Історія держави і права зарубіжних країн

4.3. Правове регулювання охорони навколишнього середовища

Науково-технічна революція поряд із тим, що сприяла активному розвитку промислового виробництва, стрімко проникалася в навколишнє середовище. Це значно загострило проблему його охорони, що й зумовило появу порівняно молодої галузі права — екологічного права. Законодавство, яке регулює цю галузь суспільних відносин, почало з’являтися в окремих розвинутих країнах ще в ХІХ столітті.

Екологічне право США

У США перші спроби охорони природних ресурсів були зроблені з прийняттям Закону про лісові резервати (1891 р.), котрий поклад початок політиці закріплення «громадських земель» як федеральної власності. На них поступово почала формуватися система національних лісів, парків, заповідників диких тварин. Перший в історії США федеральний національний парк Йєллоустоун був створений на основі актів Конгресу ще в 1872 році.

На початку ХХ ст. були зроблені перші кроки щодо охорони середовища тваринного світу (у 1903 р. з’явився перший заповідник диких тварин на острові Пелікан у Флориді). Протягом наступних десятиліть з’являється ціла низка законів Конгресу про заповідники (1918, 1958, 1966 рр.).

Приблизно у цей же час отримує розвиток інший напрямок природоохоронного законодавства — забезпечення господарчого використання природних ресурсів. У 40—50-ті рр. ХХ ст. були прийняті спеціальні закони, спрямовані на захист безпеки атомної енергетики. Пізніше, в 1982 р., був виданий важливий Закон про політику в галузі ліквідації відходів ядерного виробництва.

У 60-ті рр. стало очевидно, що рішення складних екологічних завдань потребує комплексного підходу, і, відповідно, консолідації та модернізації всього природоохоронного права. У 1969 році Конгрес США прийняв закони про національну політику з питань навколишнього середовища, а в 1970 р. — про покращення якості навколишнього середовища. На їх основі стали прийматися більш приватні акти, до текстів яких постійно вносяться уточнення й доповнення: про контроль над забрудненням вод, про чистоту повітря, про контроль над шкідливими шумами, про ліквідацію твердих відходів тощо.

Спеціально створене Агентство з охорони навколишнього середовища має право видавати підзаконні акти, котрими регулюються критерії і стандарти якості води, атмосферного повітря, нормативи промислових відходів, стічних вод тощо, а також провадження кримінального переслідування корпорацій та інших порушників встановлених правил.

Екологічне право Великобританії

У Великобританії законодавство про охорону навколишнього середовища ще молодше, ніж у США. У 1951 р. уперше була введена система видачі дозволів на скидання відходів у внутрішні води, в 1956 р. на ряді територій країни заборонена експлуатація підприємств, якщо вони дають шкідливі викиди в атмосферу. У 1970 р. створено Міністерство навколишнього середовища, у 1972 р. починає діяти Королівська комісія з боротьби з забрудненням навколишнього середовища — незалежний орган при уряді Великобританії; існують також численні центральні установи — ради з охорони повітря, з обробки різних відходів і десять регіональних управлінь з контролю за якістю навколишнього середовища. Важливу роль відіграють місцеві органи влади й численні громадські об’єднання.

У 1974 р. був прийнятий Закон про контроль над забрудненням навколишнього середовища, який встановив систему податків на природоспоживачів і штрафів для забруднювачів.

Охорона водяних ресурсів регулюється: Законом про захист і використання вод 1973 р., Законом про скидання забруднювальних речовин у море 1974 р., прийнятим у 1977 р. Законом про повноваження місцевих органів влади в контролі за витратою води та скиданнями промислових відходів у внутрішні та прибережні води й іншими актами. У 1958 і 1968 рр. були видані акти про захист атмосферного повітря від шкідливих викидів — Закони про чисте повітря, а в 1978 р. — Закон про контроль над забрудненням атмосфери. Прийнятим у 1974 р. Законом передбачено отримання попереднього дозволу на закопування промислових відходів. У тому ж 1974 р. виданий Акт, який встановлює превентивні заходи для боротьби з шумом. Закон про охорону природи 1968 р. визначив режим створених в Англії й Уельсу природних заповідників. Важливе значення має також Закон про захист диких тварин і рослин 1981 р. з виправленнями 1985 р.

