Історія держави і права зарубіжних країн

1.3. Юридично-соціологічна школа (напрямок) конституційного права

На хвилі неприйняття класичної (юридичної) школи конституційного права з’являється група державознавців (Л. Дюгі, М. Оріу, Л. Гумплович і ін.), які вважали, що державознавство має звернутися до соціально-політичних реалій. Новий доктринальний напрямок отримав узагальнюючу назву юридично-соціологічного. Основні його теоретичні засади зводилися до заміни юридичного бачення держави, властивого класичній школі, тлумаченням її в поняттях сили і фактичного володарювання. За Дюгі, державна влада є «соціологічним фактом», правлінням більш сильних, ніж інші, людей. Відмовляючись від ідей класичної школи, він наголошував, що тільки «соціальна солідарність» має визначати державно-правові відносини й інститути і тільки вона спроможна поставити державну владу в суворі правові рамки. В цілому правильні ці ідеї на практиці служили обґрунтуванням різного роду «соціальних диктатур», перешкоджали демократичній орієнтації конституційно-правової доктрини, що призвело до їх занепаду у першій половині ХХ ст.