапорів, обабіч щита дві гармати на колесах, здолу колесо з віссю). Герб «козак з мушкетом» також вирізьблений на водосвятній чаші, яка належала гетьману (Див.: Савчук Ю. Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького у колекціях музеїв Європи (пошук, знахідки, атрибуція). — К., 2006. — С. 76–77).

33 Действія презельной и отъ начала поляковъ крвавшой небывалой брани Богдана Хмелницкого... — С. 21–22.

34 Краткое описание… — С. 214.

35 Собраніе историческое… — С. 349–350.

36 Там же.