Історія української культури. Навчальний посібник

3.4. Мистецтво та архітектура Київської Русі

Давньоруське мистецтво періоду Середньовіччя формувалося в зіткненні двох укладів - патріархального і феодального і двох релігій - язичництва і християнства. І як сліди патріархального способу життя ще довго простежувалися у феодальній Русі, так і язичництво нагадувало про себе майже у всіх видах мистецтва. Для мистецтва домонгольської пори характерна одна відмінна риса - монументалізм форм. Особливе місце в ньому по праву займає архітектура. З християнством на Русь прийшла хрестово-купольна форма храму - типова для греко-східних православних країн [1; 4].

Першим відомим кам’яним храмом Київської Русі була Десятинна церква (989 - 996), побудована візантійськими майстрами за час князювання Володимира. Була зруйнована в 1240 році під час навалу Батия.

У роки правління Ярослава Мудрого (978 - 1054 р.) була заснована ченцем Антонієм Києво-Печерська лавра (1051 р.). Зведений

Софіївський собор (1037 р.), що уособлював велич і силу держави. В архітектурі храму втілилася ідея ієрархії. Головний купол символізував Христа, а дванадцять інших куполів - його учнів-апостолів. При будівництві застосовувалися напівкруглі арки - закомари, характерні тільки для російського зодчества. Центральний простір храму в плані утворював хрест. Усередині храм був прикрашений мозаїкою і фресками, із зображеннями князя з родиною в оточенні свити, Христа-Вседержителя, Богоматері Оранти.

Крім Софійського собору в Києві в цю добу були побудовані Ірининський і Георгіївський храми, а також Золоті ворота.

Необхідним елементом прикраси культової архітектури був станковий живопис - іконопис. Образи, втілені в іконах, вважалися взірцем моральної чистоти й натхненності. До шедеврів іконописного мистецтва до монгольського періоду відносять ікони: "Спас Нерукотворний", "Велика Панагія", "Дмитро Солунський", "Ангел Золоті Влас", "Архангел Михаїл", "Володимирська Богоматір". Усі ці ікони, які були написані в різний час, об’єднує проходження візантійської традиції. Історія зберегла мало імен іконописців цього періоду. Серед найбільш відомих значиться Аліпій, який брав участь у розписі і створенні мозаїк Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Серед образотворчих мистецтв Київської Русі чільне місце належить монументального живопису - мозаїці та фресці. Систему розпису культової будівлі, як і сам тип будівлі, російські майстри сприйняли від візантійців. У теж час язичницька народна творчість вплинула на формування прийомів давньоруського мистецтва і сприяла створенню власних традицій.

Не менш значущою в синтезі мистецтв Київської Русі була духовна музика. Як для іконописних зображень, так і для музичних творів був обов’язковий канон. Єдиним досконалим музичним інструментом визнавався тільки людський голос, тому церковний спів не мав інструментального супроводу. Нарівні з церковно-співочим мистецтвом, високої майстерності досягло мистецтво дзвону. Широке поширення в Київській Русі отримала світська музика. Особливою популярністю користувалися героїчні пісні, які виконувалися при зустрічах князя після повернення з походу і при сходженні його на престол. Серед звичаїв княжого двору була присутність скоморохів, чиє мистецтво було синкретичним. Воно з’єднувало у собі музику, спів, акробатику, танці, фокуси. Скоморохи також були оповідачами казок, учасниками народних ігор та гулянок, пов’язаних з язичницькими традиціями, що збереглися на Русі після поширення християнства. В історичних документах і фольклорі збереглися згадки про участь скоморохів у весільних, похоронних обрядах та інших сімейних церемоніях. Високо цінувалося творчість поета XI-XII ст. Баяна, який складав усні оповіді, пісні і супроводжував їх грою на гуслях.

У народному побуті широко використовувалися духові та щипкові інструменти: труби, флейти, сопілки, пищали, роги, сопілки, дерев’яні труби, смички. Застосовувалася також волинка, відома в Стародавній Русі як козіца. Дуже різноманітні були й ударні інструменти, куди входили барабани, бубни, ложки, брязкальця, тріскачки.

Значне місце в мистецтві Київської Русі займало прикладне, декоративне мистецтво, в якому особливо виявилися живучі образи язичницької міфології. Давньоруські майстри були майстерні в різного виду техніках: у скани (так називалося мистецтво філіграні, виробів з тонкого дроту); зерни (маленькі металеві зернята, напаяні на виріб); черні (рельєф виробів зберігався срібним, а фон заливали черню); фініфті (в техніці виїмчаста і перегородчаста емаль). Увібравши і творчо переробивши різноманітні художні впливи і, насамперед, Візантії, Київська Русь створила свою самобутню культуру, зумовила шляху розвитку мистецтва окремих земель і князівств [1].