Екологічне право Франції

У Франції державна програма з охороні навколишнього середовища була прийнята в 1970 році. Вона спрямована насамперед на захист лісів, флори і фауни, а також на інші загальнодержавні заходи, в основі яких лежить екологічна податкова політика, побудована за принципом «той, хто забруднює, платить». У 1971 р. створені міністерство охорони природи і навколишнього середовища, Рада з управління територіями та регіонального розвитку. З 1972 р. у всіх департаментах засновані бюро з охорони природи і навколишнього середовища. Один із найважливіших актів цієї сфери — прийнятий у 1976 р. закон, котрим передбачений широкий перелік природних об’єктів, що підлягають захистові під загрозою покарання, в тому числі флора, фауна, вода, корисні копалини. Закон передбачає також створення резервних територій, де забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає на навколишнє середовище. Окремим законом 1976 р. регулюється порядок розміщення й експлуатації будь-яких підприємств, що можуть становити загрозу для навколишнього середовища: вони розподілені на три категорії залежно від ступеня такої небезпеки. Крім того, до системи природоохоронних актів входять: Декрет про радіоактивні відходи 1964 р., Декрет про охорону повітря від забруднення 1974 р., Декрет про обмеження рівня шуму 1975 р., Декрет про регіональні заповідники 1988 р. та інші акти.

Екологічне право ФРН

У ФРН в останні десятиліття ХХ ст. дуже активно розвивався рух на користь захисту навколишнього середовища від забруднення, викликаного насамперед вихлопними газами автомобілів та відходами промислового виробництва у ФРН. Під тиском прихильників цього руху як самостійна галузь законодавства виникла система нормативних актів екологічного характеру. Згідно з прийнятим у 1974 р. Законом засновано Федеральне міністерство у справах навколишнього середовища. Створені в окремих землях відповідні відомства контролюють встановлені стандарти належної якості вод та атмосферного повітря, і разом з федеральною владою й громадськістю борються з підприємцями та іншими порушниками законодавства про екологію.

Велике значення в цій боротьбі надається і вдосконаленню системи оподаткування обкладання за принципом «хто більше забруднює природу, більше і платить». Серед природоохоронних законів переважають акти, спрямовані на попередження конкретних видів шкідливого впливу на навколишнє середовище: Закон про заходи для забезпечення усунення відпрацьованих масел 1968 р. (у редакції 1979 р.) і прийнята з метою розвитку цього Закону постанова уряду 1987 р., Закон про захист від шуму літаків 1971 р., Закон про захист навколишнього середовища від забруднень повітря, шумів, вібрацій та подібних шкідливих впливів 1974 р., Закон про попереджувальний захист населення від шкідливих випромінювань 1986 р., Закон про стічні води (у редакції 1987 р.) і Закон про охорону природи 1976 р. (у редакції 1987 р.), спрямований на захист ландшафтів, флори й фауни тощо.

Таким чином, екологічне право встановило механізми, які перешкоджають споживчому й суто кон’юнктурному підходові до природних ресурсів і навколишнього середовища.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Виконайте такі завдання

Завдання 1. Продовжте роботу над складанням словника основних понять та термінів з історії держави і права зарубіжних країн. Розкрийте зміст таких понять та термінів:

Поняття	Терміни
Юридична особа	Акція
Націоналізація	Корпорація
Комерційна власність	Траст
Евікція речі	Лізинг Домиціль
	Ферейни
	Субституція

Завдання 2. Продовжте роботу над складанням хронологічної таблиці за запропонованою раніше формою.

Завдання 3. Використовуючи текст:

1. документів № 1, 2, порівняйте структуру ЦК Франції та Німецького цивільного уложення, визначивши особливості їх структури, системи, за якими вони складені;

2. документів № 1, 2,

а) складіть юридичні казуси, в яких знайшли б відображення особливості регулювання цивільно-правових відносин у Франції та Німеччині у сфері:

— зобов’язального права;

— майнових прав подружжя;

— майнових прав позашлюбних дітей.

б) визначте особливості вирішення цивільно-правових спорів, пов’язаних з правом власності у Франції та Німеччині.

в) порівняйте правове становище суб’єктів цивільно-правових відносин у Франції та Німеччині, зробіть висновки.

Перевірте себе

Завдання 4. Продовжте думку:

1. Основні ідеї буржуазного цивільного права знайшли відображення в теоріях.....

2. В Англії цивільне право розглядається.....

3. У нову епоху основними джерелами англійського цивільного права виступають.....

4. Некодифіковане в цілому англійське право, починаючи з другої половини ХІХ-ХХ ст., зазнає певних спроб надати йому систематизованого вигляду, про що свідчать.....

5. Сучасними джерелами цивільного процесуального права Англії виступають.....

6. Згідно з Конституцією США, регулювання цивільно-правових відносин віднесено.....

7. Основними джерелами цивільного та цивільно-процесуального права США є.....

8. З кінця ХІХ ст. у США починається рух за уніфікацію цивільного права у штатах, про що свідчить.....

