Історія держави і права зарубіжних країн

1.2. Доктринальні ідеї цивільного права в історичній школі права

Безпосередньою реакцією на теорію природного права як відображення ідей французької буржуазної революції, з’явилася історична школа права, положення якої розкривали специфіку німецького процесу взаємного пристосування інтересів феодальних юнкерів, з одного боку, і буржуазних власників, з іншого.

Найбільш відомі її представники Ф. Савіньї і Г.Ф. Пухта виходили з того, що законодавець не може створювати право, що, подібно мові, право виникає і розвивається поступово, у результаті органічного розгортання «народного духу» і що завдання законодавця у фіксуванні за допомогою законодавчих норм тих результатів, до яких народ уже прийшов і які одержали відповідний духовний прояв. З цього погляду найбільш розробленою формою права є право звичаєве, котре несе в собі правові переконання народу, які існують об’єктивно і незалежно від законодавця, законодавство ж має представляти собою ніщо інше, як спосіб закріплення звичаєвого права. З практичнополітичної точки зору ці ідеї протиставляли непорушність сталих феодальних юридичних інститутів загальним, природженим і рівним правам і передбачали лише поступові їх модифікації, а не негайну зміну, до чого прагнула буржуазія.