Історія України-Русі, Том 1

ІІІ. Побут і культура

Економічне життя і торгівля

Не було спокою в давній Руси від усяких "кочовників", а через те й життя народне не йшло рівно вперед і то переривалося, то сильно змінялося на гірше. Крім наскоків кочовників, усякі войни теж добре далися в знаки селянинови: скільки добра зруйновано було, скільки забрано робочих рук - убитих або забраних в неволю! Найгірш дошкуляли Половці: через них зубожіло Подніпровє - околиці Київа, Чернигова й Переяслава, найголовніших міст на Україні. Люде посовувались на захід: з Київщини на Волинь і в Галичину та в Полісся, а з Задніпровя - в північну Чернигівщину, або аж над Волгу. Зменшилося через те все й дрібних селянських господарств: вони або пропадали, або переходили в боярські руки, а самі господарі - ставали холопами або закупами. В XI-XIII вв. страшенно багато стало невільників на Руси, і їх вже не везуть на продаж заграницю: вони й дома потрібні. Бачимо вже в князівських дворах по 700 душ "челяди" - отже князі й бояре починають багатіти з невільника; усякі ремества, промисел - держалися не ким, як невольником. Давніше Київ і взагалі Придніпровя славне було своєю торговлею - тепер Київ упадає, торговлю ведуть тільки чужі купці, і бояре все більше осідають на землі та вкладають свої капітали в господарство. Де брали вони землю? А просто "займали" вільну порожню, скільки хто міг обробити, і обробляв її. А хто ж обробляв? Невільник або півсвобідний закуп. Вартість земля мала тільки тоді, коли на ній було доволі невольника.