9. Робота щодо спроб уніфікації федерального законодавства США, законодавства штатів значно посилилась у ХХ ст., свідченням чому є...

10. Конституційні засоби захисту власницьких прав у США знайшли своє закріплення у.....

11. Потреба в систематизації та уніфікації цивільно-процесуального законодавства призвела до появи в 1848 у штаті Нью-Йорк..... Його значення полягає в тому, що.....

12. У ході революцій 1789—1794 рр. У Франції були закладені основи нового буржуазного цивільного права, про що свідчать.....

13. Цивільний кодекс Наполеона, прийнятий у..... р., мав основну особливість:.....

14. Цивільний кодекс Наполеона був побудований за..... системою і складався з.....

15. Цивільний кодекс Наполеона не тільки зробив величезний вплив на процес становлення буржуазного цивільного права у Франції, але й послужив у ХІХ ст. зразком для проведення кодифікації цивільного права в більшості держав Європи та Американського континентів.Зокрема.....

16. Основним джерелом цивільного процесуального права Франції до початку 70-х років ХХ ст. був....., основу якого склав.....

17. Особливе місце серед кодифікацій цивільного права, що з’явилися після Кодексу Наполеона, посіло..... Це зумовлено тим, що в ньому.....

18. Визначною пам’яткою цивільного права Німеччини середини ХІХ ст. стало..... Його характерними рисами були.....

19. Історичне значення прийнятого в..... році Німецького цивільного уложення полягає в тому, що.....

20. Структура Німецького цивільного уложення відповідає доктрині..... І представлена.....

21. Цивільний процесуальний кодекс Німеччини був прийнятий у.....

22. Англо-американське право визнало як суб’єктів цивільного права.....

23. У США особливою рисою правового статусу фізичних осіб було те, що.....

24. Характерною рисою цивільного права нової епохи є поява... як суб’єкта цивільно-правових відносин.....

25. Досвід корпорацій як форми організації капіталу США запозичили в Англії, але з певними відмінностями, а саме.....

26. Згідно з правовою доктриною, запропонованою Верховним Судом США, у судовому прецеденті «Дартмуд коледж проти Вудворда» американській корпорації були притаманні п’ять критеріїв:.....

27. Особлива увага в сучасному законодавстві США про корпорації приділяється акціонерним товариствам, що зумовлено.....

28. У сучасному цивільному законодавстві США набули поширення такі види цінних паперів:.....

29. Стосовно юридичних осіб публічного права провідною тенденцією розвитку їх правового статусу в США є.....

30. Особливістю англійського речового права було.....

31. Оригінальним інститутом англійського цивільного права є.....

32. Суттєві зміни у праві власності США відбувалися з....., що й призвело до затвердження й домінування..... форми власності.

33. Подальша соціалізація виробництва і праці надали приватній власності..... характеру…, що означає.....

34. Сучасна концепція договору в англійському праві склалася шляхом.....

35. Ринкові відносини в США отримали своє юридичне вираження у.....

36. Відхід від принципу свободи договору, який стає провідним явищем у цивільному праві ХХ ст., виявлявся у.....

37. Процес демократизації в регулюванні сімейно-шлюбних відносин в англійському праві розпочинається.....

38. У сімейно-шлюбному законодавстві останнього часу більш докладно розглядаються майнові взаємини чоловіка та дружини із загальною тенденцією до їх.....

39. Різноманітність підходів до регулювання сімейно-шлюбних відносин у праві США зумовлена тим, що.....

40. Характерною відмінністю англійського спадкового права є.....

41. У ХХ ст. основні зміни у праві спадкування у країнах англо-американської правової сім’ї зводилися до такого:.....

42. В основу визначення суб’єктів цивільного права у країнах континентальної світової правової сім’ї було покладено.....

43. Розвиток капіталістичних відносин у країнах Західної Європи поставив на порядок денний питання.....

44. Німецьке цивільне уложення, на відміну від Цивільного кодексу Франції, суб’єктами цивільно-правових відносин визнає...., відзначивши два основних види:.....

45. Головним інститутом речового права за ЦК Франції було....., яке розумілося як....., що свідчить про..... характер кодексу.

46. Розвиток процесу усуспільнення виробництва та сфери обігу мав своїм результатом і зміну самої концепції власності, що розглядається в сучасному французькому цивільному праві як.....

47. Німецьке цивільне уложення поділяє всі речі на.....

48. Німецьке Цивільне Уложення, як і Кодекс Наполеона, не дає визначення поняття права власності, розкриваючи його зміст у такий спосіб:.....