Резюме

Культура європейського Середньовіччя охоплює період з V ст. по XIII ст. До розквіту міст головними вогнищами культури в Європі були замки й монастирі. Сформувалися стани, що складають структуру середньовічного суспільства: духовенство, дворянство, люди праці (селяни і ремісники). У процесі розвитку міст, зростання ремісничих і в купецьких корпорацій, боротьби жителів міст з феодалами склався особливий стан - городяни.

Головними рисами середньовічної культури були нормативність, ієрархічність, корпоративність, схоластичність, теоцентризм.

З розповсюдженням християнства в середньовічній Європі, змінилась свідомість людей, затвердились нові гуманістичні установки та високі моральні цінності. Воно сприяло об’єднанню європейських народів, перетворюючи їх в одновірців і тим самим формуючи їх духовну спільність.

У XII ст. в європейській культурі починають формуватися вищі школи - університети. Однією з провідних, університетських наук була релігійна філософія - схоластика. Література виділилася в самостійний вид мистецтва. З’явилися її напрями: латинська, лицарська, міська й народна. У мистецтві оформилися два провідних стиля - романський та готичний.

Прийняття християнства як в середньовічній європейській культурі, так і в Київській Русі, сприяло формуванню нового світогляду. Центром громадського життя стала церква. Вона проповідувала нову ідеологію і згуртовувала народ на основі спільних духовних цінностей.

Розвиток Русі після прийняття християнства піднявся на новий щабель. Нова релігія широко відкрила двері культурним впливам в усіх галузях життя, стала ідеологічним підґрунтям для феодальних відносин, сприяла входженню Київської Русі в європейський культурний світ.

Київська Русь до монголо-татарського нашестя мала великий міжнародний авторитет, високий рівень культури. На Русі збереглися традиції прямої демократії. Віче (народні збори) скликалися в давньоруських містах для вирішення важливих питань внутрішньої та зовнішньої політики князівства. Закономірний розвиток Київської Русі перервала монголо-татарська навала. Багато квітучих міст перетворились на купи попелу. У вогні пожеж загинули культурні цінності: літописи, літературні твори, архітектурні споруди. Київська Русь прийняла на себе страшної сили удар монголо-татарських військ. Своєрідним щитом давньоруські землі захистили Європу, християнську цивілізацію від смертельної небезпеки.

Терміни для закріплення матеріалу

Язичництво

Католицизм

Клірики

Аскетизм

Ієрархічність

Фреска

Зернь

Скань

Індульгенція

Ваганти

Романський стиль

Монументальний живопис

Християнство

Канон

Єресь

Теоцентризм

Схоластика

Іконопис

Фініфть

Сміхова культура

Літопис

Алхімія

Готика

Православ’я

Клір

Інквізиція

Теологія

Куртуазія

Мозаїка

Чернь

Скоморохи

Трубадурі

Мініатюри

Станкові твори

Народна культура

Питання для самодіагностики

1. Поясніть, яка була соціальна структура в середньовічному суспільстві?

2. Який вплив мало християнство при формуванні світогляду людей європейського Середньовіччя?

3. Дайте оцінку діяльності католицької церкві в середньовічну добу.

4. Яке місце посідала людина в системі середньовічної ієрархії?

5. У яких напрямах розвивалася духовна культура європейського Середньовіччя?

6. Які напрями мала європейська середньовічна література?

7. Яку роль в середньовічній культурі відігравали замки та монастирі?

8. Проаналізуйте, в чому були особливості розвитку давньоруської культури?

9. Які фактори вплинули на вибір князем Володимиром православного напряму християнства?

10. Чому назріла необхідність відмовитися від язичницької віри? Які переваги забезпечувала християнська віра?

11. Охарактеризуйте основні напрями мистецтва Київської Русі.

Питання для дискусій

1. Спробуйте співставити риси античного і середньовічного ідеалів людини.

2. Зіставте культурні наслідки християнізації Русі та європейського Середньовіччя.

3. Порівняйте романський і готичний стилі в архітектурі та образотворчому мистецтві. Які романські та готичні традиції в українській культурі вам відомі?

4. Яке значення для розвитку сучасної України має культурна спадщина Київської Русі?

Література: основна [1, с. 46-56, 99-106; 4, с. 75-83, 134-137]; додаткова [7, с. 69-88, 173-184; 11, с. 97-124; 21, с. 57-95; 22, с. 59-98, 272-291].