ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (друга половина XIV - перша половина XVII ст.)

Хронологія подій

1316—1341 pp. — князювання Великого князя Гедиміна.

1324 p. — похід князя Гедиміна на Київське князівство.

1345—1377 pp. — князювання великого князя Ольгерда.

1349 p. — загарбання польськими феодалами більшої частини Галичини.

1352 p. — розділ між Польщею і Великим князівством Литовським земель Галицько-Волинської Русі. Приєднання до Польщі Галичини і частини Поділля, а до Великого князівства Литовського — Волині й Берестейської землі.

1362 p. — приєднання Київщини, Переяславщини і частини Чернігово-Сіверщини до Великого князівства Литовського.

1363 p. — перемога військ Великого князівства Литовського над ординцями в урочищі Сині Води (Поділля) і вигнання їх з українських земель.

1377—1392 pp. — князювання Ягайла Ольгердовича (з 1386 р. — польський король).

1377 p. — загарбання польськими феодалами частини Волині.

1385 p. — Кревська унія. Об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського.

1387 p. — перехід Галичини під владу Польщі. Утвердження католицької церкви у Великому князівстві Литовському.

1392—1430 pp. — князювання Великого князя Вітовта у Литві.

1401—1404 pp. — виступ подільського князя Свидригайла Ольгердовича проти Польщі.

1413 p. — Городельська унія між Литвою і Польщею.

1415—1420 pp. — створення в Литві окремої від московської православної митрополії на чолі з київським митрополитом Григорієм Цамблаком.

1416 p. — напад на Київ татарської орди Едигея і руйнування міста.

1432—1440 pp. — Князювання Сигізмунда Кейстутовича.

1440 p. — відновлення Київського князівства (Переяславщина, південні землі Чернігово-Сіверщини і Волинського князівства).

1447 р. — привілей Казимира Ягайловича, що розширив права феодалів. Початок законодавчого оформлення закріпачення селян.

1452 р. — смерть князя Свидригайла. Включення до складу Литви Волинського князівства.

1471 р. — ліквідація Київського князівства. Призначення в Київ литовського намісника Мартіна Гаштовта.

1482 р. — руйнування Києва ордами кримського хана Менглі-Гірея.

1490—1492 pp. — селянські повстання проти шляхти під проводом Мухи в Галичині.

1494—1496 pp. — надання Києву магдебурзького права.

1490-ті роки — перші згадки в документальних джерелах про українських козаків.

1503 р. — приєднання до Московського князівства Чернігово-Сіверської землі.

1508 р. — повстання українських козаків і шляхти під проводом князя Михайла Глинського.

1529 р. — перший Литовський статут.

1542—1544 pp. — заснування у Львові перших братств.

1550—1563 pp. — гетьманування Дмитра Вишневецького — першого відомого в історії України козацького гетьмана.

1552—1556 pp. — заснування Запорізької Січі на о. Мала Хортиця. Похід Д. Вишневецького (Байди) в Крим.

1557 р. — прийняття у Литві "Устави на волоки".

1566 р. — другий Литовський статут.

1569 р. — Люблінська унія. Створення Речі Посполитої.

1572 р. — формування козацького реєстрового війська.

1581 р. — видання Острозької Біблії.

1588 р. — третій Литовський статут.

1590-ті pp. — перші козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка.

1596 р. — Берестейська церковна унія.

1610-ті pp. — козацькі морські походи П. Сагайдачного.

1616—1622 pp. — гетьманування Петро Конашевича-Сагайдачного.

1621 р. — битва під Хотином.

1625—1638 pp. — козацько-селянські повстання на чолі з М. Жмайлом, Т. Трясилом, І. Сулимою, Я. Острянином.

1635 р. — взяття козаками на чолі з І. Сулимою польської фортеці Кодак.

1638 р. — ухвалення польським сеймом "Ординації Війська Запорізького".