49. Основним напрямком розвитку права власності в Німеччині у ХХ ст., як і в інших розвинутих країнах світу, стає його.....

50. За ЦК Франції, договір — це....., чинність якого визнається за умов:.....

51. Характерною рисою Німецького цивільного уложення в питанні про обов’язкові умови дійсності договорів є.....

52. Крім договору, французьке та німецьке право знає й інші підстави виникнення зобов’язань:.....

53. У регулюванні сімейно-шлюбних відносин за ЦК Франції було закріплено.....

54. На відміну від французького кодексу, Німецьке цивільне уложення визнало єдиною законною формою шлюбу.....

55. Основною тенденцією розвитку сімейно-шлюбних прав у другій половині ХХ ст. у країнах континентальної правової сім’ї стала.....

56. За французьким цивільним законодавством визнається спадкування як за....., так і за.....

57. При спадкуванні за законом Німецьке цивільне уложення закріплювало систему.....

58. Торговий кодекс Франції, прийнятий у..... р., мав таку структуру:.....

59. Подальший розвиток французького торгового права здійснювався.....

60. У..... році було прийнято Загальнонімецьке торгове уложення, яке структурно було представлено.....; замінено в..... новим Торговим кодексом.

61. Зміни у змісті торгового права західноєвропейських країн в умовах науково-технічної революції можна побачити.....

62. Історично трудове право як галузь права склалося в результаті....., котра й зумовила дві тенденції правового регулювання праці:.....

63. Перші закони про працю в Англії характеризувалися.....

64. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства Великобританії став закон 1911 р., який.....

65. Сучасне трудове законодавство у Великобританії склалося..... Його характерною рисою є.....

66. Протягом ХІХ ст. у трудовому законодавстві США склалася судова доктрина, згідно з якою.....

67. Сучасне трудове законодавство США — як федеральне, так і штатів — визначає лише.....

68. Основи чинної в США системи соціального забезпечення були закладені.....

69. Як складові частини французької правової системи трудове і соціальне законодавство беруть свій початок.....

70. Характерною рисою розвитку німецького трудового права наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. стає його.....

71. Початок становлення екологічного права як галузі права припадає на..... Про це свідчить.....

Завдання 5. Схарактеризуйте

1. Основні напрямки теоретичного розвитку буржуазної цивілістики ХVІІІ— ХІХ ст.

2. Джерела цивільного права і процесу країн англо-американської світової правової сім’ї, визначте їх спільні та відмінні риси.

3. Джерела цивільного права і процесу країн континентальної світової правової сім’ї, визначте їх спільні та відмінні риси.

4. Основні інститути цивільного права країн англо-американської світової правової сім’ї, визначивши спільне й осібне.

5. Основні інститути цивільного права країн континентальної світової правової сім’ї, визначивши спільне й осібне.

6. Процес становлення та основні тенденції розвитку торгового права в зарубіжних країнах, спільне й відмінне.

7. Процес становлення та основні тенденції розвитку трудового права і соціального законодавства в зарубіжних країнах: спільне і осібне.

8. Історичні витоки правового регулювання охорони навколишнього середовища в зарубіжних країнах.

Примітка:

Документи № 1—2 використані з: Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. — К.: Ін Юре, 1998. — Т. ІІ. — С. 148—214, 319—350.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.). Ин-т Европы. — М.: Наука, 1996.

2. Боботов С. В. Наполеон Бонапарт — реформатор и законодатель. — М., 1998.

3. Жданов А. А. Возникновение и эволюция доверительной собственности в общем праве //

Известия вузов. Серия: Правоведение. — 2001. — № 6.

4. Ніведа Рікс. Історія виникнення юридичних осіб в англо-саксонській та континентальній системах права // Право України. — 1998. — № 9.

5. Очерки кодификации и новеллизации буржуазного гражданского права. — М.: ВЮЗИ, 1983.

6. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. Руководитель авторского коллектива — доктор юридических наук В. В. Залесский. — М.: Норма, 2000.

7. Рубанов А. А. Эволюция права собственности в основных странах Запада: тенденции и перспективы // Государство и право. — 1987. — № 4.

8. Саньяк Ф. Гражданское законодательство французской революции (1789—1804). — М., 1928.

9. Савельев В. А. Германское гражданское уложение. — М.: ВЮЗИ, 1983.

10. Савельев В. А. Гражданский кодекс Германии (история, система, институти). — М.: ВЮЗИ, 1994.

11. Французский гражданский кодекс / Пер. с франц. И. С. Перетерского. — М., 1941.

12. Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Східна традіція. — Одеса, Юрид. літ., 2000.

13. Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Західна традіція. — Одеса, 2001.