Історія України-Русі, Том 1

Як і з чого жили Словяне

Словяне, а між ними й наші прабатьки, споконвік були хлібороби. Сіяли пшеницю, овес, жито, ячмінь, просо, горох, мак, льон. Уживали до роботи: рало, плуга, борону, заступ (рискаль), ціпа. Орали кіньми й волами. Зібраний хліб складали "на гумні" і там молотили "на току", а зерно ховали "в клітях" (коморах). Зерно мололи ручними жорнами. Вміли товкти зерно (пшоно).

Любили Словяие й коло дерева та городини ходити. В літописях часто згадуються "огородники". Коло Київа наприклад навкруги були городи та садки. Багато викохували худоби, держали: волів, корів, овець, кіз, свиней, коней, навіть ослів. Уживали молоко, сир і масло; багато мясної страви. Їли мясо найчастіш волове та овече, але споживали й коняче. З птиці держали: голубів, курей, качки, гуси, журавлів, лебедів.

Про бжільництво нема чого й говорити, що в ньому кохались дуже, особливо в лісовій стороні: бжоли водилися в видовбаних в дереві дуплах, як в уліях; там і зімували. "Мед і скора" (шкура), "скора, віск, мед і челядь" - се головне багацтво Словян: головне, що вони продавали та чим платили дань. Крім того, меду багато уживали й дома - пили його й прості люде й пани.

В багатих лісом та звіром краях своїх Словяне ловили чимало звіря й вивозили на продаж велику силу звірячих футер: з бобрів, соболів, лисів, білок (вивірок) та инше. Ловили багато риби (лосось, лин, щука, осетер, угорь, пструг, окунь).

Дуже розвинуте було у Словян кушнірство та ткацтво. Полотно ткали товще й тонше, з узорами; обувя виробляли всяких фасонів. Гончарство теж було сильно розвинене - ще з часів новокамінної доби. Але поруч уживали й деревляний посуд: бочки, бодні, діжи, відра, збани, корита. Були вже цілі спілки, товариства "древоділів", що будовали стіни, мости, а пізніш - як перейняли христіянство - церкви.

Обробляли залізо, бронзу, мідь, срібло, золото - робили усячину, що треба в господарстві та зброю для войни. Поруч з тим були свійські майстрі, що уміли виробляти дуже делікатні речі для людей заможніх.

Що їли тоді Словяне? Звичайна страва бідніщих людей була така: хліб (найбільш житній), сочиво (варений горох, квасоля та інша городина - певно якийсь борщ), або каша, та варена й помащена олією городина; в скоромний день сир, у пісний - риба (це вже пізніш, як зайшло христіянство); бувало мясо. Їли ще кисіль: муку розбовтували водою, варили і підливали "сити" - розведеного водою меду. Пили найбільш мед, пиво та сирівець. Вино зате було річ дуже дорога - тільки дуже заможні та значні люде могли уживати його.

Одежа була проста й немудра. Тільки багатирі робили собі убрання з оксамиту. Убрання було таке: сорочка, свита, поверх того, мабуть тільки у заможнійших, керея, на ногах якісь панчохи, чоботи - "сапоги" або постоли, часом черевики; на голові "клобук" - шапка, плетена або шкуратяна.

Жили в "домах", з вікнами й дверима. Дім був на два поверхи: на горі були "сіни" (холодна хата), у низу - комори ("клъти") та тепла хата, "истобка". На князівських дворах були ще осібні "мовниці"- бані (лазні).

Зброя була така: для того щоб нападати - спис, ніж, меч (пізніш ще шабля), сокира (топір), лук з стрілами та сагайдаком; для оборони - щит, броня та шолом. Прості люде звичайно мали тільки списи, ножі, стріли та сокири.

Нарешті музичні інструменти були: сопілка, труба, гуслі та бубен. Для забави були ще кості для гри (з баранячих кісток).