Історія держави і права зарубіжних країн

Тема 17. Цивільне право країн англо-американської та континентальної правових сімей

§1. Теоретичні засади цивільного буржуазного права

Як відомо, прихід буржуазії до влади був ідеологічно обґрунтований теорією природного права, що представляла не стільки юридичне, скільки загальнофілософське вчення, у рамках якого розвивалися різні погляди — від ліберально-поміркованих до безкомпромісно-радикальних. Проблемам цивільного права в них відводилось незначне місце, проте найважливіші з них зазнали на собі впливу як загальних, так і окремих установок природно-правової концепції.

1.1. Доктринальні ідеї цивільного права у природно-правовій теорії

З проблем цивільного права особлива увага була приділена праву власності. Так, Дж. Локк вважав, що власність створюється працею, а тому невіддільна від людини й у її природному стані. Ж.-Ж. Руссо, поділяючи в цілому ці погляди, пояснював утворення власності як результат розкладу природного стану людей. Ш. Монтеск’є, на відміну від них, пов’язував появу власності не з природним станом, а з державно-організованим суспільством, де держава покликана лише охороняти власність, а її використання надане цілком розсуду власника, незалежність і автономія якого мають бути гарантовані цивільним правом. Таких же поглядів на співвідношення природного і юридичного Монтеск’є дотримувався стосовно спадкоємного права, стверджуючи, що утримання своїх дітей є обов’язок за природним правом, а передача їм своєї спадщини — цивільним або державним. В основу поглядів на сімейне право ним було покладено припущення, що держава повноважна врегулювати відносини між подружжям інакше, ніж вони могли б скластися в природному стані, а це в свою чергу дозволило проголосити, у протиріччі з «природним станом», юридичну нерівність чоловіка і жінки, повновладдя батька як глави родини — те, що згодом було сприйнято буржуазними законодавцями, зокрема у Франції.

У світлі природно-правової доктрини всебічному аналізу був підданий договір. Так, Гуго Гроцій, розмірковуючи над природою цивільно-правового договору, розглядав його як акт обміну, який відрізняється від акту добродійності, оскільки має відплатний характер. Ним були обґрунтовані основні принципи договору: рівність, обов’язковість виконання, ціннісна еквівалентність. При цьому рівність, на його думку, виражається не тільки в загальній рівноправності сторін, що укладають договір, але й у ціннісній еквівалентності прийнятих ними на себе обов’язків. Виконання договірних обов’язків, а також таких, що виникають унаслідок заподіяння шкоди, розглядалися ним як веління природного права.

Таке розуміння не тільки договірних, але і взагалі зобов’язальних відносин, цілком відповідало тій загальності, що товар і властиві йому форми придбали із затвердженням капіталізму. І хоча теорія природного права не була суто правовою, а тим більше цивільно-правовим вченням, як ідеології висхідного капіталізму їй фактично вдалося сформулювати найбільш істотні початки (автономія власника, рівність і воля учасників договору ін.), що стали на тривалий час фундаментальними і непорушними для буржуазного цивільного права.